1161
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1161 MCLXI |
| Ab urbe condita | 1914 |
| Ассирійський | 5911 |
| Бенгальський | 568 |
| Берберський | 2111 |
| Бірманський | 523 |
| Буддистський | 1705 |
| Візантійський | 6669–6670 |
| Вірменський | 610 ԹՎ ՈԺ |
| Голоценовий | 11161 |
| Ера Селевкідів | 1472/1473 AG |
| Ефіопський | 1153–1154 |
| Єврейський | 4921–4922 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1217–1218 |
| - Шака самват | 1082–1083 |
| - Калі Юґа | 4261–4262 |
| Іранський | 539–540 |
| Ісламський | 555–557 |
| Китайський | 庚辰年 (металевий дракон) 3858 або 3651 — до — 辛巳年 (металевий змій) 3859 або 3652 |
| Коптський | 877–878 |
| Корейський | 3494 |
| Тайванський | 751 до РК 民前751年 |
| Тайський сонячний | 1703–1704 |
| Юліанський | 1161 MCLXI |
| Яванський | 1067–1068 |
| Японський | Eiryaku 2 / Ōhō 1 (応保元年) |
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).
У Києві княжить Ростислав Мстиславич (до 1167). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Геза II (до 1162).
На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
- Ізяслав Давидович утретє захопив Київ, отримавши допомогу від Андрія Боголюбського й половців. Його тріумф тривав недовго. Через місяць коаліція західних сил на чолі з Мстиславом Ізяславичем прогнала його з Києва, повернувши трон Ростиславу Мстиславичу[1].
- Карл VII Сверкерсон став королем Швеції.
- У Палермо збунтувалися барони й посадили сицилійського короля Вільгельма Злого у в'язницю. Новим королем оголосили сина Вільгельма 9-річного Рожера, але він загинув під час бунту, і Вільгельм повернувся на трон.
- Саксонський герцог Генріх Лев уклав угоду з Готландом, що стала раннім попередником Ганзи.
- Цзінь напала на Сун, але зазнала двох поразок у річкових битвах на Хуанхе.
- Цзіньсько-татарське військо завдало поразки монголам, яких очолював хан Хутула.
- ↑ Соловьев С.М. (1960). История России с древнейших времен. Т. 2. Москва: Издательство социально-экономической литературы.