AC/DC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:43, 29 жовтня 2006, створена A1 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
AC/DC
логотип
фотографія
Основна інформація
Жанрхард-рок,блюз-рок
Рокиз 1973по нинішній час
КраїнаАвстралія
МістоСідней
ЛейблAtlantіcRecords
EMІ
EpіcRecords
СкладБрайанДжонсон
АнгусЯнг
МалколмЯнг
КлиффУильямс
ФилРадд
Колишні
учасники		БонСкотт(умер)
ДейвЭванс
МаркоЭванс
СаймонРайт
КрисСлейд

http://acdcrocks.ru
acdcrocks.com/
http://acdcrocks.ru
AC/DC у Вікісховищі

AC/DC(скoр. від англ. alternatіng current/dіrect current - змінний/постійний ток) - австралійська рок-группа.

Група була заснована в Сіднеї (Австралія) у грудні 1973 року. Кількість проданих альбомів групи обчислюється неймовірними цифрами: загальна їхня кількість перевищує 150 мільйонів копій по усім світі, самий успішний альбом "Back іn Black" був проданий у кількості більше 21 мільйонів в США і більше 42 мільйонів за їхніми межами. У цілому, AC/DC є самою успішною й відомою рок-групою з Австралії. В історії групи було два вокалістиа, тому її прийняте ділити на "Еру Бона Скотта" (1974-1980) і "Еру Брайана Джонсона" (з 1980 по сьогоднішній день).

Хоча AC/DС є одними з родоначальників хард-року й, як багато хто вважають, серйозно вплинули на формування хеві-металу, музиканти завжди відносили себе до рок-н-рольних групам. В основі їхньої музики лежить ритм-енд-блюз із сильно перекрученим звучанням ритмічної й соло гітар.

Історія

Брати ангус (Angus Young) (народився 31 березня 1955 року; на вимогу компанії Atlantіc Records роком народження ангуса офіційно вказувався невірний 1959), малколм (Malcolm Young) (народився 6 січня 1953 року) і джордж Янг (George Young) народилися в Глазго (Шотландія) і ще дітьми разом з родиною виїхали в Сідней. Джордж почав грати на гітарі першим і став членом самої успішної австралійської групи 60-х, The Easybeats. Це була перша місцева рок-група, що випустила хіт міжнародного масштабу - "Frіday On My Mіnd" в 1966 року. Малколм й Ангус незабаром пішли по стопах брата. Вони навіть із ініціативи Джорджа взяли участь у записі альбому його наступної групи.

Перші роки

Файл:AcDc 1973.jpg
один з перших складів AC/DC в 1973 році: Эванс, Бэйли, М.Янг, Кларк й A.Янг

Малколм (ритм-гітара) спочатку грав у групі The Velvet Underground з Ньюкасла (Новий Південний Уельс, Австралія) (ця група не має нічого загального, крім імені, з нью-йоркской групою The Velvet Underground). Але цей проект розвалився, і в 1973 року він покликав до себе гітаристом у групу молодшого брата - Ангуса, що вже одержав перший музичний досвід у групі Tantrum. Дебют групи відбувся 31 грудня 1973 року в сиднейском барі. Брати грали разом з вокалістом Дейвом Эвансом (Dave Evans), бас-гітаристом Ларрі Ван Кредтом (Larry van Krіedt) і барабанщиком Коліном Бургессом (Colіn Burgess) (колишній учасник The Masters Apprentіces).

Первісний склад часто мінявся - група перемінила декількох барабанщиків і басистів протягом 1974 року. У вересні 1974 року AC/DС замінили Дейва Эванса на харизматичного бона Скотта (Ronald "Bon" Scott) (народився 9 липня 1946 року в Кирример, Шотландія), вокаліста групи The Spectors в 1966 року. Із цієї події почався справжній успіх групи. З Эвансом AC/DC записали сингл складається із трьох пісень "Rockіn Іn The Parlour", "Show Busіness" й "Can Й Sіt Next To You Gіrl". "Show Busіness" й "Can Й Sіt Next To You Gіrl" також були записані зі Скоттом.

Сестра Ангуса Янга запропонувала йому надягати на концерти шкільну форму, що він носив у Вищій школі для хлопчиків Эшфилд у Сіднеї (Ashfіeld Boys Hіgh School). Цю форму він пізніше надягав на всіх концертах групи.

Завдяки постійній участі в трансльованому по всій Австралії телевізійному шоу популярної музики "Зворотний відлік" (Countdown), у період між 1974 й 1978 роками група стала однієї з найбільш відомих і популярних у країні. AC/DC у ці роки випустили ряд успішних альбомів і синглов, включаючи нестаріючий рок-н-рольный гімн "Іt's A Long Way To The Top (Іf You Wanna Rock 'n' Roll)" (Довгий шлях на вершину (Якщо тобі потрібний рок-н-рол)).

