Хатем Бен Арфа
Хатем Бен Арфа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 7 березня 1987[1][2] (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кламар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | атакувальний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Лілль» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1994—1996 1996–1998 1998–1999 1999–2000 1999–2002 2002–2004 |
«Шатне-Малабрі» «Монруж 92» «Булонь-Біянкур» «Версаль 78» Академія Клерфонтен «Ліон» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хате́м Бен Арфа́ (араб. حاتم بن عرفة, фр. Hatem Ben Arfa; нар. 7 березня 1987, Кламар, Франція) — французький футболіст туніського походження, атакувальний півзахисник французького «Лілля» та збірної Франції.
Бен Арфа почав кар'єру в різних клубах в Іль-де-Франс, тренувався в клубі «Булонь-Біянкур». 1999 року вступив до спортивної академії «Клерфонтен». Після її закінчення провів чотири роки в «Ліоні», протягом яких виграв чотири чемпіонства. На початку кар'єри в «Ліоні» грав на позиції центрального нападника, але в сезоні 2007—2008 став грати як атакувальний півзахисник. Влітку 2008 року за 11 мільйонів євро перейшов до «Марселя», з цією командою він став чемпіоном у сезоні 2009—2010 і виграв кубок Ліги 2010 року. Після двох років у «Марселі» Бен Арфа приєднався до англійського «Ньюкасл Юнайтед» на правах оренди в сезоні 2010—2011. У січні 2011 року став повноцінним гравцем «Ньюкасла». З 2010 по 2014 рік Бен Арфа провів у складі «Сорок» 76 матчів в Прем'єр-лізі, в яких забив 13 голів. Після цього був відданий в оренду в «Галл Сіті», де зіграв за пів року всього вісім поєдинків у чемпіонаті Англії. У січні 2015 року Хатем на правах вільного агента підписав угоду на півтора року з «Ніццою». Потому Бен Арфа перейшов, знову як вільний агент, до «Парі Сен-Жермен», де провів два роки з 2016 до 2018, більшість із цього часу навіть не потрапляючи навіть до заявок на матчі. З вересня 2018 по червень 2019 виступав за «Ренн».
За юнацькі збірні Франції Хатем грав на всіх рівнях. 2004 року виграв чемпіонат Європи серед 17-річних. До національної збірної вперше викликався в жовтні 2007 року на матч кваліфікації до чемпіонату Європи 2008 року проти Фарерських островів. Він вийшов на заміну та забив перший гол за збірну.
Бан Арфа народився в Кламарі, південно-західному передмісті Парижа. Батько, Камель Бен Арфа, громадянин Тунісу, колишній футболіст, гравець збірної цієї країни[3][4], мати француженка. Коли Хатему було п'ять років, батько помітив, що він виявляє інтерес до футболу. Під керівництвом спортивного журналіста та агента Майкла Озіна Бен Арфа почав свою кар'єру футболіста[5].
Бен Арфа почав тренуватись у «Шатне-Малабрі», місцевому клубі неподалік від його рідного міста[6]. Через два роки він перейшов до «Монруж 92»[4], де провів два роки, а потім один сезон у «Булоні-Біянкур»[4]. Через рік Хатема було обрано для навчання в академії «Клерфонтен»[4]. Перебуваючи тут, Бен Арфа знявся в документальному фільмі «À la Clairefontaine» («У Клерфонтені»), який розповідає про життя молодих французьких футболістів під час їхнього навчання в академії[7][8].
2002 року Бен Арфа приєднався до ліонського «Олімпіка»[9], який тільки виграв своє перше чемпіонство[10]. У серпні 2004 року, провівши два сезони в академії клубу, Хатем підписав свій перший професіональний контракт[9]. Попри інтерес англійського «Челсі» та нідерландського «Аякса» він уклав трирічну угоду[11]. У клубі гравець взяв собі номер «34».
