Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адеода́т II, O.S.B. (лат. Adeodatus ІІ; ?—17 червня 676) — 77-й папа Римський (672—676). Народився у Римі, Візантійська імперія[1]. Був ченцем-бенедиктинцем в Римському монастирі святого Еразма на Целійському пагорбі[3]. Перший з пап, що почав датувати події за свого понтифікату[1]. Присвятив діяльність вдосконаленню монастирської дисципліни та боротьбі з монофелітською єрессю[3]. Через це перебував у конфлікті з офіційним Константинополем. Надав Венеції право самостійно обирати дожа. Відновив собор святого Петра, надав протекцію Кентерберійському абатству святого Павла і Павла; звільнив Мармутьєрьске абатство від підпорядкування місцевим єпископам[1]. Збереглися листи папи до Кентерберійського і Мармутьєрьского абатств[3]. Помер у Римі. Похований у Соборі святого Петра. В деяких джерелах згадується як святий католицької церкви, проте в «Acta Sanctorum» не вміщений[1]. День пам'яті — 26 червня[1]. Також — Деусде́діт ІІ (лат. Deusdedit II)[1].
Медіафайли у Вікісховищі
