Перейти до вмісту

Цапюк Степан Кирилович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Степан Кирилович Цапюк
Степан Кирилович Цапюк
Степан Кирилович Цапюк
Степан Цапюк, 2004 р.
Міський голова Олександрії
5 листопада 2010 — 4 грудня 2020
ПопередникСкічко Олексій Омелянович
НаступникКузьменко Сергій Анатолійович
Народний депутат України V скликання
25 травня 2006 — 23 листопада 2007
Міський голова Олександрії
1998 — 2006
ПопередникМоцний Василь Кузьмович
НаступникСкічко Олексій Омелянович
Народився26 січня 1954(1954-01-26) (70 років)
м. Ереван Вірменія
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Криворізький коледж Національного авіаційного університету (1985)
Політична партіяПартія розвитку України, Партія регіонів (2005–2014), Трудова Україна (1998–2005)
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
 Медіафайли у Вікісховищі

Степан Кирилович Цапюк (нар. 26 січня 1954 року, м. Ереван Вірменія — український політик та управлінець, народний депутат України V скликання, міський голова міста Олександрії Кіровоградської області у 1998—2006  та 2010—2020  роках. Член політичної партії Трудова Україна у 1998–2005 роках та Партії регіонів у 2005–2014 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Степан Цапюк народився 26 січня 1954 року в селі Бринь Галицького району Івано-Франківської області. За національністю — українець. Родичі Степана Цапюка брали участь у діяльності Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.

Закінчив середню школу в селі Соболі Брагінського району Гомельської області Білорусі.

Навчався у міському професійно-технічному училищі у селищі Білоріченськ Лутугинського району Луганської області України.

Степан Цапюк, перша сесія як мера, кінець квітня 1998 року

Степан Цапюк заочно навчався у Криворізькому авіаційному технічному училищі цивільної авіації (закінчив у 1985 році), у Ризькій школі менеджерів (закінчив у 1990 році), у Національній юридичний академії України ім. Ярослава Мудрого (закінчив у 2004 році).

У лавах Радянської армії Степан Цапюк служив у 1972–1982 роках.

У 1982 році працював інженером з експлуатації машинно-тракторного парку радгоспу «Варатик» (Молдова).

Із жовтня 1982 року по квітень 1984 року працював авіамеханіком Молдавського управління цивільної авіації міста Кишинів.

Більша частина трудової біографії Степана Цапюка пов'язана із заводом «Автоштамп» у місті Олександрії Кіровоградської області, де він працював з червня 1984 року по квітень 1998 року. Тут він обіймав посади слюсаря, майстра, начальника цеху, головного інженера, заступника директора з комерційних питань, комерційного директора ЗАТ «Завод Автоштамп».

Степан Цапюк в день свого 45-річчя, 1999 рік

У 1998 році Степан Цапюк був обраний Олександрійським міським головою Кіровоградської області. Переобирався у 2002 році. У 2005 році став головою Кіровоградського обласного відділення Партії регіонів. Вибори на посаду мера 2006 року програв з невеликим відставанням безпартійному Олексію Скічку, якого підтримували БЮТ та блок «Не так». Проте на паралельних парламентських виборах, пройшов до Верховної Ради, посідаючи 147 місце у партійному списку Партії Регіонів. На наступних виборах до Верховної Ради 6-го скликання не пройшов до парламенту за списком Партії Регіонів.

Повторне керівництво Олександрією

[ред. | ред. код]

У 2010 році передав повноваження голови Кіровоградського обласного відділення Партії регіонів новопризначеному губернатору Кіровоградщини, голові Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергію Ларіну. У квітні 2010 року обійняв посаду першого заступника міського голови міста Олександрії Кіровоградської області О. Скічка. На місцевих виборах восени того ж (2010) року був знову обраний мером міста Олександрії з результатом у 47 % голосів, за 36 % явки виборців. У місті Олександрії до виборів не були допущені представники партії «Батьківщина», через це Степану Цапюку висувалися звинувачення, зокрема Народним депутатом України від БЮТ Валерієм Кальченком, у маніпулюванні місцевою виборчою комісією, які він, проте, відкидав[1][2].