Хатем дебютував у матчі-відкритті сезону 2004—2005 проти «Ніцци», вийшовши на заміну на 68-й хвилині. «Ліон» переміг завдяки голу Джоване Елбера, який відбувся за декілька хвилин після виходу Бен Арфа[12]. 11 вересня 2004 року Хатем вперше вийшов з початку матчу, граючи в ньому 56 хвилин, «Ліон» переміг «Ренн» з рахунком 2-1[13]. 10 листопада Бен Арфа забив свій перший гол у професіональній кар'єрі в матчі кубка Франції проти «Лілля»[14]. У Лізі чемпіонів Хатем дебютував у матчі проти «Манчестер Юнайтед», замінивши Сіднея Ґову[15].
У наступному сезоні Бен Арфа змінив свій ігровий номер на «18», але відсоток його ігор, які він почав на лаві запасних, залишився високим: лише сім з дванадцяти ігор футболіст зіграв зі стартових хвилин. Хатем вперше вийшов у стартовому складі в матчі Ліги чемпіонів проти норвезького «Русенборга», під час гри він асистував бразильцю Фреду, коли той забив переможний м'яч[16]. У сезоні 2006—2007 футболіст забив перший гол «Седану», який став переможним для «Ліона»[17].
Після того, як команду покинули вінгери Флоран Малуда та Сільвен Вільтор, новий тренер Ален Перрен почав використовувати Бен Арфа на позиції лівого атакувального півзахисника[18]. Футболіст швидко адаптувався до нового місця на полі, і вже 15 вересня забив свій перший гол у сезоні 2007—2008 у ворота «Меца»[19]. 28 жовтня в матчі проти «Парі Сен-Жермен» у чемпіонаті та 7 листопада проти «Штутгарта» в Лізі чемпіонів Бен Арфа забив по два м'ячі[20][21]. У кінці сезону його було названо найкращим молодим гравцем року[22].
Не зважаючи на чутки про сварку між ним і Карімом Бензема, Бен Арфа в березні 2008 року продовжив контракт до 2010 року[23][24]. Однак, після бійки на тренуванні із Себастьєном Скілаччі, його майбутнє в «Ліоні» стало сумнівним[25].
Не зважаючи на інтерес з боку англійських «Манчестер Юнайтед», «Арсенала» та мадридського «Реала», марсельський «Олімпік» почав вести переговори по гравцю першим[26]. 28 червня 2008 року «Ліон» повідомив, що поки що не відпускає Хатема[27]. Однак, на наступний день Бен Арфа підтвердив, що підписав контракт з «Марселем» і не повернеться до «Ліона» на передсезонні збори[28]. Пізніше газета «La Provence» повідомила, що Бен Арфа справді пропустив збори 30 червня, що підтверджує його наміри[29].
Бен Арфа офіційно приєднався до «Марселя» 1 липня 2008 року, сума трансферу становила 11 мільйонів євро[30][31]. Того ж дня його було представлено ЗМІ та в той же день він провів перше тренування за «Марсель»[32]. У грудні цього ж року в результаті розбіжностей по домовленості між клубами, організованої Професіональною футбольної лігою[30], Хатем розповів місцевій газеті «Le Progrès», що його колишній команді не вистачає класу[33]. У клубі Хатем узяв ігровий номер «20». 16 липня Бен Арфа знову вступив у суперечку на тренуванні, цього разу з Джибрілем Сіссе, який пізніше був відданий в оренду англійському «Сандерленду»[34].
У чемпіонаті за нову команду Хатем дебютував у першій грі сезону в матчі з «Ренном», де він забив один з м'ячів. Матч завершився нічиєю 4-4[35]. У наступних десяти матчах футболіст відзначався голами ще п'ять разів[36][37][38][39][40]. Перед матчем у Лізі чемпіонів проти «Ліверпуля» Бен Арфа вступив у сварку з камерунцем Модестом М'Бамі[41][42]. Після програшу столичному «ПСЖ» відбулась суперечка між Хатемом і тренером Ерік Геретсом, після того, як футболіст відмовився покинути лаву запасних, щоб розігрітись[43]. Пізніше сам футболіст пояснив це тим, що в нього були проблеми зі здоров'ям і вибачився перед наставником[44]. Повернувшись до складу в матчі проти «Сент-Етьєна» Бен Арфа забив гол та віддав дві точні передачі[45].
