Координати: 35°12′ пн. ш. 111°24′ зх. д. / 35.200° пн. ш. 111.400° зх. д. / 35.200; -111.400

Winona

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Winona
ТипАхондрит
КласПримітивний ахондрит
ГрупаВінонаїти
Батьківське тілоWinonaite-IAB-IIICD
СкладЕнстатит, олівін, метеоритне залізо, плагіоклаз, троїліт
МетаморфізмS1
КраїнаСША США
РегіонАризона
Координати35°12′ пн. ш. 111°24′ зх. д. / 35.200° пн. ш. 111.400° зх. д. / 35.200; -111.400
Дата виявлення1928 р.
Вага24 кг
Інші назвиВінона

Winona — це метеорит класу примітивних ахондритів. Це — перший представник та явно найбільший метеорит групи вінонаїтів, яка й отримала свою назву від цього екземпляра[1].

Відкриття та найменування

[ред. | ред. код]

Метеорит Winona отримав свою назву від назви невеликої невключеної території Вінона, що в Аризоні. Стверджують, що цей метеорит виявили під час проведення археологічних розкопок індіанського (синагуанського) селища Елден-Пуебло у вересні 1928 року. Люди синагуа проживали у цьому селищі між 1150 та 1275 роками. Кажуть, що метеорит був вийнятий із цисти, розташованої в одній із кімнат[2][3]. Насправді ж, найімовірніше, метеорит був віднайдений в іншому поселенні племені синагуа, не у Елден-Пуебло[4].

Коли метеорит вийняли із цисти, він розпався на шматки, оскільки був сильно вивітрений. Перший опис цього екземпляра був виконаний у 1929 році. Автори дотримувалися думки, що метеорит зазнав надто сильного вивітрювання, аби його можна було точно класифікувати. Вони припускали, що він належить, найімовірніше, до групи мезосидеритів[5][6].

Мінералогія

[ред. | ред. код]

Метеорит складається із енстатиту, олівіну, метеоритного заліза, плагіоклазу та троїліту. Серед інших, додаткових мінералів, присутні: алабандит, апатит, хроміт, добреліт, діопсид та графіт[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. M. K. Weisberg; T. J. McCoy, A. N. Krot (2006). Systematics and Evaluation of Meteorite Classification. У D. S. Lauretta, H. Y. McSween, Jr. (ред.). Meteorites and the early solar system II (PDF). Tucson: University of Arizona Press. с. 19—52. ISBN 978-0816525621. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 15-12-2012.(англ.)
  2. Winona. meteorites.com.au. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 05-12-2012.(англ.)
  3. M. M. Grady Catalogue of Meteorites (5th ed.) Cambridge UP, 2000, p. 528.
  4. A. L. Christenson «J. W. Simmons' account of the discovery of the Winona meteorite.»Meteorite10(3):14-16, 2004
  5. Heineman, R. E.; L. F. Brady (1929). The Winona meteorite. American Journal of Science. 18: 477—486.(англ.)
  6. а б Mason, Brian; Jarosewich, E. (31-05-1967). The Winona meteorite. Geochimica et Cosmochimica Acta. 31 (6): 1097—1099. doi:10.1016/0016-7037(67)90083-X.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Winona. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.(англ.)
  • Winona. The Catalogue of Meteorites. Natural History Museum.(англ.)