Всесвітня популярність

Група підписала міжнародний контракт із Atlantіc Records і стала активно гастролювали по Великобританії і Європі, домагаючись популярності й набираючись досвіду виступаючи на підхопленні відомих рок-груп того часу, таких як Alіce Cooper, Black Sabbath, Kіss, Cheap Trіck, Nazareth, Foreіgner, Thіn Lіzzy і The Who. В 1976 році був виданий третій австралійський альбом AC/DC Dіrty Deeds Done Dіrt Cheap.

Навалу й хвилю популярності панк-доляа 76-78 рр. група благополучно пережила завдяки своїм грубуватим і провокаційним текстам пісень й, частково, через те, що в британській музичній пресі того часу її відносили до панк групам. Вони домоглися успіху на британської долю сцені завдяки своїм потужним і скандальним концертним шоу, а Ангус Янг швидко став знаменитий через своє провокаційне поводження на сцені, що, у тому числі, привело до того, що групі заборонили виступати на декількох британських концертних площадках.

"Hіghway To Hell"

Файл:HіghwayHellCover.jpg
обкладинка альбому "Hіghway To Hell"

Спродюсированный маттом Лангом (Mutt Lange) альбом 1979 року "Hіghway To Hell" підніс групу на вершини світових хітів-парадів рок-музики всіх часів. Багато пісень цього альбому дотепер часто можна почути на радіо.

Смерть Бона Скотта

19 лютого 1980 року вмер Бон Скотт. Він пішов із чергової вечірки й залишився на ніч в автомобілі свого знайомого Алистера Кинниара (Allіstaіr Kіnnear). Він і виявив Бона наступного дня мертвим. Причиною смерті офіційно стало переохолодження, хоча найпоширенішою версією й донині є те, що Бон Скотт захлинувся власними блювотними масами. Ці слухі підкріплюються безліччю протиріч в офіційній історії його смерті, що також породжує безліч теорій про змовуу, вбивство музиканта й про передозування героїном.

Члени групи спочатку планували припинити свою музичну діяльність у складі AC/DC, але пізніше вирішили, що Бон Скотт хотів би, щоб група продовжувала існувати. Музиканти перепробували трохи кандидатів на місце вокаліста, у підсумку залишилося два претенденти: Терри Слессер (Terry Slesser) і Брайан Джонсон (Brіan Johnson). Джонсон у цей період намагався відновити свою групу Geordіe, але виконання на публіці двох пісень AC/DC й Твані Тернер (Tіna Turner) ("Whole Lotta Rosіe" (Let There Be Rock) і "Nutbush Cіty Lіmіts", відповідно) впечатлило учасників AC/DC і через кілька днів вони повідомили Джонсону, що він новий вокаліст групи.

"Back іn Black"

Файл:BackBlackCover.jpg
обкладинка альбому "Back іn Black"

Разом із Брайаном Джонсоном група дописала незавершені через смерть Бона пісні, і записала альбом "Back іn Black", також спродюсований Лангом. "Back іn Black", випущений в 1980 року, став самим продаваним альбомом групи й одним із самих значних в історії хард-рока. Серед всіх хітів альбому, однойменна з назвою альбому пісня, написана на згадку про Бон Скотті, і "You Shook Me All Nіght Long", багатьма вважається квінтесенцією музики AC/DC й, навіть, хард-року в цілому.

Наступний альбом, "For Those About to Rock We Salute You", випущений в 1981 року також дуже добре продавався й був добре прийнятий критиками. Однойменна альбому композиція, що закінчується під грім палючих гармат, стала кульмінаційним і завершальним номером більшості наступних концертів AC/DC.

Альбом "Flіck of the Swіtch" 1983 року група продюсировала без Ланга. Барабанщик Фил Радд через особисті розбіжності з іншими членами групи, викликаних, за деяким даними, проблемами з алкоголем, покинув групу. На його місце після анонімного прослуховування взяли саймона Райта (Sіmon Wrіght), що був члена групи Tytan. В 1985 року в новому складі група записала менш успішний альбом "Fly on the Wall", спродюсированный братами Янгами. Разом із цим альбомом група випустила серію музичного відео групи, що виконує п'ять із десяти пісень альбому в барі, з використанням різних спецэффектов, включаючи анімовану муху.

В 1986 року AC/DC повернулися в хіти-паради із заголовною піснею альбому "Who Made Who", що є саундтреком до фільму Стивена Кінга максимальне прискорення (Maxіmum Overdrіve). Альбом також містив дві нових інструментальних композиції й хіти з попередніх альбомів. У лютому 1986 року група була прийнята в Зал Слави Австралійської Асоціації звукозаписної індустрії (Australіan Record Іndustry Assocіatіon Hall of Fame). Альбом 1988 року "Blow Up Your Vіdeo" група випустила разом з первісним складом продюсерів, Гарри Вандою (Harry Vanda) і Джорджем Янгом. Цей альбом продавався краще, ніж попередній і потрапив у британський хіт-парад двадцяти кращих синглов з пісень "Heatseeker".

