Перейти до вмісту

Хренін Віктор Геннадійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хренін Віктор Геннадійович
біл. Віктар Генадзевіч Хрэнін Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження1 серпня 1971(1971-08-01) Редагувати інформацію у Вікіданих (53 роки)
Новогрудок, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаSuvorov Military School in Ussuriyskd (1988) Редагувати інформацію у Вікіданих, Омське вище загальновійськове командне училищеd (1992) Редагувати інформацію у Вікіданих і Військова академія Республіки Білорусь (2005) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗванняГенерал-лейтенант
КомандуванняМіністерство оборони Республіки Білорусь
Війни / битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди
медаль «70 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників» медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників» Jubilee medal "60 Years Of Liberation Of The Belarusian Republic From German-Fascist Invaders" ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» Order of the Homeland Service 3rd Class орден «За службу Батьківщині» Medal for Impeccable Service 1st Class медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
CMNS: Хренін Віктор Геннадійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Віктор Геннадійович Хренін (біл. Віктар Генадзевіч Хрэнін; нар. 1 серпня 1971, Новогрудок) — білоруський воєначальник, генерал-лейтенант (2020), Міністр оборони Республіки Білорусь з 20 січня 2020 року[1]. Внесений до санкційного списку Європейського Союзу та інших країн через перехоплення літака рейсу 4978 Ryanair з білоруським опозиціонером Романом Протасевичем[2] та російське вторгнення в Україну.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї полковника Радянської армії. Дитинство і юність провів на Далекому Сході, де служив його батько. У 1988 році закінчив Уссурійське суворовське військове училище. У 1992 році закінчив Омське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе[3].

Із 1992 року — в Збройних силах Республіки Білорусь. У 2005 році закінчив Військову академію Республіки Білорусь. У 2008—2010 роках — командир 6-ї окремої гвардійської механізованої бригади, у 2010—2014 роках — командир 11-ї окремої гвардійської механізованої бригади. У 2014—2015 роках — заступник командувача і начальник штабу Західного оперативного командування. У 2015—2020 роках — командувач військами Західного оперативного командування. З 2016 року — генерал-майор, з 2020 року — генерал-лейтенант.

Із 20 січня 2020 року — Міністр оборони Республіки Білорусь. Брав активну участь у придушенні протестів у Білорусі улітку 2020 року[4]. У травні 2021 року організував перехоплення літака рейсу 4978 Ryanair, на борту якого перебував опозиційний журналіст Роман Протасевич. З 21 червня 2021 року перебуває під санкціями ЄС, а також Великої Британії, Канади та Швейцарії.

Як пише Вашингтон пост, 22 лютого 2022 року Хренін у телефонній розмові дав слово офіцера своєму українському колезі Олексію Резнікову, що російські війська не зайдуть з території Білорусі, а за два дні після початку вторгнення знову зателефонував і передав вимогу міністра оборони РФ Сергія Шойгу про капітуляцію України[5]. З 2022 року Віктор Хренін перебуває під санкціями Австралії, Нової Зеландії, США (список спеціально позначених громадян і заблокованих осіб), Японії та України[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За службу Батьківщині» III ступеня (Білорусь)
  • Медаль «За бездоганну службу» I ступеня (Білорусь)
  • Ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (Білорусь)
  • Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (Білорусь)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хренин Виктор Геннадиевич - биография. Министр обороны. Генерал. Беларусь. ua-rating.com (ru-RU) . 21 січня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  2. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. ЄС опублікував список нових санкцій щодо Мінська | DW | 21.06.2021. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  3. ↑ Кто такой Виктор Хренин: биография министра обороны Беларуси. officelife.media (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022. [Архівовано 2022-01-11 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Belarus protests: defense minister warns of army use, Lukashenko shows resolve in propaganda video. www.unian.info (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  5. ↑ Як Україні вдалось виграти у Росії битву за Київ - головне зі статті Washington Post. BBC News. 25 серпня 2022.
  6. ↑ ХРЄНІН Віктор Геннадійович. Національне агентство з питань запобігання корупції. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 28 травня 2023. [Архівовано 2023-04-09 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хренін_Віктор_Геннадійович&oldid=43931303