Перейти до вмісту

KLM Cityhopper

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
KLM Cityhopper
Дата створення / заснування 1991
Зображення
Країна  Нідерланди
Авіаційний альянс SkyTeam
Вузловий аеропорт Аеропорт Схіпгол
Місце заснування Амстердам
Батьківська організація KLM
Розташування штаб-квартири Гарлемермер
Програма винагороди Flying Blue
Код авіакомпанії IATA WA
Код авіакомпанії ICAO KLC
Офіційний сайт
CMNS: KLM Cityhopper у Вікісховищі
Fokker 70 авіакомпанії KLM Cityhopper на рулюванні в міжнародному аеропорту Франкфурта, 2009

KLM Cityhopper — нідерландська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Гарлемермері[1][2], що здійснює ближньомагістральні комерційні авіаперевезення по аеропортах Європи. Є дочірнім підрозділом компанії KLM і входить в холдинг авіаперевізників Air France-KLM[3][4].

Історія

[ред. | ред. код]

Раснована 1 квітня 1991[4] в результаті злиття невеликих перевізників NLM CityHopper і Netherlines, почавши операційну діяльність через кілька місяців. У рамках програми реструктуризації KLM Dutch Airlines об'єднала до листопада 2002 року всі власні дочірні підприємства, які працювали на регіональному рівні, під єдиний бренд KLM Cityhopper. Штат укрупненої компанії в березні 2007 становив 910 співробітників[5].

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

В маршрутну мережу KLM Cityhopper входять близько 44 пунктів призначення, однак їх кількість постійно змінюється від сезону до сезону і відповідно з політикою її батьківської компанії KLM Dutch Airlines.

Літаки KLM Cityhopper пофарбовані в ліврею KLM Dutch Airlines з додаванням слова «Cityhopper» після логотипу зі стилізованою короною, але з відсутністю знаків «The Flying Dutchman» і «Royal Dutch Airlines».

Авіакомпанія використовує п'ять повністю обладнаних баз льотного складу, які перейшли до її відання після придбання британського перевізника Air UK, згодом інтегрованого в структуру KLM Dutch Airlines. У цьому зв'язку в KLM Cityhopper в даний час працюють кілька сотень співробітників з британським підданством.

Незважаючи на відносно невеликим розміри експлуатованих літаків і у відповідність з політикою батьківської компанії пасажирські салони лайнерів KLM Cityhopper сконфігуровані в двокласному компонуванні на всіх рейсах тривалістю більше 50 хвилин.

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]
Fokker 100 авіакомпанії KLM Cityhopper на зльоті з аеропорту Штутгарта, 2008 рік
Посадка Fokker 50 KLM Cityhopper в аеропорт Кельн/Бонн 2009 рік

Поточний

[ред. | ред. код]

У грудні 2016 авіакомпанія KLM cityhopper експлуатувала такі літаки:

Повітряний флот авіакомпанії KLM cityhopper
Тип літака В експлуатації Замовлено Опціон Пасажирських місць Примітки
J Y Всього
Embraer 190 32 13 0 36 64 100 Постачання нових літаків — перша половина 2012 року
Embraer 175 17 0 0 50 30 80
Всього 47 13 0

* Один літак Fokker 70 має бізнес-салон і використовується для перевезення членів королівської сім'ї і членів кабінету міністрів країни

Раніше експлуатувалися

[ред. | ред. код]

Авіаподії і нещасні випадки

[ред. | ред. код]
  • 4 квітня 1994 року. Літак Saab 340 (реєстраційний PH-KSH) виконував регулярний рейс 433 з Амстердама в Кардіфф. Після вильоту з аеропорту Схіпхол відбулося помилкове спрацьовування сигналізації про падіння тиску масла в одному з двигунів. На висоті 90 футів екіпаж вирішив повернутися в аеропорт вильоту, командир корабля повів літак на друге коло і дав повний газ одному двигуну, вимкнувши при цьому другий. Лайнер нахилився вправо, задер ніс, втратив швидкість і розбився, при цьому троє людей з 24 знаходилися на борту загинули, ще дев'ять отримали серйозні травми. Основною причиною катастрофи названа помилка пілотування літака на одному двигуні при недостатньому досвіді екіпажу[6] .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Country: NL — NETHERLANDS [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.].
  2. «Contact [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.].
  3. «Annual Report 1999 [Архівовано 2014-01-06 у Wayback Machine.].
  4. а б «World Airline Directory.
  5. Directory: World Airlines. Flight International. 3 квітня 2007. с. 101.
  6. Independent.co.uk. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 26 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]