Перейти до вмісту

Штільман Ілля Нісонович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Штільман Ілля Нісонович
Народження3 грудня 1902(1902-12-03)
Київ, Російська імперія
Смерть11 серпня 1966(1966-08-11) (63 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Жанрпейзаж
НавчанняКиївський художній інститут
Діяльністьхудожник, педагог
Відомі учніЗаруба Костянтин Васильович, Авраменко Василь Кузьмович, Шевченко Віктор Фокійович, Сиротенко Надія Олександрівна, Гребенник Віталій Сергійович, Пилипенко Іван Васильович, Скрябін Петро Дмитрович, Тюха Іван Андрійович, Марченко Ніна Яківна, Бароянц Михайло Сергійович, Басанець Олександр Дмитрович, Біляк Володимир Йосипович, Титова Ольга Геннадіївна, Кравченко Володимир Данилович, Зацепіна Зінаїда Іллівна, Мацеєвська Ядвіга Олександрівна, Головко Володимир Петрович, Глущенко Олександр Миколайович, Вольштейн Мойсей Львович, Латунов Григорій Антонович, Бідноший Данило Пантелійович, Баринова-Кулеба Віра Іванівна, Юрій Скирда, Овсянникова Євгенія Іванівна, Согоян Віра Согомонівна, Шевченко Микола Миколайович, Козик Віктор Георгійович, Гурін Василь Іванович і Толкачов Ілля Зіновійович
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
Орден «Знак Пошани»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Заслужений діяч мистецтв України

Ілля́ Нісо́нович Шті́льман (* 20 листопада (3 грудня) 1902(19021203), Київ — † 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року). Професор (з 1947 року). Член Спілки художників України (з 1938 року).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 20 листопада (3 грудня за новим стилем) 1902 року у Києві. У 1917–1920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.

Був членом Об'єднання сучасних митців України. У 1933–1964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 1940–1944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 1948–1959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи[1].

Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.

Могила Іллі Штільмана

Помер 11 серпня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Творча спадщина

[ред. | ред. код]

Твори Іллі Штільмана знаходяться в Державній Третьяковській галереї (Росія), Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю. Найвідоміші твори:

  • «Музики на єврейському весіллі» (1927, дипломна робота);
  • «Міський пейзаж» (1936);
  • Серія пейзажів «Дніпро одягається в граніт» (1936–1937);
  • Портрет художника О. Шовкуненко (1939);
  • «Околиці Самарканда» (1943);
  • «Загорськ взимку» (1943);
  • «Зима» (1946);
  • «Вітер» (1947);
  • «Володимирська гірка» (1947);
  • «Гребля Дніпрогесу» (1947);
  • Портрет художника В. Касіяна (1947);
  • «Нива» (1950);
  • «Гроза насувається» (1951);
  • «Бузок і конвалії» (1952);
  • «Місяць зійшов» (1953);
  • «Канівські Карпати. Чернеча гора» (1963);
  • «Яблуньки» (1965);
  • «Седнівські далі» (1966)
  • та інші.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Фотографії і портрети

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Алавердова Г. Самаркандська епопея українських художників (1941—1944) / Галина Алавердова // Антиквар. — 2023. — № 6 (133). — С. 33 : портр.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Штільман_Ілля_Нісонович&oldid=43983396