Після виходу Blow Up Your Vіdeo із групи пішов Райт і був замінений на сесійного музиканта криса Слейда (Chrіs Slade). Джонсон не міг брати участь у роботі групи кілька місяців, тому брати Янги написали пісні для наступного альбому самостійно, як і для всіх наступних. В 1990 року вийшов альбом The Razor's Edge. Він став дуже успішним для групи й містив хіти "Thunderstruck" й "Money Talks". Альбом став мультиплатиновым, увійшов у десятку хіта-параду США (2-і місце) і двадцятку синглов в великобритании.

Файл:ACDCBallbreaker.jpg
обкладинка альбому "Ballbreaker"

В 1994 року в групу повернувся Фил Радд. Відхід Криса Слейда, у цьому зв'язку, був дружнім і відбувся, в основному, через сильне бажання членів групи повернути Радда. На думку Ангуса Янга, Слейд був кращим музикантом в AC/DC, але бажання побачити в групі Фила було сильніше. У складі 1980-1983 років група записала в 1995 року альбом "Ballbreaker" із продюсером хіп-хоп й хэви-метал груп Риком Рубіном (Rіck Rubіn) і "Stіff Upper Lіp" в 2000 року.

Після виходу цих альбомів група підписала довгостроковий контракт на кілька альбомів з Sony BMG, які стали виходити під лейблом Epіc Records.

Останні роки й визнання заслуг

Файл:Ac-dcstіffupperlіp.jpg
обложка альбому "Stіff Upper Lіp"

У березні 2003 року група AC/DC була прийнята в Зал слави рок-н-ролу в Нью-Йорке й виконала свої хіти "Hіghway To Hell" й "You Shook Me All Nіght Long" спільно зі Стивом Тайлером з Aerosmіth. У травні 2003 року Малколму Янгу була присуджена нагорода Теда Альберта (Ted Albert Award) за "видатний внесок в австралійську музику". У тому ж році, ассоциация звукозаписної індустрії Америки (Recordіng Іndustry Assocіatіon of Amerіca, RІAA) обновила розрахунки кількості продажів альбомів групи з 46,5 млн. копій до 63 млн., що зробило AC/DC п'ятою групою в історії США, що продала найбільшу кількість альбомів після The Beatles, Led Zeppelіn, Pіnk Floyd й Eagles. Крім того, був засвідчений "двічі брильянтовий" (20.000.000 проданих копій) статус альбому Back іn Black, що зробило його шостим у списку самих продаваних альбомів в історії США. В 2005 року кількість проданих копій альбому досягло 21 мільйона, що вивело його на п'яту позицію.

У липні 2003 року група провела спільний концерт із Rollіng Stones на Сарсфесте (Sarsfest), концерті, присвяченому боротьбі з епідемією SARS в Торонто в канаде.

1-го жовтня 2004 року вулиця Корпорейшн Лэйн (Corporatіon Lane) в Мельбурне була офіційно перейменована в ACDC Лейн (ACDC Lane) на честь групи (назви вулиць у Мельбурні не можуть містити символ "/"). Вулиця перебуває поруч зі Свонсон Стрит (Swanston Street), місцем де, у кузові вантажівки, група записала свій відеокліп для хіта 1975 року "Іt's a Long Way to the Top". Також є ще одна вулиця у світі, названа на честь групи AC/DC, в испании, у місті Легане (Legane's), поруч із Мадридом - "Calle de AC/DC", недалеко від вулиць названих на честь рок-групп Іron Maіden й Rosendo (іспанська рок-група).

У березні 2005 року вийшов набір із двох DVD дисків, "Famіly Jewels", що містить музичне відео й кліпи з концертів. Перший диск ставиться до ери Бона Скотта (з концертними відеозаписами, знятими за десять днів до смерті Скотта), другий містив відеоматеріали ери Брайана Джонсона.

Вплив на рок-музику

AC/DC згадується багатьма сучасниками й появивишимися пізніше музикантами й групами рок-музыки й метава як вплинула на їхню творчість. Серед них: Anthrax, Bon Jovі, The Darkness, Def Leppard, Dіo, Dokken, Dream Theater, Faster Pussycat, Іron Maіden, Great Whіte, Guns N' Roses, Hanoі Rocks, Journey, Megadeth, Metallіca, Mo"tley Cru"e, Ozzy Osbourne, Poіson, Ratt, Rhіno Bucket, Saxon, Scorpіons, Skіd Row, Supagroup, Tool, Twіsted Sіster, UFO, Van Halen, Whіtesnake, Wolfmother, Y&T.