На парламентських виборах 2012 року Степан Цапюк відмовився підтримати, затверджену його політичною силою - Партією Регіонів, кандидатуру Сергія Кузьменка у 103-му мажоритарному виборчому окрузі з центром у місті Олександрії Кіровоградської області. Натомість він висунув та підтримав кандидатуру своєї першої заступниці Людмили Давиденко, яка після цього була виключена з Партії регіонів. За підсумками виборів Людмила Давиденко посіла п'яте місце в окрузі, набравши 7 відсотків голосів. Переміг Сергій Кузьменко. 9 листопада 2012 року відбулося засідання політради Кіровоградського обласного осередку Партії Регіонів, на якому, зокрема, обговорювалося недотримання Степаном Цапюком партійної дисципліни, порушення партійного статуту та як наслідок цього внесення певного розколу в рядах партії та її дискредитації. Майже одноголосно, за винятком однієї людини, яка утрималася, мера міста Олександрії було виключено з лав Партії регіонів[3]. Проте вже наступного року його було поновлено у лавах Партії Регіонів. Таке рішення прийняла Центральна контрольна комісія Партії регіонів 21 березня 2013 року, порекомендувавши водночас покарати Степана Цапюка, оголосивши йому сувору догану[4].

25 жовтня 2020 року програв на місцевих виборах Сергію Кузьменку у першому турі. 4 грудня 2020 року завершив каденцію Олександрійського міського голови.

Позиція під час та після Євромайдану

[ред. | ред. код]

Степан Цапюк послідовно критикував та виступав проти Євромайдану, підтримував застосування силових методів до протестувальників на Майдані. У зверненні до олександрійців від 18 лютого 2014 року він назвав Євромайдан «неонацистським путчем, метою якого є встановлення неонацистської диктатури», протестувальників — «екстремістами», а вбивство кількох десятків з них, що сталося того дня «відповідними заходами правоохоронних органів»[5]. Проте вже 26 лютого 2014 року у своєму зверненні він назвав акції на Майдані «мирними», але такими, що ними прикриваються люди, які тиснуть на нього з метою відставки[6]. Незважаючи на пікети місьвиконкому, спроби захоплення приміщення та неодноразові вимоги громадськості піти у відставку, Степан Цапюк відмовився йти у відставку.

Наприкінці червня 2014 року Степан Цапюк, голова Олександрійського міського осередку Партії регіонів, та фактичний керівник депутатської фракції Партії Регіонів у Олександрійській міській раді (28 з 50 депутатів) розпустив фракцію у міській раді, та оголосив про приєднання до нового політичного проекту, створеного колишніми «регіоналами» — Партія розвитку України[7][8]. Степан Кирилович Цапюк 8 серпня 2014 року взяв участь в установчій конференції ПРУ[9].

Звинувачення в корупції

[ред. | ред. код]

У 2011 році Степану Цапюку висувались численні звинувачення у корупції й неефективному господарюванні. Дрібні підприємці з Олександрійського центрального ринку звинувачували його в передачі цього ринку в оренду фірмі, що пропонувала найменшу орендну плату, через те, що серед власників фірми були родичі керівництва міста. Цю інформацію частково підтвердило розслідування журналістів телеканалу 1+1 в передачі «Гроші».

Будинок Степана Цапюка в Олександрії.

Наявність у своїй власності джипу Range Rover і великого будинку в центрі міста Степан Кирилович Цапюк пояснив тим, що заробив на них, працюючи на підприємстві оборонної галузі ще в СРСР і до початку своєї політичної кар'єри[10].

Через оприлюднення такої інформації Степан Цапюк 20 грудня 2011 року оголосив про те, що буде писати заяву до суду на журналістів телепередачі «Гроші» та особисто напише листа Ігорю Коломойському, власнику телеканалу «1+1». У відповідь на це Олег Дейнека, ведучий передачі «Гроші», заявив чому його передача зацікавилася обставинами передачі в оренду Олександрійського центрального ринку: «вуха мера помітні у цій структурі (ТОВ „Управляюча компанія-2011“), тому ми за це і взялися»[11].

