Яворський Болеслав Леопольдович

Яворський Болеслав Леопольдович
Основна інформація
Дата народження	22 червня 1877(1877-06-22)
Місце народження	Харків, Російська імперія
Дата смерті	26 листопада 1942(1942-11-26)[…] (65 років)
Місце смерті	Саратов, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Професії	музикознавець, композитор, музичний педагог, теоретик музики, піаніст, громадський діяч
Освіта	Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Відомі учні	Дукельський Володимир Олександрович і Брагінський Лев Мойсейович
Інструменти	фортепіано
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Болесла́в Леопо́льдович Яво́рський (10 червня (22 червня) 1877, Харків — 26 листопада 1942, Саратов) — музикознавець, піаніст, композитор і педагог-новатор, організатор музичної освіти родом з України. Доктор мистецтвознавства (1941).

Біографія

1898 закінчив Київське музичне училище, у класі професорів — В. Пухальського (фортепіано) та Є. Риби (теорія музики). 1903 закінчив Московську консерваторію: по класу композиції (у Сергія Танєєва) та по класу фортепіано у Шишкіна.

1916—1921 — професор Київської консерваторії. Від 1918 — професор Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка. 1917—1921 — директор Народної консерваторії в Києві.

Від 1921 працював у Москві. 1938—1942 — професор Московської консерваторії.

Автор опери «Вишка Жовтня» (1930), творів для фортепіано, солоспівів, обробок українських народних пісень.

Серед учнів: Микола Леонтович, Михайло Вериківський, Пилип Козицький, Григорій Верьовка, Надія Гольденберг, Надія Брюсова та ін.

Педагогічна концепція

Сутність його педагогічної концепції  — «не вчити, а навчити мислити». Головне завдання — виховання творчої активності особистості засобами сприймання, виконання і творення музики.

Разом з Сергієм Танєєвим та однодумцями ініціює створення Московської Народної Консерваторії, де готували учителів співів для масових шкіл. На базі консерваторії він створює лабораторію зі слухання музики, залучаючи студентів до наукової роботи з дослідження проблем сприймання музики.

Б. Яворський вважав, що процес творення музики повинен пройти 5  етапів: набуття уявлень про музику, вияв творчого сприймання, імпровізація, створення оригінальних композицій, творення музики.

В 1920-ті роки в Києві відкриваються філіали Народної консерваторії, де прибічники Б. Яворського проводять заняття з дорослими і дітьми. В основу занять по розвитку музичного сприймання було покладено 3 види діяльності : слухання музики, хоровий спів та музично-ритмічні рухи. Поступово учні переходили до вивчення елементарної музичної грамоти, яка «входила в урок і об'єднувала у єдине ціле усі його частини».

Наголошував на виборі високохудожнього матеріалу для слухання музики і співу. Слухання музики, хоровий спів, рухи під музику складають єдиний метод розвитку емоційного відгуку дітей.

Болеслав Яворський розробив концепцію формування музичних здібностей дітей різних груп. У концепцію покладено зорові, рухові, літературно-речові та музичні асоціації.

Праці

Створив теорію ладового ритму (слухового тяжіння).

• «Побудова музичної мови» (частини 1—3, 1908).
• «Вправи в утворенні схем ладового ритму» (частина 1, 1928).
• «Структура мелодії» (1929).
• «Статті, спогади, листування» (том 1, 1972).

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
• Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 30. — Москва, 1978. — С. 431.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.. — С. 673—674.

Посилання

• Яворський Болеслав Леопольдович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.