Гонорій I: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 15: Рядок 15:
}}
}}


'''Гонорій I''' ({{lang-la|Honorius}}; †[[12 жовтня]] [[638]], [[Рим]], [[Візантійська імперія]]) — сімдесятий [[папа Римський]] ([[27 жовтня]] [[625]]—[[12 жовтня]] [[638]]), походив з [[Кампанія|Кампанії]], син [[консул]]а Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята "Воздвиження Чесного Хреста". За часів його [[понтифікат]]у проводилась активна місіонерська робота в [[Англія|Англії]].
'''Гонорій I''' ({{lang-la|Honorius}}; †[[12 жовтня]] [[638]], [[Рим]], [[Візантійська імперія]]) — сімдесятий [[папа Римський]] ([[27 жовтня]] [[625]]—[[12 жовтня]] [[638]]), походив з [[Кампанія|Кампанії]], син [[консул]]а Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята «Воздвиження Чесного Хреста». За часів його [[понтифікат]]у проводилась активна місіонерська робота в [[Англія|Англії]].


Гонорій I підтримував [[монофелітство]], христологічну [[єресь]], за якою [[Ісус Христос]] мав дві основи: людську та божественну, проте одну волю та енергію. [[Монофеліти]] вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.
Гонорій I підтримував [[монофелітство]], христологічну [[єресь]], за якою [[Ісус Христос]] мав дві основи: людську та божественну, проте одну волю та енергію. [[Монофеліти]] вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.
Рядок 22: Рядок 22:


Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий [[анафема|анафемі]] на [[Третій Константинопольський собор|Третьому Константинопольському соборі]] як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою [[Лев II|Левом II]]. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники [[Догмат про непомильність Папи|непомильності папи]] на [[Перший Ватиканський собор|Першому Ватиканському соборі]] посилались на помилку Гонорія I.
Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий [[анафема|анафемі]] на [[Третій Константинопольський собор|Третьому Константинопольському соборі]] як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою [[Лев II|Левом II]]. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники [[Догмат про непомильність Папи|непомильності папи]] на [[Перший Ватиканський собор|Першому Ватиканському соборі]] посилались на помилку Гонорія I.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://www.ccel.org/ccel/schaff/hcc4.i.xi.viii.html History of the Christian Church, Volume IV: Mediaeval Christianity. A.D. 590-1073, Philip Schaff]
* [http://www.ccel.org/ccel/schaff/hcc4.i.xi.viii.html History of the Christian Church, Volume IV: Mediaeval Christianity. A.D. 590—1073, Philip Schaff]


{{Папи}}
{{Папи}}

Версія за 09:17, 2 квітня 2022

Гонорій I
Папа Римський
625 — 638
Попередник: Боніфацій V
Наступник: Северин
Дата народження: 585
Місце народження: Кампанія, Східна Римська імперія
Дата смерті: 12 жовтня 638
Місце смерті: Рим
Громадянство: Східна Римська імперія
Релігія: католицька церква[1]
У миру: Гонорій
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гонорій I (лат. Honorius; †12 жовтня 638, Рим, Візантійська імперія) — сімдесятий папа Римський (27 жовтня 62512 жовтня 638), походив з Кампанії, син консула Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята «Воздвиження Чесного Хреста». За часів його понтифікату проводилась активна місіонерська робота в Англії.

Гонорій I підтримував монофелітство, христологічну єресь, за якою Ісус Христос мав дві основи: людську та божественну, проте одну волю та енергію. Монофеліти вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.

Піддання анафемі

Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий анафемі на Третьому Константинопольському соборі як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою Левом II. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники непомильності папи на Першому Ватиканському соборі посилались на помилку Гонорія I.

Примітки

Джерела