Цензорка (фільм, 2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цензорка
словац. Cenzorka
Жанрдоку-драма[1]
РежисерПетер Керекеш
ПродюсерІван Остроховський
СценаристІван Остроховський
Петер Керекеш
У головних
ролях		Ірина Кірізєва
Марина Клімова
Любов Василина
ОператорМартін Коллар
МузикаМірослав Тос
ЗвукорежисерТобіаш Поточний
Міхал Ґабор
КінокомпаніяPunkchart films
Дистриб'юториСвіт Films Boutique
Словаччина Filmtopia
Україна Артхаус Трафік
Тривалість93 хв
Моваросійська[2]
КраїнаСловаччина Словаччина
Чехія Чехія
Україна Україна
Рік2021
Дата виходу1 вересня 2021 (Венеційський кінофестиваль)
Словаччина 14 жовтня 2021[3]
Україна 7 березня 2024
Кошторис₴28,5 млн[4] (€1.0 млн)[5]
Касові збори$11,907
IMDbID 15119676
Рейтинг16+
IMDb: 7/10 зірок
Q: Цензорка у Вікіцитатах

«Цензорка» (словац. Cenzorka, англ. Censor) робочі назви 107 матерів (англ. 107 Mothers[6]), Цензори (англ. Censors[5]), та Оберіг[7] (англ. Amulet) — російськомовний художній фільм 2021 року словацького режисера Петера Керекеша, знятий у ко-продукції Словаччини, Чехії та України. Фільм став дебютною художньою повнометражною стрічкою для режисера.

Світова прем'єра фільму відбулася 1 вересня 2021 року у конкурсній програмі Orizzonti 78-го Венеційського кінофестивалю.[6][8][9]

Синопсис

[ред. | ред. код]

Фільм розповідає історію молодої жінки Люби, яку було засуджено до шести років ув'язнення за вбивство свого зрадливого чоловіка. Після народження сина Колі вона відбуває покарання в одеській тюрмі. Люба не хоче, щоб її дитина опинилася в сиротинці, доля яку чекає всіх дітей ув'язнених після того, як їм виповниться три роки. У в'язниці Люба зустрічає Ірину, 40-річну жінку, яка працює охоронцем у цій тюрмі. Ірина бачить у цій ситуацію нову можливість для себе.[10]

Творча команда

[ред. | ред. код]

У виробництві фільму брали участі наступні митці:[5][10]

  • Режисер: Петер Керекеш
  • Продюсер: Іван Остроховський
  • Сценаристи: Іван Остроховський, Петер Керекеш
  • Оператор-постановник: Мартін Коллар
  • Редактор: Томаш Ернст
  • Костюми: Поліна Савіна, Катріна Холла
  • Звук: Тобіаш Поточний, Міхал Ґабор

Мова фільму

[ред. | ред. код]

Фільм знятий повністю російською мовою.[2] У серпні 2021 року в інтерв'ю журналісту Лук'яну Галкіну для UA:Суспільне на запитання чому фільм знято не українською, а російською мовою, режисер стрічки Петер Керекеш зазначив, що це було зроблено зумисно аби "дотриматися документальної стилістики".[11]

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Марина Клімова Леся
Ірина Кірязєва Ірина
Любов Василина Надя
В'ячеслав Виговський Коля
Олександр Михайлов Саша
Ірина Токарчук мати вбитого чоловіка
Раїса Роман мати Ірини

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм знято словацькою кінокомпанією Punkchart films. Компаніями співвиробниками виступили endorfilm (Чехія), Arthouse Traffic (Україна), RTVS (Словаччина), E-S Production (Словаччина).[5]

Кошторис

[ред. | ред. код]

Загальний кошторис фільму було заявлено розміром у ₴28,5 млн гривень[4] (€1.0 млн євро[5]). Виробництво фільму профінансували Аудіовізуальний фонд Словаччини[sk], Eurimages, МЕДІА підпрограма Креативної Європи, Чеський кінофонд Міністерства культури Чехії[cz], Міністерство культури України, RTVS, та Punkchart Film.[5][10]

У своїх документах Аудіовізуальний фонд Словаччини[sk] позиціонує стрічку як створену на 69,76% словацькою стороною, на 19,49% чеською стороною та на 10,75% українською стороною.[12]

Фінансування розробки, пре-предакшену та постпродакшену

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2014 року проєкт фільму (на той час документального) отримав €25 тис. євро від МЕДІА підпрограми Креативної Європи та €15 тис. від Аудіовізуального фонду Словаччини[sk] на розробку фільму "Цензори".[13][14][15]

У липні 2017 року проєкт фільму став переможцем секції Work in Progress Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах й отримав нагороду загальною вартістю у €100 тис. євро / $114 тис. дол. США; у ці гроші входять витрати на постпродакшн у компаніях UPP та Soundsquare, а також €10 тис. євро / $11,4 тис. дол. США готівкою від Barrandov Studio.[16]

У липні 2018 року проєкт фільму став переможцем секції Work in Progress Міжнародного кінофестивалю в Одесі й отримав нагороду загальною вартістю у €2 тис. євро; у ці гроші входять витрати на авіаквитки, номіналом у розмірі €2 тис. євро.[17][18]

