Населення Зімбабве
Населення Зімбабве | |
---|---|
Чисельність | 14,5 млн (2016) осіб |
Густота | 40,3 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,21 % |
Народжуваність | 32,26 ‰ |
Фертильність | 3,53 дітей на 1 жінку |
Смертність | 10,13 ‰ |
Смертність немовлят | 26,11 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 37,88 % |
• 15–64 років | 58,63 % |
• старіші за 65 років | 3,49 % |
Середня тривалість життя | 57,05 року |
• чоловіків | 56,54 року |
• жінок | 57,57 року |
Статева структура | |
загалом | 1,01 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 1,1 чол./жін. |
після 65 років | 0,64 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | зімбабвійці |
Мови | |
Офіційна | шона, ндебеле, англійська |
Населення Зімбабве. Чисельність населення країни на липень 2016 року становила 14,5 млн осіб (72-ге місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність зімбабвійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 32,26 ‰ (34-те місце у світі), смертність — 10,13 ‰ (41-ше місце у світі), природний приріст — 2,21 % (39-те місце у світі) .
Народжуваність у Зімбабве, станом на 2015 рік, дорівнює 32,26 ‰ (34-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,53 дитини на одну жінку (45-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 58,5 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,5 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2011 рік)[1].
Смертність в Зімбабве 2015 року становила 10,13 ‰ (41-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,21 % (39-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Зімбабве становить 20,6 року (188-ме місце у світі): для чоловіків — 20,5, для жінок — 20,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 57,05 року (205-те місце у світі), для чоловіків — 56,54 року, для жінок — 57,57 року[1].
Вікова структура населення Зімбабве, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 37,88 % (2 723 586 чоловіків, 2 666 624 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 21,65 % (1 550 518 чоловіків, 1 530 737 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 33,4 % (2 485 086 чоловіків, 2 267 125 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,57 % (184 517 чоловіків, 324 079 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,49 % (193 928 чоловіків, 303 341 жінка)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,6 року, жінки — 19,9 року, загалом — 22,3 року (дані за 2012 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 40,3 особи/км² (180-те місце у світі)[1].
Зімбабве середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 32,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,3 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Хараре (столиця) — 1,501 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Провінція | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хараре Булавайо |
1 | Хараре | Хараре | 1 485 231 | Читунгвіза Мутаре | ||||
2 | Булавайо | Булавайо | 653 337 | ||||||
3 | Читунгвіза | Хараре | 356 840 | ||||||
4 | Мутаре | Манікаленд | 187 621 | ||||||
5 | Епворт | Хараре | 167 462 | ||||||
6 | Ґверу | Мідлендс | 157 865 | ||||||
7 | Квекве | Мідлендс | 100 900 | ||||||
8 | Кадома | Західний Машоналенд | 92 469 | ||||||
9 | Масвінґо | Масвінго | 87 886 | ||||||
10 | Чингої | Західний Машоналенд | 77 929 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (77-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 5,4 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, присутнє невизначене число внутрішньо переміщених осіб через сутички під час виборів 2008 року, порушення прав людини, земельну реформу, економічну катастрофу[1].
У країні мешкає 300,0 тис. осіб без громадянства[1].
Зімбабве є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: народи банту (шона, ндебеле та ін.) — 99,4 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1].
Офіційні мови[4]: шона (найбільш поширена), ндебеле, англійська. Інші поширені мови: 12 мов нацменшин — чева, чибарве, каланга, койсанська, намбія, ндау, шангані, сесото, сетсвана, тсонга, венда, коса і мова жестів.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75,9 % (апостольські церкви — 38 %, п'ятидесятництво — 21,1 %, інші — 16,8 %), римо-католицтво — 8,4 %, інші течії християнства — 8,4 %, традиційні вірування і іслам — 1,2 %, не сповідують жодної — 6,1 % (станом на 2011 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 86,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 88,5 % — серед чоловіків, 84,6 % — серед жінок[1].
Державні витрати на освіту становлять 2 % ВВП країни, станом на 2010 рік (155-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,08 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 26,11 ‰ (69-те місце у світі); хлопчиків — 28,4 ‰, дівчаток — 23,76 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 443 випадків на 100 тис. народжень (15-те місце у світі)[1].
Зімбабве входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 1,55 млн хворих на СНІД (4-те місце у світі), це 16,74 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (5-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 38,6 тис. осіб (6-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,4 % (143-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11,2 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97 % населення в містах і 67,3 % в сільській місцевості; загалом 76,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 49,3 %, у сільській місцевості — 30,8 %, загалом по країні — 36,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 4,21 км³ на рік, або 333,5 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 7 % — на промислові, 79 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 80,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 75 %; частка осіб похилого віку — 5,3 %, або 18,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 72,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 40,4 % (станом на 1995 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 8,5 млн осіб не має доступу до електромереж; 40 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 80 %, у сільській місцевості — 21 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,328 млн унікальних інтернет-користувачів (88-ме місце у світі), що становило 16,4 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,777 млн осіб (71-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 66 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 24 % (1996)[1]. Безробіття 2009 року дорівнювало 95 % працездатного населення, 2005 року — 80 % (208-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 8,7 %, серед юнаків — 7,7 %, серед дівчат — 9,8 % (116-те місце у світі)[1]. Реальний стан на ринку праці країни невідомий.
Транзитна країна для наркотрафіку марихуани, південно-східноазійського героїну, мандраксу і метамфетамінів до Південної Африки[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Зімбабве не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,57 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Населення Зімбабве[7] | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 2 747 000 | — |
1960 | 3 752 000 | +36.6% |
1970 | 5 206 000 | +38.8% |
1980 | 7 289 000 | +40.0% |
1990 | 10 469 000 | +43.6% |
2000 | 12 509 000 | +19.5% |
2010 | 13 080 000 | +4.6% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Zimbabwe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 26 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) World Population Prospects, the 2012 Revision. United Nations. Архів оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 16 листопада 2016.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Зимбабве // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Зимбабве // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Зимбабве // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Zimbabwe : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Зімбабве.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Zimbabwe. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Зімбабве.
- Zimbabwe. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Зімбабве.
- Zimbabwe. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Зімбабве від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Zimbabwe : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.