Велике герцогство Познанське

Велике герцогство Познанське
1815 – 1848
Прапор Герб
Познані: історичні кордони на карті Велике герцогство Познанське (червоне) у 1848 році
Столиця	Познань 52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д.
Форма правління	абсолютна монархія
Великий герцог
- 1815–40	Фрідріх-Вільгельм III
- 1840–48	Фридрих Вільгельм IV
Губернатор
- 1815–30	Антоній Радзивілл
- 1830–41	Едуард фон Флоттвелл
- 1841–48	Адольф фон Арнім-Бойтценбург
Історія
- Віденський конгрес	9 липня 1815
- Великопольське повстання (1848)	9 травня, 1848
- Франкфуртські національні збори	28 червня 1848
Площа
- 1848	28 951 км2
Населення
- 1848	1 350 000 осіб
Густота	46,6 осіб/км²
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике герцогство Познанське

Велике герцогство Познанське (нім. Großherzogtum Posen) — у 1815—1848 роках герцогство з центром у Познані у складі Прусського королівства. Замінене провінцією Познань відповідно до Прусської конституції 5 грудня 1848. Польська назва — велике князівство Познанське (пол. Wielkie Księstwo Poznańskie)

Історія

Частина Королівства Польщі, значною мірою збіглася з теренами Великопольщі.

Королівство Пруссії східні території отримало під час поділів Польщі; під час першого поділу (1772), Пруссія отримала лише Район Нотець, край вздовж річки Нотець (нім. Netze). Пруссія додала деяку частину під час другого поділу в 1793.

Край був спочатку підпорядкований провінції Південна Пруссія. Поляки були спочатку союзниками Наполеона І в Центральній Європі, беручи участь у Великопольському повстанні у 1806 і забезпечуючи солдатами його кампанію. Після поразки Пруссії від Франції, було утворено Варшавське герцогство відповідно до Тільзитського договору у 1807.

Згідно з рішеннями Віденського конгресу, Познань була повернута Пруссії, і ставала Великим Князівством Познанським, номінально автономна провінція під владою Гогенцоллернів з правами «вільного розвитку польської нації, культури і мови», і була у складі Німецького союзу. В цей час місто Познань було адміністративним центром і аудієнцією «Принца Антонія Радзевільського Познанського».

З початку прусського поглинання краю розпочалися дискримінація і репресії проти поляків, у вигляді зменшення їхнього доступу до освіти і судової системи. Прусські посадові особи запроваджували германізацію як прогрес вищої культури над нижчою. В результаті на місцевому рівні розпочата дискримінація поляків. Після 1824 спроба германізації шкільної системи була прискорена й уряд відмовився відкрити польський університет у Познані. Польські політики виступили з протестами проти політики Пруссії і була заснована патріотична секретна організація 'Towarzystwo Kosynieryw' (Спілка Косарів). Патріотична діяльність поляків знайшла відгук у Берліні, де підтримувалися зв'язки поляків з прусських частин Польщі з поляками російського Царства Польського.

Польське повстання 1830—1831у 1830 в межах Царства Польського проти Російської імперії значно підтримувалося поляками Великого князівства, згодом Прусська адміністрація під головуванням оберпрезидента Едварда Генріха фон Флоттвелла ввела систему репресій проти поляків. Він починав виганяти поляків з адміністрації, намагався ослабити польське дворянство, купуючи його землі, і після 1832 р. роль польської мови в освіті була значно зменшена.

Протягом Революції 1848 Франкфуртські національні збори зробили спробу, поділити Герцогство на дві частини: Провінцію Познань, яка мала бути надана німцям і анексована недавно створеною Німецькою Імперією, і провінцію Гнєзно, яка була би надана полякам і мала бути за межами Німеччини, але через протест польських парламентарів ці плани зазнали невдачі й цілісність герцогства була збережена.

9 лютого, 1849 після скасування гарантій, Прусська адміністрація перейменувала герцогство у Провінцію Познань. Але Прусські королі аж до Вільгельма II мали титул «Великого герцога Познанського» до 1918.

