Трубіж
| Трубіж | |
|---|---|
 | |
| 50°01′46″ пн. ш. 31°25′32″ сх. д. / 50.0294° пн. ш. 31.4255° сх. д. | |
| Витік | поблизу с. Мостище |
| • координати | 50°52′01″ пн. ш. 31°14′56″ сх. д. / 50.867° пн. ш. 31.249° сх. д. |
| Гирло | Канівське водосховище |
| • координати | 50°01′46″ пн. ш. 31°25′32″ сх. д. / 50.0294° пн. ш. 31.4255° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |  УкраїнаЧернігівська область, Київська область |
| Регіон | Чернігівська область Київська область |
| Довжина | 113 км |
| Площа басейну: | 4700 |
| Середньорічний стік | 5,97 м³/с |
| Притоки: | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Трубі́ж, Труба́йло — річка в Україні, в межах Бобровицького і Козелецького районів Чернігівської області та Броварського й Бориспільського районів Київської області. Ліва притока Дніпра (впадає у Канівське водосховище).
Довжина 113 км, площа басейну 4 700 км². Долина широка, нечітко виявлена. Річище, крім пригирлової ділянки, каналізоване. Долина коритоподібна, завширшки до 3,5 км, завглибшки до 10 м. Заплава завширшки 500—600 м, меліорована. Річище слабозвивисте, майже на всьому протязі відрегульоване, ширина його до 15 м. Похил річки 0,26 м/км. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у 2-й половині березня. Основне живлення снігове.
Бере початок вище села Сухині. Тече Придніпровською низовиною до Дніпра.
Верхів'я річки каналом з'єднується з річкою Остер, звідти за допомогою насосних станцій перекачується вода з Десни.
У заплаві Трубежа збудовано Трубізьку осушувально-зволожувальну систему (загальна площа 33 400 га). У пониззі над річкою лежить місто Переяслав.
Ліві: Бистриця, Басанка, Недра, Каратуль.
Праві: Став, Гоголів, Красилівка, Пилявка, Ільтиця (Альта), Альта, Карань.
- Річка без назви - права притока у Броварському районі. Довжина річки 11 км, похил річки — 0,73 м/км. Площа басейну 147 км². Бере початок на південному сході від Михайлівки. Тече переважно на південний схід понад Гребельками, через Світильню і впадає у Трубіж[1].
Існує багато тлумачень походження назви річки. Її виводять від давньоруського трубити, трублю, ніби від того, що у давнину тут під час полювання трубили в мисливські роги або ж робили «трубіж» під час воєн на знак перемоги або відбою, що науково не обґрунтовано і являє народну етимологію. Назву також пов'язують зі слов'янським коренем tr-, ter- — українською терти. Топоров і Трубачов припускають, що назва від труба «той, що біжить трубою», де труба — «специфічне русло річки або струмка»[джерело?].
Весною 1846 у цих краях побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» Шевченко згадує річку Трубіж (Трубайло).
- Т. Г. Шевченко Тарасова ніч (поема)
- Тарас Трясило (фільм)
- Тарас Федорович
- Княгиня (повість)
- ↑ «Каталог річок України» [Архівовано 2016-12-21 у Wayback Machine.] — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 101. — (№ 1702).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 573 (Тростянка № 1)
- Топонімічний словник України
- Трубіж // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 319.
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
