Центральний банк Уругваю
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Центральний банк Уругваю | |
|---|---|
 | |
| Штаб-квартира |  Монтевідео, Уругвай |
| Дата заснування | 1967 |
| Президент (голова) | Diego Labat (з 2020 р.) |
| Країна | Уругвай[1] |
| Резерви | US$ 14,4 млрд (листопад 2019)[2] |
| Базова облікова ставка | 9,25%[3] |
| Вебсайт | www.bcu.gub.uy |
| Валюта | Уругвайський песо |
 Центральний банк Уругваю у Вікісховищі | |
Центральний банк Уругваю (ісп. Banco Central del Uruguay) — центральний банк Східної Республіки Уругвай.
23 червня 1862 року засновано Національний банк. У 1887 році Національний банк почав випуск банкнот. До 1896 року банкноти випускалися як приватними банками, так і урядом.
24 серпня 1896 року засновано Банк Східної Республіки Уругвай, який отримав виняткове право емісії.
У 1967 році, у відповідності зі статтею 196 Конституції, засновано Центральний банк Уругваю, якому передані функції центрального банку [4].
Відповідно до ст. 7 Статуту банку його обов'язками є:
- Здійснення грошової емісії і контроль за грошовим обігом;
- Здійснення міжбанківських розрахунків, в тому числі і в міжнародних відносинах;
- Розробка і впровадження разом із урядом ефективної кредитно-грошової політики;
- Регулювання та контроль за діяльністю комерційних банків та інших кредитних організацій;
- Здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти;
- Зберігання та регулювання золотовалютних резервів;
У будівлі Центрального банку, розміщено Музей нумізматики, відкритий для відвідувачів з 10:00 до 16:00 з понеділка по п'ятницю та має вільний вхід.
- офіційний сайт Центрального банка Уругваю
- Короткий зміст функцій та завдань Центрального банку Уругваю
- ↑ Dinero negro, valijeros, un banco suizo y un suicidio que expusieron cómo se esconde y lava dinero entre la Argentina y Uruguay
- ↑ Uruguay Foreign Exchange Reserves. tradingeconomics.com. Abruf am 6. Januar 2020 (englisch)
- ↑ Tasas Política Monetaria [Архівовано 24 липня 2016 у Wayback Machine.] Banco Central del Uruguay
- ↑ Бутаков, 1987, с. 246—247.