Серпень
← серпень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
2024 рік |
- XII Грудень
Се́рпень — восьмий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
Назва
Українська назва утворена від слова «серп» — знаряддя, яким ще в давнину жали зернові, і означає «місяць серпа, жнив»[2]. Можливо, саме прасл. *sьrpьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[3]. Співзвучні назви вживаються в польській (sierpień), чеській (srpen) і словенській (veliki srpan) мовах. У хорватській мові слово srpanj позначає липень, тоді як у словенській він називається mali srpan. Жниварський смисл мають також назви серпня в інших споріднених мовах: біл. жнівень, в.-луж. žnjenc, лит. rugpjūtis (дослівно «житні жнива»). Сучасна назва місяця трапляється в руських стародруках XVI—XVII століть, у написаннях: серпень[a], сръпень[b], серпев[c].
У давньоруських писемних джерелах серпень згадується як заревъ[7][8]. Це наймення пов'язане з початком періоду оленячого гону, ознакою якого є характерний для цих тварин рев[7]. Подібна назва місяця досі побутує в чеській мові (září)[9]. В українських діалектах засвідчені й інші народні назви: ки́вень, ки́вотень (від того, що тварини від надокучливих комах кивають головою), хлібосо́л / хлібочо́л, жни́вець, горо́дник, спа́сівець, зорни́чник[10] / зоряни́чник, а також: ко́пень[11] (від того, що на полях вже з'являлися копи жита), густи́р, бари́льник, прибери́ха-припаси́ха[12], ильовіць, илевий / елевей[13].
У багатьох мовах світу назви серпня походять з лат. Augustus. Це наймення він дістав у 8 році до н. е. на честь першого римського імператора Октавіана Августа. Нова назва замінила ранішу Sextilis, тобто — «шостий місяць» (оскільки першим місяцем року вважався березень).
Кліматична характеристика в Україні
Середня місячна температура серпня становить 17—20 °С, у південних та південно-східних областях місцями 21—23 °С, у Карпатах та горах Криму — 11—16 °С. Абсолютний максимум температури сягає 35—41 °С, у гірських районах переважно 26—34 °С. Історичний максимум температури (40,7 °С) зафіксовано в 1971 р. у селищі Сарата. Абсолютний мінімум становить 0—7 °С, на півдні — до 11 °С, у західних, північних, східних та Запорізькій областях місцями мінус 1—2 °С. Історичний мінімум (мінус 2,3 °С) спостерігався в 1966 р. у м. Хутір-Михайлівський. Заморозки на поверхні ґрунту бувають у кінці місяця, окрім більшості центральних, південних областей та Криму. Середня місячна кількість опадів становить 27—59 мм у південних областях та в Криму, на решті території — 35—76 мм, у Карпатах та на Прикарпатті — 81—145 мм[14].
У фольклорі
- Як у серпні дбаєм, так зимою маєм;
- У серпні серпи гріють, а вода холодить;
- Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш;
- Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок.
Галерея
-
Серпень у підніжжя Говерли
-
Серпневі дні на Орелі
-
Латаття в серпні
-
Серпневі дні на Шацьких озерах
-
Серпнева прохолода Карпат
-
Берег Богу в серпні
-
Серпень. Там, де гори, полонини.
-
Серпень на околиці Тустані
Свята і пам'ятні дні
Офіційні в Україні
Рухомі
- Перша неділя серпня
- Друга неділя серпня
- Остання субота серпня
- Остання неділя серпня
Інші
Див. також
- Серпень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
- Список всіх днів
Коментарі
- ↑ А саме:
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[4];
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[5];
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[6];
- ↑
- Анфологіон. Київ, 1619:
- Назва сръпень вживається поряд із заревъ[6];
- Анфологіон. Київ, 1619:
- ↑
- Устав молитв. Львів, 1670:
- Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[6].
- Устав молитв. Львів, 1670:
Примітки
- ↑ Серпень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Серпень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 221. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ а б в Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Заревъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 943.
- ↑ Kebrle Vojtěch. Česká jména měsíců, jejich význam a původ // Naše řeč : журнал. — 1939. — Вип. 23. — С. 3. — ISSN 0027-8203.(чес.)
- ↑ Серпень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 535—536.
- ↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
- ↑ Серпень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 102. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ Коротка кліматична характеристика серпня. betaren.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021. [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.