Очікує на перевірку

Чийгоз Ахтем Зейтуллайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чийгоз.
Чийгоз Ахтем Зейтуллайович
Народився14 грудня 1964(1964-12-14) (59 років)
Булунгур, Самаркандська область, Узбецька РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
НаціональністьКримський татарин
Місце проживанняКиїв, Україна
ДіяльністьПолітик
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
РодичіРустем Чийгоз (брат)
У шлюбі зЕльміра Аблялімова
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Європейська солідарність 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Чийго́з Ахте́м Зейтулла́йович (крим. Çiygoz Zeytulla oğlu Ahtem, нар. 14 грудня 1964, Булунгур, УзРСР) — український кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (з 2008 року[1]), голова Бахчисарайського регіонального меджлісу, депутат Бахчисарайської районної ради, народний депутат України від партії «Європейська солідарність». Брат кримськотатарського політика Рустема Чийгоза.

Дружина — Ельміра Аблялімова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 грудня 1964 року в місті Булунгур Самаркандської області Узбецької РСР[2].

На історичну батьківщину, в Крим, Чийгоз повернувся у 1989 році. У 2002 році Ахтем Чийгоз був обраний Головою Бахчисарайського регіонального меджлісу, і невдовзі — членом Меджлісу кримськотатарського народу. З 2002 до 2010 року — член Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України[3].

2004 року на пішохідному переході збив вагітну жінку. Родині постраждалої, яка від отриманих травм померла в лікарні, він виплатив згідно з рішенням суду компенсацію в розмірі 80 тисяч гривень[4].

У 2008 році Чийгоза було призначено заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу[1]. В 2010 році під час конфлікту між кримськими татарами та православною громадою Бахчисарая, група людей під проводом Ахтема Чийгоза зруйнувала бетонний майданчик, що призначався для зведення екскурсійного кіоску монастиря[5]. За словами самого Ахтема, подібна ситуація виникла через те, що роботи з встановлення цього об'єкта велися не на території монастиря, а на майданчику, що перебуває у загальному користуванні[6].

У 2012 році Ахтем Чийгоз відзначився боротьбою з нелегальними паркувальниками, що займалися незаконним бізнесом поряд з пам'яткою Зинджирли-медресе та Свято-Успенським монастирем[7]. Того ж року Чийгоз балотувався по одномандатному округу до Верховної Ради України, однак посів друге місце, поступившись представнику Партії Регіонів Григорію Грубі[8]. Після проголошення у 2013 році Мустафою Джемілєвим наміру скласти повноваження голови Меджліса, Ахтем Чийгоз вважався одним з найреальніших кандидатів на цю посаду[9], однак відмовився брати участь у виборах, підтримавши кандидатуру Рефата Чубарова[10].

Чийгоз, як і більшість кримських татар, підтримав мітинги народу на Майдані Незалежності в Києві наприкінці 2013 року[11]. У січні 2014 року, за словами Ахтема, йому намагалися підкинути в поїзді пакет з наркотиками, однак він вчасно помітив його та попросив провідника забрати, навіть не торкаючись до пакету[12].

Виступав на підтримку ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова[13][14].

Переслідування російською владою

[ред. | ред. код]

29 січня 2015 року Ахтема Чийгоза було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади. Йому інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень»), що передбачає позбавлення волі строком на 10 років. Як запобіжний захід було обрано утримання під вартою тривалістю три тижні. Причиною арешту стала участь заступника голови Меджлісу в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року[15].

Правозахисна організація Amnesty International назвала подію «черговим із низки репресивних заходів» проти незгодних з анексією Криму. У повідомленні сказано: «Під час акції були поодинокі випадки застосування помірного насильства, але не було жодних ознак масових заворушень. Ахтем Чийгоз був одним із тих, хто намагався допомогти міліції утримувати два натовпи подалі один від одного». «Розпочавши кримінальне переслідування за вочевидь сфабрикованими звинуваченнями, місцева влада перейшла чергову межу. Арешт Ахтема Чийгоза є переконливою спробою змусити замовкнути критиків окупації Криму і послати сигнал іншим про наслідки проявів інакодумства в Криму»[16].

11 вересня 2017 року так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму[17][18]. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання[19].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Голова підкомітету з питань етнополітики, прав корінних народів та національних меншин України Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин[20]. Наразі, у 2024 році зі своєю сім'єю перебуває в Туреччині.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[21][22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б 20 самых влиятельных крымских татар (рос.) . «Alem-i Medeniye». Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 11 березня 2014.
  2. ↑ 15 фактов из политической жизни Ахтема Чийгоза. avdet.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  3. ↑ Ахтему Чийгозу – 53!. QHA (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019. [Архівовано 2019-05-30 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Крымский мажоритарщик насмерть сбил девушку и не понес наказания (рос.) . «Подробности». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  5. ↑ Конфликт под Бахчисараем: татары разрушили бетонную площадку на территории Свято-Успенского монастыря (рос.) . «Новоросс». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  6. ↑ Чийгоз: конфликта вокруг Успенского монастыря не будет, если его не раздуют журналисты (рос.) . «Новоросс». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  7. ↑ Бахчисарайские депутаты восстали против парковщиков (рос.) . «15 минут». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014. [Архівовано 2014-03-12 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Одномандатный избирательный округ № 10: результаты выборов 2012 года. «РБК Україна». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  9. ↑ Возглавить крымских татар может брат убитого сыном Джемилева человека (рос.) . «Вести». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  10. ↑ Зам Джемилева отказался от борьбы за пост главы Меджлиса (рос.) . «Вести». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  11. ↑ Крымские татары: Крым — это Украина, а Украина — Европа (рос.) . «Тюркист». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  12. ↑ Замглавы меджлиса заявил, что ему подкинули наркотики (рос.) . «Комментарии. Крым». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  13. ↑ Чийгоз про голодування Сенцова: «Щоб перемогти — треба вижити» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] // Цензор.нет, 17.05.2018
  14. ↑ Чийгоз проситиме Ердогана допомогти звільнити Сенцова [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН, 26.10.2017
  15. ↑ Заступник голови Меджлісу заарештований. Хто наступний?. «Крим. Реалії». Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
  16. ↑ Amnesty назвала арешт Чійгоза «репресивним заходом»
  17. ↑ У Криму засудили Чийгоза до 8 років колонії. «Крим. Реалії». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  18. ↑ Суд у Росії засудив Чийгоза до 8 років в'язниці. ukranews.com. Українські новини. 11 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2018.
  19. ↑ Умеров і Чийгоз із Туреччини вирушать в Україну. Українська правда. 25 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
  20. ↑ Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин обговорив питання проведення виїзного засідання на Донбасі [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] Верховна Рада України (5 вересня 2019)
  21. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  22. ↑ Президент вручив Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу ордени «За заслуги» [Архівовано 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]// Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 жовтня 2017 року

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чийгоз Ахтем Зейтуллайович


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чийгоз_Ахтем_Зейтуллайович&oldid=43943263