Astaldi
| Astaldi | |
| Галузь промисловості | будівництво[d] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1926 |
 | |
 | |
| Країна |
 Італія |
| Організаційно-правова форма | S.p.A.[1] |
| Місце заснування | Рим |
| Дочірня організація | Italstraded |
| Розташування штаб-квартири | Рим |
| Час/дата припинення існування | 2021 |
| Офіційний сайт | |
 Astaldi у Вікісховищі | |
Astaldi SpA — італійська багатонаціональна будівельна компанія, що базується в Римі. Група працює у цивільному будівництві, гідротехніці, електромашинобудуванні та транспорті. До значних дочірніх компаній належать: «Astaldi Concessioni», «NBI», «Astaldi Construction Corp», «TEQ Construction Enterprise».
Компанія була заснована в 1929 році Санте Астальді, і члени родини Астальді залишаються в правлінні компанії. Астальді брав участь у багатьох великих європейських будівельних проектах до Другої світової війни, включаючи залізницю Рим - Неаполь. Після війни компанія поширила свою діяльність на Африку, де зосередилася на будівництві доріг. В 1950 — 1970 рр присутність «Astaldi» працювала на Близькому Сході, Центральній та Південній Америці та Далекому Сході. В 1950 році компанія розділилася на «Impresa Astaldi Estero SpA» (для іноземних ринків) і «Impresa Astaldi Estero SpA» (для італійських проектів), але в 1980-х роках об’єдналася, щоб утворити сучасну «Astaldi SpA». «Astaldi» продовжувала диверсифікувати свої проекти, виходячи на нові ринки в США, Туреччини та Індонезії в 1980-х і 1990-х рр. [2]
Канадійська частина компанії спробувала побудувати електростанцію Маскрет-Фоллз[en] у Лабрадорі, Канада, в 2016 році, не маючи дозволу на будівельні роботи для над таким проектом. Компанію визнали «професійно некомпетентною». [3] У листопаді 2020 року Webuild[en] придбала 65% акцій «Astaldi». [4]
- Римський метрополітен завершено в 1955 році [5];
- Генуезький метрополітен завершено в 1990 році[5];
- Гребля Лампеджано в Італії завершена в 1992 році[6];
- Міланський метрополітен завершено в 1999 році[5];
- Гребля Розамаріна на Сицилії завершена в 1999 році[7];
- Високошвидкісна лінія Рим — Неаполь, завершена в 2005 році[8]
- Національний стадіон завершена в 2011 році[9];
- Басарабський шляхопровод[en] завершено в 2011 році[10];
- Тунель під горою Болу[en], завдовжки 2954 м (9692 фута), завершений у 2007 році[11]
- Золотий Ріг, міст метро довжиною 936 м (3071 фут), завершений у лютому 2014 року [12]
- Міст Султана Селіма Явуза, автомобільно-залізничний міст через Босфор з найдовшим прольотом 1408 м (4619 футів), завершений у серпні 2016 року[12]
- Міст Осман Газі, автомобільний міст з найдовшим прольотом 1550 м[13]
- Метрополітен Каракаса у Венесуелі завершено в 1983 році [8];
- Великий електрон-позитронний колайдер для CERN, Швейцарія, завершений в 1989 році[14];
- Копенгагенський метрополітен завершено в 2002 році[15];
- Оновлення болгарської залізничної інфраструктури завершено в 2010 році[16]
- Друга лінія Варшавського метро була завершена в 2013 році[17];
- Будівництво нового міжнародного терміналу Міжнародного аеропорту Сантьяго, Сантьяго, Чилі, завершено в 2021 році[18]
- Швидка дорога S2 у Варшаві , Польща, завершена в 2021 році[19]
- Міст Версова — Бандра[en] в Мумбаї, Індія, має бути завершено у 2027 році[20]
- Будівництво купольної конструкції Європейського надзвичайно великого телескопа на Серро-Армазоне[en] для Європейської південної обсерваторії в Чилі має бути завершено у 2024 році[21]
- ↑ Global LEI index
- ↑ Astaldi. Infra PPP World. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- ↑ Astaldi issued maximum fine, found guilty of 'professional incompetence' for Muskrat Falls collapse. CBC. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ Webuild Completes Acquisition Of Astaldi [Архівовано 18 квітня 2022 у Wayback Machine.] Tunnelling Journal 6 November 2020
- ↑ а б в Tagetik - Astaldi (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 6 вересня 2007.
- ↑ Astaldi Water Projects (PDF). Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 25 листопада 2007. [Архівовано 2007-10-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Astaldi Water Projects (PDF). Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 25 листопада 2007. [Архівовано 2007-10-09 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Astaldi History (PDF). Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 25 листопада 2007. [Архівовано 2007-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Astaldi estimates business stagnation in Romania in 2009 [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] Doing Business, 15 April 2009
- ↑ FCC and Astaldi executed the work on the Basarab Overpass in Bucharest [Архівовано 31 березня 2012 у Wayback Machine.] Grupo IKC, 13 June 2006
- ↑ Bolu Tüneli 14 yıl sonra açıldı. NTV MSNBC (Turkish) . 24 січня 2007. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- ↑ Haliç Metro Crossing Bridge. halicmetrokoprusu.com. Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2014. [Архівовано 2014-01-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Bu otoyolla İzmir-İstanbul 3.5 saate iniyor. Radikal (Turkish) . 20 червня 2009. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ Structurae: Large Electron Positron Collider (LEP) (1989). Процитовано 6 вересня 2007.
- ↑ Copenhagen's First Metro Line Takes Shape (PDF). Архів оригіналу за 5 December 2007. Процитовано 25 листопада 2007.
- ↑ Bulgaria Signs EUR 198,1 M Railway Infrastructure Deals. Архів оригіналу за 7 September 2007. Процитовано 6 вересня 2007.
- ↑ Astaldi-Led Group Places Lowest Warsaw Metro Bid. Bloomberg. 16 лютого 2009. Процитовано 30 квітня 2009.
- ↑ Aeroports de Paris, VINCI Airports and Astaldi presented the best offer for the Santiago de Chile International Airport concession. Global News Wire. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів General Directorate for National Roads and Motorways оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Deal sealed, work on Versova sea link to start next month. Times of India. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- ↑ EESO Signs Largest Ever Ground-based Astronomy Contract for E-ELT Dome and Telescope Structure. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 28 травня 2016.