У сезоні 2009—2010 Бен Арфа взяв собі номер «10», і зіграв у матчі-відкритті сезону, вийшовши на заміну на 68-й хвилині у матчі з «Греноблем»[46]. Наступного тижня, 16 серпня, Хатем вийшов зі стартових хвилин у грі проти «Лілля», у якій він асистував бразильцю Брандау[47].
8 жовтня 2009 року клуб оштрафував футболіста на 10 тисяч євро за те, що він зник після тренування, сам Бен Арфа пояснив це тим, що запізнився на літак з Тунісу, де він відвідував родичів[48]. 18 листопада на тренуванні він посварився з тренером Дідьє Дешамом, за що потім вибачився[49][50]. У першій половині сезону Хатем вийшов у 15 з 20 матчів, повністю зігравши лише два: поразки від «Монако» (2-1[51]) та «Осера» (2-0[52]).
Гра Бен Арфа у наступній частині сезону заслужила похвалу від Дешама та спортивного директора клубу Жозе Аніго[53][54]. 10 січня 2010 року Хатем забив перший гол у сезоні аматорському клубу «Треліссак» у кубку Франції[55]. За місяць він відіграв важливу роль у матчі з «Валансьєном», віддавши точний пас Лучо Гонсалесу, який забив перший гол у матчі, що закінчився перемогою «Олімпіка» 5-1[53]. Ще за місяць Бен Арфа відзначився двома голами (один на виїзді, один вдома) в протистоянні з данським клубом «Копенгаген» у 1/16 фіналу Ліги Європи[56]. 27 лютого Хатем забив перший м'яч у чемпіонаті в сезоні столичному «Парі Сен-Жермен»[57][58]. Пізніше його було названо гравцем місяця за версією журналу «France Football»[59]. У всіх чотирьох наступних матчах, у яких Бен Арфа виходив зі стартового складу, «Марсель» перемагав[60][61][62][63], в останньому матчі сезону відзначився у воротах «Гренобля»[63]. 7 квітня він реалізував пенальті в матчі з «Сошо»[64]. Після цієї перемоги команда очолила турнірну таблицю, залишаючись на першому місці до кінця сезону, а 5 травня після перемоги над «Ренном» офіційно стала чемпіоном[65]. Хатем у матчі вийшов на заміну[66].
27 липня 2010 року агент Бен Арфа сказав, що в послугах футболіста зацікавлені англійський «Ньюкасл Юнайтед», німецькі «Гоффенгайм 1899» і «Вердер», турецький «Галатасарай», а також італійський «Мілан»[67][68]. 9 серпня було повідомлено, що «Ньюкасл Юнайтед» пропонує 650 тисяч фунтів стерлінгів, що на 350 тисяч менше, ніж хоче «Марсель»[69][70]. 12 серпня президент французького клубу оголосив, що Хатем не перейде до «Ньюкасла», і навіть сказав, що такої пропозиції не існувало[71].
Як і в ситуації з «Ліоном», футболіст повідомив, що не повернеться на тренувальну базу «Марселя» й не буде грати за команду до кінця сезону[72][73]. Він також сказав, що його стосунки з Дешамом остаточно зіпсувались[74]. Після повернення до Франції Бен Арфа пропустив тренування команди та дві гри в чемпіонаті. Пізніше ігровий номер «10», під яким виступав Хатем, було віддано новачку Андре-П'єру Жиньяку[75].
19 серпня пропозиція переходу у «Вердер» була відхилена, президент німецького клубу спростував чутки про зацікавленість його клубу до Бен Арфа[76][77]. 27 серпня «Марсель» повідомив, що досягнуто згоди з англійським клубом. «Марсель» погодився на суму у 2 мільйони фунтів стерлінгів. Якщо Хатем зіграє у 25 матчах за нову команду, то «Ньюкасл» сплатить ще 5 мільйонів фунтів стерлінгів, що зробить його єдиним власником прав на футболіста[78].
