Перейти до вмісту

Свастика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м шаблон
Barmivah (обговорення | внесок)
178 редагувань
Рядок 105: Рядок 105:
== Література ==
== Література ==


=== Російською мовою ===
=== На російській мові ===
# ''Уилсон Томас.'' '''Свастика.''' Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А. Ю. Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 3—354. — ISBN 978-5-94706-053-9. <br />(Это первая публикация на русском языке лучшего фундаментального труда по истории свастики, написанного куратором отдела доисторической антропологии Национального музея США Томасом Уилсоном, и изданного впервые в сборнике Смитсоновского института (Вашингтон) в 1896 году).
# ''Уилсон Томас.'' '''Свастика.''' Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А. Ю. Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 3—354. — ISBN 978-5-94706-053-9. <br />(Это первая публикация на русском языке лучшего фундаментального труда по истории свастики, написанного куратором отдела доисторической антропологии Национального музея США Томасом Уилсоном, и изданного впервые в сборнике Смитсоновского института (Вашингтон) в 1896 году).
# ''Акунов В.'' [http://www.velesova-sloboda.org/books/akunow-swastika.zip Свастика — древнейший символ человечества (подборка публикаций)]
# ''Акунов В.'' [http://www.velesova-sloboda.org/books/akunow-swastika.zip Свастика — древнейший символ человечества (подборка публикаций)]
Рядок 158: Рядок 158:
|страницы = 62—70
|страницы = 62—70
|isbn = 978-5-88934-426-1}}
|isbn = 978-5-88934-426-1}}

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

Версія за 18:53, 10 березня 2012

Колова сонячна свастика (ліва)
Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. (Покуття або Гуцульщина. Кінець 19 — початок 20 століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.)

Сва́стика ([svastika (स्वस्तिक)] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)) — стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° вліво, або вправо раменами, що зустрічається у багатьох культурах. Назва походить від санскритських слів su («добре») і asti («буття»). У словян звучить як побажання «щасти». Цей символ дуже поширений і найчастіше пов'язаний з Сонцем.

Свастика — символ обертання навколо нерухомого центру. Обертання, з якого виникає життя. У Китаї свастика (Лей-Вен) колись символізувала сторони світу, а потім отримала значення «нескінченність», або число 10000.

Вважалося, що свастика приносить щастя, але тільки коли її кінці загнуті за годинниковою стрілкою (права свастика, або бонська). Якщо кінці заломлені проти годинникової стрілки, то свастика називається саусвастикою (ліва або буддійська) і має негативний вплив. Маги-зерваніти використовували подвійну свастику — сполучену праву з лівою.

Свастика — святий символ у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, бон. Крім того, свастика була символом багатьох богів: Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Тора, Агні, Брахми, Вішну, Шиви, Ганеші, Сурї. В Індії також застосовують як оберіг по бокам дверей хати.

У ХХ столітті символ свастики став сприйматися негативно у країнах Західної цивілізації у зв'язку з використанням його нацистами, які називали його «гакенкройц» — кривий хрест, і як правило зображали похиленим як у вікінгів. [1] Водночас, по сьогодні свастика залишається позитивним символом добробуту і щастя у країнах Сходу — Індії, Китаї, Японії.

Історія

Найдавніші свастико-подібні символи відомі з зображень на кераміці, що датується 4 тис. до н.е. і належить культурі Вінча. Орнаменти-меандри Мезинської культури можливо схожі на свастику. В Україні зустрічається в багатьох археологічних культурах, в т.ч. трипільській. Символізм подібний до знаку Сонячний хрест. В Росії у народних орнаментах і банкнотах Тимчасового Уряду. Багато воїнських емблем періоду громадянської війни містять свастику.

Пд-сх. фронт Червоної Армії
банкнота Тимчасового Уряду
Ієрогліфічний знак — мандзі 卍[1]
Буддистський символ
Курильниця буддистського храму Сенсодзі в Токіо.
Картографічний знак
Позначка для буддистського храму на японських картах
Мон самурайських родів: Цуґару, Хатісука, Хасекура та інші.


Герб японського посла Хасекури Цуненаґи на Акті надання йому громадянства Риму (17 століття).


Мон — "ромбовий мандзі".


Мон — "зворотний мандзі".
Емблема міста Хіросакі
Прапор міста Хіросакі з моном Цуґару.
Візерунок традиційного японського одягу 卍

Компютерний символ свастики

В таблиці символів стандарта Unicode є знаки китайських ієрогліфів 卐 (U+5350) та 卍 (U+534D).