Площа

Прусська Провінція Познань. Жовтий колір: польсько-мовні області за твердженням німецької влади

Край мав площу 28,951 км² і складався з територій історичної провінції Великопольща, охоплював західні частини Варшавського герцогства (департаменти Познанський, Бидгощський, частину Каліського), які були віддані Пруссії за рішенням Віденського конгресу (1815) з міжнародною гарантією самоврядування і вільним розвитком польської нації.

Населення

• 776,000 (1815)
• 820,000 (1816)
• 1,350,000 (1849)
• 2,100,000 (1910)

Посилання

• Robert Alvis, Religion and the Rise of Nationalism: A Profile of an East-Central European City, Syracuse 2005
• Gazeta Wielkiego Księstwa Poznańskiego
• Konstanty Kościnski, Przewodnik pod Poznaniu i Wielkim Księstwie Poznańskiem, Poznań 1909
• T. Dohnalowa, Z dziejów postępu technicznego w Wielkopolsce w pierwszej połowie XIX wieku, in: S.Kubiak, L.Trzeciakowski (ed.), Rola Wielkopolski w dziejach narodu polskiego
• F. Genzen, Z.Grot, F.Paprocki, Zabór pruski w Powstaniu Styczniowym. Materiały i dokumenty, Wrocław-Warszawa-Kraków 1968
• B. Grześ, J.Kozłowski, A.Kramarski, Niemcy w Poznańskiem wobec polityki germanizacyjnej 1815—1920, Poznań 1976
• Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815—1914. Dzieje narodu i państwa polskiego, vol. III-55, Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa 1989
• Witold Jakóbczyk (ed.), Studia nad dziejami Wielkopolski w XIX w., vol.I-III, Poznań 1951—1967
• Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolanie XIX w., Poznań 1969
• Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. I 1815—1850, Wrocław 1952
• Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. II 1851—1914, Wrocław 1954
• T. Klanowski, Germanizacja gimnazjów w Wielkim Księstwie Poznańskim i opór młodzieży polskiej w latach 1870—1814, Poznań 1962
• Czesław Łuczak, Życie społeczno-gospodarcze w Poznaniu 1815—1918, Poznań 1965
• K. Malinowski (ed.), X wieków Poznania, Poznań-Warszawa 1956
• Witold Molik, Kształtowanie się inteligencji wielkopolskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1840—1870, Warszawa-Poznań 1979
• F. Paprocki, Wielkie Księstwo Poznańskie w okresie rządów Flottwella (1830—1842), Poznań 1970
• L. Plater, Opisanie historyczno-statystyczne Wielkiego Księstwa Poznańskiego, wyd. J. N. Bobrowicz, Lipsk 1846
• B. Pleśniarski, Poglądy Wielkopolan na sprawy wychowawcze i oświatowe w świetle prasy Księstwa Poznańskiego 1814—1847,
• A. Skałkowski, Bazar Poznański. Zarys stuletnich dziejów (1838—1938), Poznań 1938
• L. Słowiński, Nie damy pogrześć mowy. Wizerunki pedagogów poznańskich XIX wieku, Poznań 1982
• J. Stoiński, Szkolnictwo średnie w Wielkim Księstwie Poznańskim w I połowie XIX wieku (1815—1850), Poznań 1972
• J. Topolski (ed.), Wielkopolska przez wieki, Poznań 1973
• S. Truchim, Geneza szkół realnych w Wielkim Księstwie Poznańskim, Warszawa 1936
• S. Truchim, Historia szkolnictwa i oświaty polskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1815—1915, Łódź 1967
• Lech Trzeciakowski, Kulturkampf w zaborze pruskim, Poznań 1970
• Lech Trzeciakowski, Pod pruskim zaborem 1850—1914, Warszawa 1973
• Lech Trzeciakowski, Walka o polskość miast Poznańskiego na przełomie XIX i XX wieku, Poznań 1964
• Lech Trzeciakowski, W dziewiętnastowiecznym Poznaniu, Poznań 1987
• Wielkopolski Słownik Biograficzny, 2nd edition, Warszawa-Poznań 1983