Адміністративний Суд Кіровоградської області 12 січня 2012 року признав незаконним рішення Олександрійського виконкому під головуванням Степана Цапюка про передачу КП «Олександрійський Центральний Ринок» в оренду ТОВ «Управляюча компанія-2011». Суд виявив, що міська рада не тільки віддала в оренду «Центральний ринок» компанії, яка запропонувала найнижчу, що була заявлена, орендну плату, але іще й прокредитувала цю компанію[12].

Судове переслідування

[ред. | ред. код]

Восени 2013 року Степан Цапюк став фігурантом корупційного скандалу щодо землі, яку викупив його син з компаньйонами. 4 жовтня 2013 року працівники Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС повідомили Степана Цапюка про складений відносно нього протокол. Мова йшла про порушення антикорупційного законодавства (ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення): під час розгляду міською радою питання щодо викупу сином міського голови — Максимом Цапюком земельної ділянки по вул. Куйбишева, 100, де розташовується база з продажу будівельних матеріалів «Купава», олександрійський мер не повідомив про те що мова йде про його близького родича. Під час обговорення на сесії було запропоновано виключити з порядку денного проект цього рішення, перевірити правомірність встановлення ставки орендної плати за землю та цільове використання цієї земельної ділянки, оскільки вона явно використовувалась не за цільовим призначенням. Але ця пропозиція була відхилена, а запропонований проект рішення був прийнятий. Голосував за «свій» проект рішення і сам міський голова Степан Цапюк, хоча не повинен був цього робити, а був зобов'язаний публічно заявити та попередити депутатів про наявний у нього конфлікт інтересів. Працівники міліції проводили перевірку через заяву ГО «Ліга підприємців Олександрії». В. о. голови «Ліги» Олександр Сердюк заявив журналістам: «При Цапюку корупція в місті досягла небачених масштабів. Через родичів і друзів він контролює безліч підприємств, йому належать магазини, земельні ділянки, дійшло до того, що навіть в морзі холодильники здаються в оренду»[13].

На суді Степан Цапюк заявив про те, що не вважає себе винним, оскільки, на його думку, він є найвищою посадовою особою в місті, а тому, він не зобов'язаний повідомляти про свої конфлікти інтересів, так як нібито немає кому. Чому він не повідомив міськраду, як того вимагає законодавство України, він не пояснив[14]. Суд неодноразово відкладав завершення судового розгляду, а Степан Цапюк кілька разів не з'являвся на судові засідання[15]. Суд закрив справу відносно Степана Цапюка 3 грудня 2013 року за «відсутністю у його діях складу правопорушення». Суддя Микола Франько зазначив, що у суді не було доведено факт конфлікту особистого і службового інтересів міського голови[16][17].

Стосунки з пресою

[ред. | ред. код]

Степан Цапюк 2013 року потрапив до звіту «Вороги преси — 2012/2013» НСЖУ. Причиною стало те, що після прийняття Положення про акредитацію представників засобів масової інформації при Олександрійській міській раді журналісти не мали вільного доступу на засідання міської ради та її виконкому. Степан Цапюк не вбачав у цьому порушення законодавства. Тільки після втручання Генеральної прокуратури декілька норм «Положення про акредитацію» були скасовані[18].

В липні 2014 року Степан Цапюк у статті на сайті міськради[19], звинуватив олександрійського журналіста Віктора Голобородька у крадіжці піджака[20].

