595
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 595 DXCV |
Ab urbe condita | 1348 |
Ассирійський | 5345 |
Бенгальський | 2 |
Берберський | 1545 |
Бірманський | −43 |
Буддистський | 1139 |
Візантійський | 6103–6104 |
Вірменський | 44 ԹՎ ԽԴ |
Голоценовий | 10595 |
Ера Селевкідів | 906/907 AG |
Ефіопський | 587–588 |
Єврейський | 4355–4356 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 651–652 |
- Шака самват | 516–517 |
- Калі Юґа | 3695–3696 |
Іранський | 27 BP – 26 BP |
Ісламський | 28 BH – 27 BH |
Китайський | 甲寅年 (деревяний тигр) 3292 або 3085 — до — 乙卯年 (деревяний кролик) 3293 або 3086 |
Коптський | 311–312 |
Корейський | 2928 |
Тайванський | 1317 до РК 民前1317年 |
Тайський сонячний | 1137–1138 |
Юліанський | 595 DXCV |
Яванський | 484–485 |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Маврикія. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між спадкоємцями Хлотара I. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії розпочався період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах.
Китай об'єднаний під правлінням династії Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний.
На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
- 1 січня Папа Григорій I написав листа константинопольському патріарху Івану Постнику з докором за те, що він іменував себе екуменічним.
- Візантійські війська зняли облогу Сінгідуна аварами. Авари спустошили Далмацію.
- Франкський король Хільдеберт II знищив плем'я варнів, що збунтувалися в Тюрингії.
- Хільдеберт II наказав записати рішення березневих зібрань франків, щоб доповнити ними Салічну правду[1].
- ↑ Charles Maxime Detorcy de Torcy, Recherches chronologiques, historiques et politiques sur la Champagne, Laloy, 1832