Фінансування фільмування

[ред. | ред. код]

У липні 2017 року фільм отримав €300 тис. євро фінансування від Аудіовізуального фонду Словаччини[sk] (30,0% від загального кошторису у €1,0 млн євро). Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,8 млн євро.[19][20]

Наприкінці 2017 році фільм отримав 3 млн чеських крон фінансування від Чеського кінофонду Міністерства культури Чехії[cz] (11,8% від загального кошторису у €1,0 млн євро). Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,8 млн євро / 20,5 млн чеських крон.[21][22]

У червні 2018 року фільм брав участь в конкурсному відборі Міністерства культури України для надання державної фінансової підтримки на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування.[23] З середнім балом 41,2 фільм потрапив до списку 69 фільмів які отримають фінансову підтримку від Мінкульту.[24][25][26] Від Мінкульту творці фільму отримали державну фінансову підтримку у розмірі ₴2,9 млн гривень (10,1% від загального кошторису у €1,0 млн євро).[4][27][28] Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,9 млн євро / ₴28,5 млн гривень.[4]

У липні 2019 року фільм отримав €140 тис. євро фінансування від Eurimages (14,0% від загального кошторису у €1,0 млн євро). У пресрелізі Eurimages стрічку було заявлено як документальну, а не художню.[29][30][31]

У серпні 2019 року фільм отримав фінансову підтримку від словацької публічної телекомпанії RTVS.[32]

Ідея

[ред. | ред. код]

Початково у 2014 році режисер стрічки збирався зробити документальний фільм про цензорів у різних культурах, їх цінності та норми. Відповідно, режисер у 2014 році в інтерв'ю ЗМІ заявляв що "аби знайти цих цензорів [з різних культур], які охороняють ці цінності та втілюють в життя ці норми, команда планує зробити кілька подорожей у різні країни. Ми зустрінемо цензорів з усього світу — від Європи до Росії до Арабського світу до Азії та до Америки.[14] Після початкових зйомок в Україні в Одесі, творці вирішили зробити замість документальної стрічки повнометражний художній фільм.[33]

Фільмування

[ред. | ред. код]

Стрічку фільмували в Одесі у липні-серпні 2019 року в державній установі «Чорноморська виправна колонія №74».[7][34] До 2020 року у цій колонії перебували засуджені жінки, які відбували покарання вперше. Ця колонія була однією з двох в Україні, де покарання відбувають вагітні та жінки з новонародженими дітьми. Жінки могли перебувати разом з дітьми до досягнення ними трирічного віку. У 2020 році Міністерство юстиції вирішило закрити вісім установ виконання покарань, серед них опинилася і Чорноморська виправна колонія №74. [35]

Зйомки окремих епізодів відбувалися на курорті Куяльник, у місті — на Потьомкінських сходах, канатній дорозі. У листопаді 2019 року завершилася редагування стрічки, але повністю виробництво фільму завершилося лише весною 2020 року.[36] Майже уся стрічка була знята в одеській тюрмі зі справжніми одеськими в'язнями та працівниками колонії, відповідно кінцевий кінопродукт став чимось на перетині між документальною та художньою стрічкою. В основі фільму — багато реальних історій увʼязнених жінок. [37]

До зйомок в одеській тюрмі, автори стрічки побували у різних вʼязницях України, збираючи матеріал. В Одесі режисер познайомився з Іриною Кіріязєвою, яка працювала оперативною працівницею колонії №74.

«Я закохався у неї як у героїню. Вона дуже цікава жінка, і те як вона працює, і те яка вона у житті. Іноді вона може бути жорстокою, але також дуже приємною. Вона чудово підходила на цю роль і ми вирішили поставити її у центр фільму. Тож ми почали знімати фільм про неї у ролі цензорки. Звісно, це лише частина її справжньої роботи, але у фільмі — це її головне завдання», — казав в інтервʼю режисер стрічки Петер Керекеш[36].

Так Ірина Кіріязєва стала однією з головних героїнь стрічки й зіграла одну з головних ролей. А сам проєкт з документального дослідження перетворився на художній фільм.

Реліз

[ред. | ред. код]

У липні 2021 року стало відомо, що міжнародним дистриб'ютором стрічки стала компанія Films Boutique.[1]

Світова кінофестивальна прем'єра стрічки відбулася 1 вересня 2021 року у конкурсній програмі Orizzonti 78-го Венеційського кінофестивалю, де фільм отримав нагороду за найкращий кіносценарій серед фільмів секції Orizzonti.[6][8][9][38]

