дивний
Étymologie
[modifier le wikicode]Adjectif
[modifier le wikicode]| Cas | Singulier | Pluriel | ||
| Masculin | Féminin | Neutre | ||
|---|---|---|---|---|
| Nominatif | ди́вний | ди́вна | ди́вне | ди́вні |
| Génitif | ди́вного | ди́вної | ди́вного | ди́вних |
| Datif | ди́вному | ди́вній | ди́вному | ди́вним |
| Accusatif | Nom. ou Gén. | ди́вну | ди́вне | Nom. ou Gén. |
| Instrumental | ди́вним | ди́вною | ди́вним | ди́вними |
| Locatif | ди́вному ди́внім |
ди́вній | ди́вному ди́внім |
ди́вних |
ди́вний (dyvnyï) \Prononciation ?\ (comparatif : дивніший, superlatif : найдивніший, superlatifs absolus : щонайдивніший, якнайдивніший)
- Étrange, singulier, bizarre, étonnant.
- Та й сон же, сон, напричуд дивний, мені приснився. : J’ai fait un rêve, mais ce rêve, ce rêve, était étonnamment étrange.
- – Що ж тут дивного? Подобалася йому [Довбні] Марина, а він Марині, ну й поженяться. : Qu’y a-t-il d'étrange ? Marina l’aime [Dovbna], lui aime Marina, et ils vont se marier.
- не дивна річ, що… : il n’y a rien d’étonnant à ce que…
- дивна людина : un homme étrange, un drôle de type.
- Original.
- Admirable, merveilleux.
- дивна голос : voix divine.
- Délicieux (en parlant d'une odeur ou d'un goût).
- Drôle.
- дивна манера : une drôle de manière.
Synonymes
[modifier le wikicode]- (beau) → voir красний
- (étrange, merveilleux) дивакуватий, дивацький, дивовижний, дивоглядний, дивочний, диковинний, екзотичний, курйозний, потойбічний, фантастичний, феєричний, химеристий, химерний, чудакуватий, чудацький, чудернацький, чудний
- (étrange, sens divers) аномальний, безпрецедентний, винятковий, ексцентричний, загадковий, кумедний, незвичайний, незрозумілий, неймовірний, неповторний, нетиповий, нечуваний, оригінальний, рідкісний, фантастичний, цікавий, чарівний, чудовий
Prononciation
[modifier le wikicode]- Ukraine : écouter « дивний [Prononciation ?] »