Координати: 49°20′59″ пн. ш. 24°2′9″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д. / 49.34972; 24.03583

Пчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пчани
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Жидачівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46100050140086310
Основні дані
Населення 663 особи
Площа 1,71 км²
Густота населення 387,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81734[1]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°20′59″ пн. ш. 24°2′9″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д. / 49.34972; 24.03583
Середня висота
над рівнем моря
262 м
Водойми Тейсарівка
Місцева влада
Адреса ради 81734, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2
Карта
Пчани. Карта розташування: Україна
Пчани
Пчани
Пчани. Карта розташування: Львівська область
Пчани
Пчани
Мапа
Мапа

CMNS: Пчани у Вікісховищі

Пча́ни — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 663 особи. Орган місцевого самоврядування — Жидачівська міська рада. В селі є дерев'яна церква св. ап. Петра і Павла 1911.

В селі розташована ботанічна пам'ятка природи — «Алея вікових лип».

Легенда

[ред. | ред. код]

Є така стара легенда про походження назви села Пчани та навколишніх сіл. Колись давно козацьке військо проводило в цих краях Козацьку Раду. Новини про те, що десь буде Козацька Рада, поширювались достатньо довго і різний люд тижнями сходився сюди, шукаючи місце проведення Ради. У всіх навколишніх людей питали тільки одне — «де Рада?», відповідь на це питання і дала назву селу — «тут Рада», що пізніше трансформувалося в Туради. Біля села Туради є інше село, назва якого теж має стосунок до даної легенди — Пчани. Козаки на час підготовки і проведення Ради розбили табір поряд, від чого і пішла назва села — Почани, від слова «відпочивати». Пізніше, очевидно, якийсь цісарський писар загубив одну букву. Частина козаків після Козацької Ради вирішила залишитись господарювати в цих краях, і на місці козацького табору для відпочинку виникло село. Підтверджує козацьке походження села також і те, що кожна третя сім'я в селі має прізвище «Козак». За селом є хутір «Колонія», названий так через те, що заснували його поселенці з заходу — німці або югослави. Сама вимова слова «Колонія» через м'яке «л», що збереглась і донині, а також руїни старої кірхи чи то костьолу підтверджують теорію походження хутору. Також жодних інших, географічних чи подібних на це причин для окремого існування хутору нема — розташований хутір близько, між селом та хутором немає ані річки, ані озера — жодних природних перешкод. Причина, що перешкоджала б асиміляції жителів хутора з основним населенням села, вимальовується єдина — інша релігія. Можливо, засновники хутора були кальвіністи чи протестанти. Також з хутора походять такі непритаманні цьому регіону прізвища, як Форостина, Керман.

Історія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Пчани Жидачівського повіту Станіславського воєводства і утворено самоврядну гміну Воля Любомирська[2].

На 1 січня 1939-го в селі Пчани з 890 жителів було 770 українців-грекокатоликів, 90 українців-латинників, 10 поляків і 20 євреїв, а в селі Воля Любомирська всі 200 жителів були польськими колоністами міжвоєнного періоду[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 100%

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460352, розташована у приміщенні школи.

Результати

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Wola-Lubomirska w powiecie żydaczowskim województwie stanisławowskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 107-108.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
  6. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.