Хонен
| Хонен 法然 | |
|---|---|
| яп. 法然 | |
 Портрет літнього Хонена | |
| Ім'я при народженні | яп. 勢至丸 |
| Псевдо | 源空 |
| Народився | 15 травня 1133 провінція Мімасака |
| Помер | 29 лютого 1212 (78 років) провінція Ямасіро |
| Поховання | Монастир Тіон, Konkaikōmyō-jid, Hōnen-jid і Kōmyō-jid |
| Країна | Японія |
| Місце проживання |  Японія |
| Діяльність | буддистський монах |
| Відомий завдяки | завдяки заснуванню секти Дзьодо-сю |
| Вчителі | Q11563998?, Kōend і Eikud |
| Відомі учні | Benchōd, Genchid, Shinkūd, Ryūkand, Shōkūd, Chōsaid, Kōsaid, Q11641702?, Сінран, Кумаґай Наодзане і Q11597565? |
| Напрямок | chengming nianfod |
| Magnum opus | Senchaku Hongan Nembutsushūd, One-Sheet Documentd і Isshi Koshōsokud |
| Конфесія | секта Дзьодо-сю |
| Батько | Uruma no Tokikunid |
| Мати | Hata-uji no Kimi Kiyotojid |
| Родичі | Minamoto no Hikarud |
Хонен (яп. 法然, ほうねん[1]; 1133—1212) — японський буддистський монах кінця періоду Хей'ан — початку періоду Камакура, послідовник амідаїзму, засновник секти Дзьодо-сю.
Прозваний «Великим вчителем досконалого світла» (円光大師, Енко-дайсі), а також «Великим вчителем осяйного світла» (明照大師, Мьосьо-дайсі).
Хонен народився 13 травня 1133 року у містечку Куме провінції Мімасака[2] у сім'ї державного чиновника.
У молодому віці він поступив до провідного буддистського монастиря Енрякудзі секти Тендай. Там хлопець навчався під проводом ченців Ґенко і Коена, а згодом перейшов під нагляд Ейку, настоятеля окремого храму в місцевості Куродані того ж монастиря. Під час перебування в Енрякудзі Хонен зацікавився вченням амідаїстів. Останні стверджували про неможливість спасіння людини самотужки, шляхом навчання та медитацій, як наполягала секта Тендай, і проповідували, що лише віра у рятівну силу будди Аміда дарує людині рай у «Чистій землі Аміди».
Під впливом «Коментарів до Сутри будди безмежного життя»[3] і «Збірника положень про переродження у Чистій землі»[4], Хонен у 1175 році заснував секту Дзьодо-сю — секту «Чистої землі». Він повчав, що постійна молитва до будди «Навертаюся до будди Аміда!»[5] — врятує людство.
Хонен почав проповдувати своє вчення при невеличкому храмі Йосімідзу у місцевості Хіґасіяма, на сході тогочасного Кіото. Його промови мали неабиякий успіх: багато самураїв і селян наверталися до нової секти. Це викликало занепокоєння старих буддистських сект, насамперед Тендаю, які розпочали гоніння на самого Хонена і його послідовників. В результаті у 1207 році проповідування амідаїстського вчення було тимчасово заборонене, а самого засновника Дзьодо-сю покарали засланням до провінції Санукі.
Однак невдовзі Хонену було дозволено повернутися до столиці, де він продовжив поширювати нову віру. Там він і помер 29 лютого 1212, в оточенні багатьох послідовників.
Серед основних праць Хонена виділяють «Збірку вибраних праць про заповіт і молитву Аміди»[6] (1198).
У 14 столітті на основі життєпису Хонена була складана «Ілюстрований переказ про подорожі його високості Хонена»[7] у 48 томах.
- An anthology of the teachings of Honen Shonin. 1st ed. Bukkyo University, Los Angels Extension, 1998.
- Senchaku Hongan Nembutsu Shu : a collection of passages on the Nembutsu, chosen in the original vow / compiled by Genku (Honen) (Taisho volume 83, number 2608); translated into English by Morris J. Augustine and Kondo Tessho. — Numata Center for Buddhist Translation and Research, 1997.
- 親鸞と法然 / 高千穂徹乗著. 真宗典籍刊行会, 1952.
- 選択本願念仏集他 / 法然著; 大橋俊雄訳 ; 春秋社, 2001.
- 法然 / 大橋俊雄著. 講談社, 1998.