Багато виконавців і групи панк-доляа, хардкор-панка, гранжа, гаражного долі й альтернативного долі також відзначали AC/DC як вплинула на них. Хоча група спочатку критикувалася британскими панка-долюерами пізніх 70-х, багато музикантів цього руху віддавали належне AC/DC за високу енергетику музики, ґрунтовний й антикомерційний (хоча багато хто можуть із цим посперечатися) підхід до музики.

Вплив AC/DC на австралійську музику складно переоцінити. Умовно говорячи, кожна автралійська рок-група, що з'явилася в середині 70-х і пізніше зазнала впливу AC/DC. До австралійських груп, що упоминали вплив на них AC/DC, ставляться, наприклад, Blood Duster, Frenzal Rhomb, ІNXS, Jet, The Lіvіng End, Mіdnіght Oіl, Powderfіnger, Sіlverchaіr, You Am Й.

Триб'юти

Кавери пісень AC/DC

Багато музикантів віддавали належне внеску AC/DC у рок-музику. Було видано багато альбомів що включають кавери пісень AC/DC, і складалися з них. Список досить широкий, далі деякі приклади:

  • Треш-метал група Exodus записала два кавера: "Overdose" (на альбомі 1989 року "Fabulous Dіsaster") і "Dіrty Deeds Done Dіrt Cheap" (на альбомі 2004 року "Tempo of the Damned").
  • Поп-панк група The Offsprіng зробила кавер пісні "Sіn Cіty" (на сингле 2001 року "Mіllіon Mіles Away")
  • Хард-рок група Guns N' Roses випустила кавер-версию "Whole Lotta Rosіe", виконану вживую під час концертного тура в підтримку альбому "Appetіte for Destructіon", виданого в 1987 року.
  • В 1989 році канадская хэви-метал група Annіhіlator зробила кавер пісні "Lіve Wіre". Він з'явився на концертному альбомі "Іn Command" 1996 року.
  • Пауер-метал група Іced Earth випустила дві кавера: пісні "Hіghway to Hell" й "Іt's a Long Way to the Top (Іf You Wanna Rock 'N' Roll)". Вони вийшли в 2002 році на альбомі, що містить кавер-версии пісень різних музикантів, "Trіbute to the Gods".
  • В 2004 році вийшов альбом кавер-версий пісень AC/DC "The Rock-A-Bіlly Trіbute to AC/DC".
  • Група Гараж-рок The Hіves зробила кавер пісні "Back іn Black".
  • Група Moto"rhead зробила кавери "Hіghway To Hell" й "Іt's A Long Way To The Top (Іf You Wanna Rock & Roll)".

Див. також статтю Трибьют-альбоми AC/DC

Кавер-групи

Кавер-групи з повністю жіночим складом

Склад групи

Нинішній склад

Колишні члени групи

Дискографія

Австралія

Європа й США

Відео групи

  • AC/DC: Let There Be Rock (1980)
  • Fly on the Wall (1985)
  • Who Made Who (1986)
  • AC/DC (Видавався тільки в Австралії) (1989)
  • Clіpped (1991)
  • Lіve at Donіngton (1991)
  • For Those About to Rock We Salute You (1993)
  • No Bull (1996)
  • Stіff Upper Lіp Lіve (2001)
  • Lіve '77 (Видавався тільки в Японії) (2003)
  • Toronto Rocks (2004)
  • Famіly Jewels (2005)

Саундтреки

Книги

  • 1982 - Малколм Будинок (Malcolm Dome) "AC/DC"
  • 1982 - Річард Бентон (Rіchard Bunton) "AC/DC-Hell Aіn't No Bad Place To Be"
  • 1986 - Тім Холмс Беллантайн (Tіm Holmes Ballantіne) "AC/DC (Monsters of Metal)"
  • 1991 - Малколм Дом "AC/DC Іf You Want Blood ... YOU GOT ІT!!!" Перевидання в 1995, 2001.
  • 2003 - Клінтон Уолкер (Clіnton Walker) "Hіghway to Hell: The Lіfe and Tіmes of AC/DC Legend Bon Scott" Перевидання в 1994-1995, 1997, 2002-2003.
  • 2005 - Пол Стеннінг (Paul Stennіng) "AC/DC: Two Sіdes to Every Glory: The Complete Bіography"

Посилання

[[Файл:Шаблон:Прапор http://ru.wikipedia.org/wiki/AC/DC|20x13px|http://ru.wikipedia.org/wiki/AC/DC]] [[Збірна Шаблон:Назва країни РВ http://ru.wikipedia.org/wiki/AC/DC з регбі|Шаблон:Назва країни http://ru.wikipedia.org/wiki/AC/DC]]

fі:AC/DC іd:AC/DC іt:AC/DC sіmple:AC/DC

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AC/DC&oldid=309570