27 серпня 2010 року Бен Арфа узгодив особисті умови з клубом, а наступного дня «Ньюкасл Юнайтед» повідомив, що з футболістом підписано довготривалий контракт[79]. Хатем отримав номер «37» і 11 вересня дебютував за нову команду, вийшовши на заміну в матчі з «Блекпулом»[80]. 18 вересня Бен Арфа забив свій перший м'яч за «Ньюкасл» у матчі з «Евертоном», який став переможним для команди[81]. 3 жовтня в матчі проти «Манчестер Сіті» після зіткнення з Найджелом де Йонгом Хатем зламав велику та малу гомілкові кістки лівої ноги[82]. 5 січня 2011 року «Марсель» і «Ньюкасл» повідомили, що Бен Арфа тепер повноцінний гравець англійського клубу, з ним підписано угоду строком на чотири з половиною роки. Трансферна вартість не повідомлялась[83][84].
Більшість часу відновлення Бен Арфа провів у рідному місті, в академії «Клерфонтен»[85][86]. 23 лютого тренер команди Алан Пард'ю повідомив, що футболіст відновився, і зможе грати вже в квітні[87]. Але 1 березня Пард'ю сказав, що Хатем не повністю готовий до гри і що навряд чи зіграє до травня. 5 квітня Бен Арфа приєднався до загальних тренувань, працюючи за спеціальною програмою[88], але до кінця сезону він так і не зіграв.
Після реабілітації, яка тривала все літо, Хатем почав грати в товариських матчах. 15 липня 2011 року він зіграв проти клубу «Дарлінгтон» з Національної Конференції[89]. Через п'ять днів на передсезонних зборах у США в матчі проти «Спортінг Канзас-Сіті» футболіст отримав пошкодження щиколотки[90]. Бен Арфа повернувся на батьківщину, щоб відновитись, і приєднався до клубу 18 вересня[91]. 24 вересня він вийшов на заміну в матчі з «Блекберн Роверс»[92]. 26 листопада в матчі проти «Манчестер Юнайтед» Бен Арфа заробив пенальті, яке реалізував Демба Ба, гра закінчилась з рахунком 1-1[93]. 26 грудня в матчі проти «Болтон Вондерерз» футболіст забив свій перший м'яч у сезоні[94].
7 січня 2012 року в матчі третього раунду кубка Англії Хатем забив перший м'яч у ворота «Блекберн Роверз», що допомогло «Ньюкаслу» перемогти з рахунком 2–1[95]. 12 березня півзахисник відкрив рахунок у матчі чемпіонату на стадіоні «Емірейтс» у грі з «Арсеналом», однак господарі перемогли 2–1[96]. 25 березня у виїзному матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон» Бен Арфа відзначився забитим голом, а також двома точними передачами на Папісса Сіссе, на що господарі відповіли єдиним голом Шейна Лонга[97].
18 серпня 2012 року в першому турі Прем'єр-ліги проти «Тоттенгем Готспур» футболіст забив переможний гол з пенальті на 80-й хвилині[98]. 2 вересня гол з відстані близько 23 метрів допоміг «Ньюкаслу» заробити одне очко в домашньому матчі з «Астон Віллою»[99].
22 листопада в матчі Ліги Європи проти «Марітіму» Бен Арфа зазнав ушкодження підколінного сухожилля[100]. Футболіст повернувся в матчі проти «Фулгема», забивши гол, який не врятував від поразки 2-1[101]. За декілька днів Алан Пардью повідомив, що гравець не відчуває дискомфорту, однак рентген показав, що Хатему необхідно продовжити лікуватись[102]. Півзахисник повернувся до гри в матчі Ліги Європи проти «Анжі» 7 березня 2013 року, на свій 26-й день народження[103]. Перед матчем-відповіддю тренер повідомив, що футболісту необхідно повністю залікувати ушкодження[104]. 11 квітня Бен Арфа з'явився у другому матчі чвертьфіналу Ліги Європи проти «Бенфіки»[105]. 12 травня у виїзному матчі проти «Квінз Парк Рейнджерс» Бен Арфа відзначився з пенальті, що допомогло його команді перемогти 2-1[106].
31 серпня 2013 року в третьому турі чемпіонату в матчі проти «Фулгема» Бен Арфа забив переможний м'яч на 86-й хвилині[107]. 14 вересня у виїзному матчі проти «Астон Вілли» француз відзначився забитим голом та точною передачею на Йоана Гуффрана, домігшись перемоги 2-1[108]. 21 грудня Хатем відзначився з пенальті у ворота «Крістал Пелес»[109].
