Німецький імператор

Великий імператорський герб

Німе́цький імпера́тор (нім. Deutscher Kaiser) — у 1871 — 1918 роках титул монархів Німецької імперії. Використовувався представниками німецької династії Гогенцоллернів, починаючи зі сходження на трон Вільгельма I 18 січня 1871 року, і закінчуючи зреченням Вільгельма II 9 листопада 1918 року в останні дні Першої світової війни. Імператором міг стати тільки прусський король. Спрощена назва — кайзер.

Імператори

Портрет	Ім'я	Роки життя	Правління	Титул / Примітки	Династія
	Вільгельм I Wilhelm I Великий	22 березня 1797 — 9 березня 1888 90 років	18 січня 1871 — 9 березня 1888 17 років	король Пруссії; 2-й син Фрідріха-Вільгельма ІІІ.	Гогенцоллерни
	Фрідріх III Friedrich III Британець; Наш Фриц	18 жовтня 1831 — 15 червня 1888 56 років	9 березня 1888 — 15 червня 1888 99 днів	король Пруссії; син Вільгельма І.	Гогенцоллерни
	Вільгельм II Wilhelm II Вояжер	27 січня 1859 — 4 червня 1941 82 років	15 червня 1888 — 28 листопада 1918 30 років	король Пруссії; син Фрідріха III. Зрікся престолу	Гогенцоллерни

Титули

Вільгельм І

Великий титул (від 1873)
Ми, Вільгельм І, з ласки Божої, Німецький імператор і король Пруссії; маркграф Бранденбургу, бургграф Нюрнберга, граф Гогенцоллерн; суверен і верховний герцог Сілезії та графства Глац; великий герцог Нижнього Рейну і Познані; герцог Саксонії, Вестфалії, Ангрії, Померанії, Люнебурга, Гольштейна і Шлезвіга, Магдебурга, Бремена, Гелдерна, Клеве, Юліха і Берга, герцог вендів і кашубів, Кроссена, Лауенбурга і Мекленбурга; ландграф Гессена і Тюрингії; маркграф Верхньої і Нижньої Лужиці; принц Оранський; князь Рюгена, Східної Фризії, Падерборна і Пірмонта, Гальберштадту, Мюнстера, Міндена, Оснабрюка, Гільдесгайма, Вердена, Камміна, Фульди, Нассау і Мерса; рейхсграф Геннеберга; граф Марки, Равенсберга, Гогенштайна, Текленбурга і Лінгена, Мансфельда, Зігмарінгена і Ферінгена; господар Франкфурта.		Wir Wilhelm von Gottes Gnaden König von Preußen, Markgraf zu Brandenburg, Burggraf zu Nürnberg, Graf zu Hohenzollern, Souveräner und oberster Herzog von Schlesien wie auch der Grafschaft Glatz, Großherzog vom Niederrhein und Posen, Herzog zu Sachsen, Westfalen und Engern, zu Pommern, Lüneburg, Holstein und Schleswig, zu Magdeburg, Bremen, Geldern, Cleve, Jülich und Berg, sowie auch der Wenden und Kaschuben, zu Krossen, Lauenburg, Mecklenburg, Landgraf zu Hessen und Thüringen, Markgraf der Ober- und Niederlausitz, Prinz von Oranien, Fürst zu Rügen, zu Ostfriesland, zu Paderborn und Pyrmont, zu Halberstadt, Münster, Minden, Osnabrück, Hildesheim, zu Verden, Kammin, Fulda, Nassau und Mörs, gefürsteter Graf zu Henneberg, Graf der Mark und zu Ravensberg, zu Hohenstein, Tecklenburg und Lingen, zu Mansfeld, Sigmaringen und Veringen, Herr von Frankfurt.

Вільгельм ІІ

Його Імператорська і Королівська Величність Вільгельм II, з ласки Божої, німецький імператор і прусський король, маркграф Бранденбургу, бургграф Нюрнбергу, граф Гогенцоллерн, князь Сілезії і граф Глац, Великий князь Нижнього Рейну і Познані, князь Саксонії, Ангрії, Вестфалії, Померанії та Луненбурга, князь Шлезвіга, Гольштейну і Кроссену, князь Магдебурзький, Бременський, Гельдернський і Юліхський, Клівський і Бергзький, князь Вендів і Кашубів, Лауенбурга і Мекленбурга, ландграф Гессена і Тюрингії, маркграф Верхньої та Нижньої Лужиці, принц Оранський, князь Ругена, Східної Фризії, Падерборна і Пірмонта, принц Гальберштадту, Мюнстеру, Міндену, Оснабрюку, Гільдесгайму, Верденк, Камміна, Фульди, Нассау і Мерсу, князівський граф Геннеберга, граф Марки, Равенсберга, Гогенштейна, Текленбурга і Лінгена, граф Мансфельду, Зігмарінгену і Ферінгену, господар Франкфурта.

Герб

• 
  Середній герб імператора з шоломом
• 
  Великий герб імператора
• 
  Великий герб імператора
• 
  Імператорський штандарт

Джерела

• Huber, Ernst Rudolf. Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789. Band III: Bismarck und das Reich. 3. Auflage. Stuttgart: W. Kohlhammer, 1988.
• Hull, Isabel V. The Entourage of Kaiser Wilhelm II, 1888–1918. 2004.
• Horne, Charles F. Source Records of the Great War, Kessinger Publishing, 2009. ISBN 1104855534

Посилання

• Дім Гогенцоллернів