Перейти до вмісту

Чмикос

Координати: 51°8′4″ пн. ш. 24°6′31″ сх. д. / 51.13444° пн. ш. 24.10861° сх. д. / 51.13444; 24.10861
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Чмикос
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Вишнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07060050200061179
Основні дані
Населення 325
Площа 1,15 км²
Густота населення 282,61 осіб/км²
Поштовий індекс 44353
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°8′4″ пн. ш. 24°6′31″ сх. д. / 51.13444° пн. ш. 24.10861° сх. д. / 51.13444; 24.10861
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Водойми Неретва
Місцева влада
Адреса ради 44353, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Радехів
Карта
Чмикос. Карта розташування: Україна
Чмикос
Чмикос
Чмикос. Карта розташування: Волинська область
Чмикос
Чмикос
Мапа
Мапа

CMNS: Чмикос у Вікісховищі

Чми́кос (пол. Czmykos) — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 325 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За переказами старожилів, село заснував пан Чмиховський, що проживав тут під кінець 18 ст. Такі дані дав Градюк Микола- найстаріший житель села Чмикос.[1] Інші селяни розповідають що село носить таку назву в честь загибелі на місці села козака Чмика, що бився проти панів. Декілька століть тому село належало польським магнатам. Населення займалось землеробством. Жителі були кріпаками, казенними селянами. В селі жили бідно. Хто мав землю, то ще якось господарював. А хто ні то ішов в найми до пана. Після земельної реформи дозволили всій сільській громаді переходити на хутори і ставати власниками своєї землі. Так утворились хутори: Придатки, Городище, Криві нивки, Березина, Хропотове. Ці землі були не родючі. Але люди розжилися на худобу, добре удобрювали землі, то й мали не погані врожаї. На Кольонії жили поляки. Вони мали свою школу, в яку ходили і діти із села. Серед поляків жилося декілька і українських сімей. В 1939 році прийшла радянська влада. Почали організовувати колгосп. Здавали реманент, коні. У 1949—1950 р. влада постановила звести хутори до села. Комсомольський актив приходив до господаря, зривав солому з даху. Люди були змушені перевозити хати і клуні знов до села. Частину будівель забирали до колгоспу. Всі працювали на колгоспній землі. Крім цього кожен мав невеликий наділ землі для власного господарювання.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 369 осіб, з яких 172 чоловіки та 197 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,62 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]