2 вересня 2014 року Бен-Арфа був відданий на правах оренди в «Галл Сіті»[110]. Він дебютував 15 вересня, замінивши Абеля Ернандеса за 11 хвилин до кінця матчу за рахунку 2-2 проти «Вест Гема»[111]. За пів року зіграв у восьми матчах Прем'єр-ліги і в одній грі кубка Англії.
У січні 2015 року повернувся з оренди, а вже 3 січня офіційний сайт футбольного клубу «Ніцца» виклав фотографії Хатема на тлі символіки клубу. Повідомлялося, що француз уже приступив до тренувань з командою і в понеділок підпише контракт.
Наступного дня, Хатем за обопільною згодою розірвав контракт з «Ньюкаслом»[112].
5 січня гравець підписав контракт з «провансальцями», взявши четвертий номер[113]. У зв'язку з тим, що Бен Арфа захищав кольори «Ньюкасла» і Халла, ФІФА заборонила йому виступати за «Ніццу». Футболісту заборонено протягом одного сезону грати в більш як двох командах.
У літньому міжсезонні 2016 року, після завершення угоди з «Ніццою» футболіста хотіли бачити у себе багато клубів, серед яких «Севілья», «Олімпік» (Л) та «Саутгемптон». Пропонувала новий контракт і «Ніцца». Сам Бен Арфа відзначав, що ним цікавляться 18 клубів. Проте Бен Арфа обрав «Парі Сен-Жермен», з яким підписав угоду на два роки.[114]
Сам Хатем прокоментував цей перехід так:
«Для мене велика честь, що клуб вирішив дати мені шанс. Я зроблю все, щоб виправдати очікування і допомогти команді досягти висот».
Перший гол у складі «ПСЖ» забив 6 серпня 2016 року в матчі за Суперкубок Франції проти «Олімпіка» (Л).[115] 5 квітня 2017 року в чвертьфіналі кубка Франції проти «Авранша» на виїзді відзначився дублем та точною передачею на Хав'єра Пасторе, чим допоміг своєму клубу перемогти з рахунком 4–0.[116]
Цей кубковий матч став останнім за паризький клуб для Бен Арфа. У гравця стався конфлікт з головним тренером паризької команди Унаї Емері[117]., через що більше року він узагалі не грав, не потрапляючи навіть до заявок на матчі[118]. Влітку 2017 керівництво «Парі Сен-Жермен» намагалося продати гравця, проте він відмовився залишати клуб. Протягом сезону 2017/18 до гравця проявляла інтерес низка клубів, переважно з чемпіонатів поза топ-5, зокрема й київське «Динамо»[119]. У березні 2018 Бен Арфа остаточно оголосив про намір залишити «Парі Сен-Жермен» та перейти до клубу одного з топ-чемпіонатів[120]. Після завершення контракту в червні 2018 став вільним агентом.
Після року зовсім без ігрової практики, 2 вересня 2018 Хатем Бен Арфа підписав контракт з «Ренном»[121]. Угода була розрахована на рік з можливістю продовження ще на рік. У новому клубі він став основним атакувальним півзахисником, загалом провівши за клуб 39 матчів та забивши 9 голів. Разом з бретонським клубом він виграв кубок Франції, в фіналі обігравши свій колишній клуб «Парі Сен-Жермен» та здобувши перший за 48 років трофей для «Ренна». У червні 2019 Бен Арфа та «Ренн» оголосили, що не планують продовжувати контракт і гравець залишить клуб у липні[122].
За юнацьку збірну U-16 Бен Арфа зіграв десять матчів, у яких забив сім м'ячів. У команді він дебютував 2003 року під час Егейського кубка в Туреччині. 12 січня він забив перший м'яч на турнірі збірній Бельгії[123], матч закінчився перемогою французів 3-2, яка дозволила їм посісти третє місце на змаганнях[123]. На турнірі Монтегю Хатем забив шість голів, ставши найкращим бомбардиром команди. У матчі відкритті проти Габону він зробив дубль[124]. Він забив гол і в наступному матчі проти Росії[125], а також двічі забив збірній Англії в останній грі групового раунду[126]. У фіналі турніру Хатем забив єдиний м'яч французів у ворота збірної Італії, яка перемогла з рахунком 5-1[127].