Галерея

  • Свастика в російській культурі
  • Керенки: 250 рублей, реверс. В центре і на цифрах зображена свастика.
    Керенки: 250 рублей, реверс. В центре і на цифрах зображена свастика.
  • Православна церковна одежа із зображеннм гаматичних хрестів.
    Православна церковна одежа із зображеннм гаматичних хрестів.
  • Альоша Попович. Листівка за ескизом художника Білібіна.
    Альоша Попович. Листівка за ескизом художника Білібіна.
  • Вологодська вишивка
    Вологодська вишивка
  • Погони рос. загонів Унгерна и Семенова в Монголії
    Погони рос. загонів Унгерна и Семенова в Монголії
  • Печать московського губернської ради депутатів 1919 р.
    Печать московського губернської ради депутатів 1919 р.
  • Прапор сибірського добровольчого корпуса Колчака
    Прапор сибірського добровольчого корпуса Колчака

Література

Російською мовою

  1. Уилсон Томас. Свастика. Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А. Ю. Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 3—354. — ISBN 978-5-94706-053-9.
    (Это первая публикация на русском языке лучшего фундаментального труда по истории свастики, написанного куратором отдела доисторической антропологии Национального музея США Томасом Уилсоном, и изданного впервые в сборнике Смитсоновского института (Вашингтон) в 1896 году).
  2. Акунов В. Свастика — древнейший символ человечества (подборка публикаций)
  3. Багдасаров Р. В. {{{Заголовок}}}. — 3000 прим. — ISBN 5-7619-0164-1.
  4. Багдасаров Р. В. Мистика огненного креста. Изд. 3-е, доп. и исправл. — М.: Вече, 2005. — 400 с. — 5000 экз. — (Лабиринты тайноведения). — ISBN 5-9533-0825-6.
  5. Генон Р. Символы священной науки / Пер. с франц. Ника Тирос. — М.: Беловодье, 2002. — 496 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88901-008-5.
  6. Генон Р. Символика креста / Пер. с франц. Т. М. Фадеевой и Ю. Н. Стефанова. — М.: Прогресс-Традиция, 2004. — 704 с. — 2000 экз. — ISBN 5-89826-196-6.
    Изд. 2-е. — М.: Прогресс-Традиция, 2008. — 704 с. — 1500 экз. — ISBN 5-89826-196-6.
  7. Генон Р. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-93454-095-2.
  8. Городцов В. А. Археология. Каменный период. — М.; Пг., 1923.
  9. Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. Тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры. — Киев: Наукова думка, 1975. — 176 с., вкл. 26 л. илл. — 10.000 экз.
  10. Елинек Ян. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. — Прага, 1985.
  11. Ивановская В. И. Орнаменты Древней Америки. — 2006.
  12. Качаева М. Сокровища русского орнамента. — Изд-во Белые альвы, 2008. — 202 с. — ISBN 978-5-91464-014-6.
  13. Керн Германн. Лабиринты мира / Пер. с англ. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — 432 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-352-02036-4.
  14. Кутенков П. И. Ярга-свастика — знак русской народной культуры. Монография. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2010. — 450 с. — ISBN 978-5-8064-1267-7.
  15. Куфтин Б. А. Материальная культура Русской Мещёры. Часть 1. Женская одежда: рубаха, понёва, сарафан. — М.: 1926.
  16. Москвин А. Ю. Крест без распятого // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 355—526. — ISBN 978-5-94706-053-9.
  17. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1994.
  18. Рыжакова С. И. Язык орнамента в латышской культуре. — М.: Индрик, 2002. — 408 с.+ 16 илл. — ISBN 5-85759-190-2.
  19. Смирнова И. М. Тайная история креста. — М.: Эксмо, 2006. — 320 с. — ISBN 5-699-17114-2; ISBN 5-699-17116-9.
  20. Тарунин А. В. Сакральный символ. История свастики. — М.: Белые альвы, 2009. — 544 с.: ил. — ISBN 978-5-91464-029-0.
  21. Трифонова Л. В. Декоративно-прикладное искусство Пудожья и Заонежья в собрании музея «Кижи». — Петрозаводск: ФГУП Истор.-архит. и этнограф. музей-запов. «Кижи», 2004. — 96 с. — 2000 экз. — ISBN 5-9900343-1-8.
  22. Эвола Ю. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-88934-426-1.

Примітки

  1. ↑ З серпня 1920 року свастику почали використовувати на нацистських прапорах, кокардах, нарукавних пов'язках. У 1945 році союзна окупаційна влада заборонила використання всіх форм свастики в Німеччині.
  2. ↑ Azerbaijani Carpets (англ.)
  3. ↑ Ли Хунчжи. Чжуань Фалунь Фалунь Дафа

Посилання

Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свастика

Див. також

Шаблон:Викисклад-кат

Шаблон:Link FA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свастика&oldid=9021361