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Films Boutique boards Venice Horizons docu-drama ‘107 Mothers’ (exclusive). screendaily.com. 28 липня 2021 (англ.)
  2. ↑ а б за увесь фільм є лише декілька кількахвилинних реплік українською з судових засідань
  3. ↑ Cenzorka. ufd.sk. 2021 (словац.)
  4. ↑ а б в г Заявка Цензорка. Мінкультури України, 8 червня 2018
  5. ↑ а б в г д е Cenzorka / Censor. aic.sk, 2019 (словац.)
  6. ↑ а б в Cenzorka (107 Mothers) (2021). labiennale.org/en/. 2021 (англ.)
  7. ↑ а б У Чорноморській колонії іноземці знімали кіно: Опубліковані кадри. odesa.depo.ua/ukr/, 7 серпня 2019
  8. ↑ а б Orizzonti 2021. labiennale.org/en/. 2021 (англ.)
  9. ↑ а б Світові прем'єри нових фільмів Валентина Васяновича та Олега Сенцова відбудуться на Венеційському кінофестивалі. usfa.gov.ua. 26 липня 2021
  10. ↑ а б в PRODUCTION: Kerekes in Postproduction with Slovak/Czech/Ukrainian Debut Fiction Film. filmneweurope.com, 15 листопада 2019 (англ.)
  11. ↑ Венеційський кінофестиваль: Фільм «Цензорка», в’язниці та зйомки в Одесі. Петер Керекеш [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Youtube-канал Суспільне:Культура. 8 вересня 2021
  12. ↑ Cenzorka: Potvrdenie o zplneni podmienok oficialnej koprodukcie. avf.sk, 2019 (словац.)
  13. ↑ Report on the Slovak Audiovisual Situation in 2014. cedslovakia.eu, 2014 (англ.)
  14. ↑ а б PRODUCTION: Censors Documentary by Peter Kerekes in Development. filmneweurope.com, 18/11/2014 (англ.)
  15. ↑ List of selected projects - Creative Europe MEDIA. eacea.ec.europa.eu , 2014 (англ.)
  16. ↑ Peter Kerekes’ ‘Censor’ Wins Karlovy Vary’s Works in Progress Contest. Variety, 5 липня 2017 (англ.)
  17. ↑ Переможці Work in Progress. OIFF, 2019
  18. ↑ Оголошено перших переможців ОМКФ-2018. OIFF, 20 липня 2018
  19. ↑ Zobrazenie žiadosti: CenzorkaZobrazenie žiadosti: Cenzorka. http://registracia.avf.sk, 2017 (словац.)
  20. ↑ Report on the Slovak Audiovisual Situation in 2017. Креативна Європа, 2018. 46 стор.: С. 11 (англ.)
  21. ↑ Výroční zpráva Státního fondu kinematografie za rok 2017. fondkinematografie.cz, 2017 (чеськ.)
  22. ↑ Zadosti (Vyroba minority). fondkinematografie.cz, 2017 (чеськ.)
  23. ↑ Хто і що подав на конкурс «патріотичного кіно»?. ДМ, 27 червня 2018
  24. ↑ Експертні оцінки кінопроектів (другий етап) подані членами Експертної ради з відбору кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Міністерство культури України. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  25. ↑ Мінкульт опублікував результати пітчингу «патріотичних фільмів». Детектор медіа. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 30.11.2018.
  26. ↑ Кабмін затвердив результати конкурсу патріотичних фільмів Мінкульту // ДМ, 5 вересня 2018
  27. ↑ Виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) "Цензорка". zakupki.com.ua, 2018
  28. ↑ Заявки на участь у конкурсному відборі кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Мінкультури України, 2018
  29. ↑ Support decisions at the 155th Eurimages’ Board of Management meeting. Eurimages, Council of Europe, 1 липня 2019 (англ.)
  30. ↑ 23 co-productions supported at the 155th Eurimages Board of Management meeting. Eurimages, Council of Europe, 1 липня 2019 (англ.)
  31. ↑ Eurimages supports 23 co-productions. Eurimages, Council of Europe, 2 липня 2019 (англ.)
  32. ↑ RTVS koprodukuje nový film Cenzorka, je z prostredia ukrajinskej väznice. medialne.etrend.sk, 13.08.2019 (словац.)
  33. ↑ Peter Kerekes. Director. “The story is easy to understand yet very powerful and interesting”. cineuropa.org, 8/07/2017 (англ.)
  34. ↑ Зйомки художнього фільму Цензорка на території установи. FB-сторінка Чорноморської виправної колонії №74, 7 серпня 2019
  35. ↑ 5 місць в Одесі, де знімали фільм «Цензорка». «О, море» розповідає, що про них відомо. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 4 квітня 2024.
  36. ↑ а б Peter Kerekes dokončil svoj hraný debut [Архівовано 21 квітня 2020 у Wayback Machine.]. kinema.sk, листопад 2019 (словац.)
  37. ↑ Film Cenzorka: Porodiť vo väzení [Архівовано 22 серпня 2021 у Wayback Machine.]. kultura.pravda.sk. (словац.)
  38. ↑ Official awards of the 78th Venice Film Festival. labiennale.org/en/. 11 вересня 2021

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
1-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2016) на сайті Vimeo (рос.)
2-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2017) на сайті Vimeo (рос.)
3-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2017) на сайті Vimeo (рос.)
1-й російськомовний трейлер фільму «Цензорка» (2021) на сайті Facebook Watch (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цензорка_(фільм,_2021)&oldid=43561602