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

[21]

  • Подяка Президента України Леоніда Кучми (1999)
  • Грамота Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату за заслуги перед Українською Православною Церквою та церковним ювілейним орденом «Різдво Христове-2000″ II ступеня (2000)
  • Почесна грамота Верховної Ради України „за заслуги перед Українським народом, вагомий особистий внесок у сприяння становленню правової держави“ (2003)
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака „За багаторічну сумлінну працю та вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста Олександрії“ (2004)
  • Грамота Федерації футболу України як почесному президенту муніципального футбольного клубу „Олександрія“ „За вагомий внесок у розвиток футболу“ (2004)
  • Нагрудний знак „Шахтарська слава“ ІІІ ступеня (2004)
  • Орден Агапіта Печерського Української Православної Церкви Київського Патріархату (2004)
  • Рішенням Президії Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) нагороджений медаллю „За заслуги“ III ступеня (2004), і медаллю „За заслуги“ II ступеня (2005)
  • Почесний громадянин Олександрії[22] (2005)
  • Почесні грамоти Кіровоградської обласної державної адміністрації і Кіровоградської обласної ради
  • Звання почесного професора Черкаської академії менеджменту (2000).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Степан Цапюк одружений, його дружина Любов Петрівна (нар. 15 вересня 1957 року) — торговий представник Приватного науково-виробничого підприємства „Уран“, що займається вирощенням зернових та технічних культур[23].

Подружжя має трьох дітей. Донька Наталія Лазаренко[24], раніше Наталія Проквас, відповідно до прізвища колишнього чоловіка Віталія Прокваса, відомого олександрійського бізнесмена[25] і депутата міськради від партії „Сильна Україна“[26], (нар. 28 серпня 1977 року). Двоє синів: Дмитро (нар. 25 березня 1980 року) та Максим (нар. 20 липня 1986 року).

Брат Степана Цапюка — Олександр[27] (нар. 29 березня 1966 року[28]) керівник Приватного науково-виробничого підприємства „Уран“[23], депутат Олександрійської міськради від Партії регіонів[26].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вибори без вибору?. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 5 грудня 2010. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Нардеп Кальченко оголосив голодування. Кіровоград.proUA.com[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ↑ Політрада регіоналів Кіровоградщини вказала Цапюку на двері[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Як там на гачку? Або чому олександрійському меру дозволили повернутися в ряди Регіонів (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  5. ↑ Міський голова стверджує, що протестувальникам платять з-за кордону, а в Києві відбувається неонацистський путч. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Цапюк написав нове звернення. Цього разу навіть послам. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Фракция ПР распустилась, но не раскаялась. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  8. ↑ ЦАПЮК РОЗПУСКАЄ ФРАКЦІЮ ПР І ПРИЄДНУЄТЬСЯ ДО ЛАРІНА. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  9. ↑ Партия, на съезд которой ездил Цапюк, считает бойцов АТО «карателями». Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  10. ↑ ГРОШІ-Корумповані чиновники Олександрії
  11. ↑ Степан Цапюк судитиметься з програмою «Гроші» телеканалу 1+1[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ Цапюк програв ринок!. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Мера Олександрії піймали на корупції. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  14. ↑ Мер Олександрії Степан Цапюк представ перед судом. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  15. ↑ Цапюк проігнорував суд. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  16. ↑ Суд закрив справу проти Цапюка. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  17. ↑ Что говорят свидетели. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  18. ↑ «Вороги преси — 2012/2013»: версія НСЖУ. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 17 серпня 2014.
  19. ↑ Шість прямих відповідей редактору «Городского курьера» В.Голобородьку
  20. ↑ Степан Цапюк звинуватив журналіста в крадіжці піджака. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-07-24 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Цапюк Степан Кирилович[недоступне посилання з липня 2019]
  22. ↑ Почесні громадяни міста Олександрія. Олександрійська міська рада. Офіційний сайт. Процитовано 28.12.2022.
  23. ↑ а б ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО „УРАН“. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  24. ↑ Донька мера Олександрії зробила приватний ринок комунальним. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  25. ↑ Колишньому зятеві Цапюка спалили дорогу іномарку (ВІДЕО). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  26. ↑ а б Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  27. ↑ Мер зі своїм братом „прибрали“ колишню школу (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  28. ↑ Цапюк Олександр [У процесі перевірки]. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цапюк Степан Кирилович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цапюк_Степан_Кирилович&oldid=43933765