За юнацьку збірну U-17 Хатем дебютував 23 вересня 2003 року в матчі зі Швецією, зробивши хет-трик у першому таймі[128]. На турнірі у Валь-де-Марні футболіст забив два голи, а збірна стала чемпіоном, не пропустивши жодного голу[129]. На чемпіонаті Європи серед 17-річних 2004 року Бен Арфа разом з Саміром Насрі, Карімом Бензема та Жеремі Менезом зробив значний внесок для перемоги команди. Хатем зіграв у всіх п'яти матчах і забив Північній Ірландії[130], Туреччині[131] та Португалії[132]. Всього за збірну U-17 Хатем зіграв 17 матчів і забив 11 м'ячів. Через його напружений графік ігор у «Ліоні» Бен Арфа пропустив значну кількість ігор за юнацьку збірну U-18. Дебютував він за неї 15 березня 2005 року в матчі проти Німеччини[133]. Всього за збірну U-18 Хатем зіграв чотири матчі, не забивши жодного голу.
Бен Арфа, Насрі, Бензема та Менез продовжували грати за юнацькі збірні. У першому матчі кваліфікації до чемпіонату Європи серед 19-річних 2006 року Бен Арфа забив єдиний м'яч Уельсу[134]. Через травму Хатем не зіграв до кінця кваліфікаційного раунду. Франція не вийшла до фінальної частини турніру, програвши за очками Шотландії в другому раунді кваліфікації[135]. За молодіжну збірну Бен Арфа зіграв лише одну гру, з'явившись у кваліфікації до чемпіонату Європи серед молодіжних команд 2009 року в матчі проти Румунії[136].
Перед тим як зіграти за збірну Франції, Бен Арфа було запрошено до збірної Тунісу з можливістю зіграти на чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині, але футболіст відмовився[137]. 10 жовтня 2007 року Раймон Доменек вперше запросив його до збірної Франції, щоб замінити травмованого Луї Саа для матчів кваліфікаційного раунду до Євро-2008 проти Фарерських островів і Литви. 13 жовтня Бен Арфа дебютував за збірну, вийшовши на заміну замість Франка Рібері на 68-й хвилині в матчі проти Фарерських островів. У матчі Хатем забив останній гол, встановивши остаточний рахунок матчу 6-0[138]. Однак, Доменек не включив його до заявки на фінальну частину турніру[30].
Після тривалої перерви Бен Арфа було викликано до збірної 25 лютого 2010 року на товариський матч зі збірною Іспанії, який відбувся 3 березня. 11 травня він увійшов до списку 30 футболістів, потенційних учасників чемпіонату світу 2010[139], але пізніше Доменек не включив його у кінцевий список з 23 гравців, які поїхали на турнір[140].
5 серпня 2010 року новий тренер збірної Лоран Блан викликав Хатема на товариський матч зі збірною Норвегії, який відбувся 11 серпня[141]. Бен Арфа замінив Муссу Сіссоко у другому таймі, і забив перший м'яч у грі, яку Франція програла з рахунком 2-1[142].
2012 року брав участь у чемпіонаті Європи в Україні та Польщі, де зіграв у двох матчах групового етапу, після чого перестав залучатись до матчів збірної.
12 травня 2016 року Хатем опинився поза заявкою на Євро-2016, що проходив у Франції.[143]
Клуб | Сезон | Чемпіонат | Національний кубок | Кубок ліги | Єврокубки | Інші | Всього | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
Ліон | 2004–05 | 9 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 14 | 1 |
2005–06 | 12 | 0 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 15 | 1 | |
2006–07 | 13 | 1 | 3 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 18 | 1 | |
2007–08 | 30 | 6 | 3 | 0 | 1 | 0 | 8 | 2 | 0 | 0 | 42 | 8 | |
Всього | 64 | 7 | 8 | 1 | 3 | 0 | 14 | 2 | 0 | 0 | 89 | 10 | |
Марсель | 2008–09 | 33 | 6 | 1 | 0 | 1 | 0 | 13 | 2 | — | 48 | 8 | |
2009–10 | 29 | 3 | 1 | 1 | 4 | 0 | 7 | 3 | — | 41 | 7 | ||
2010–11 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | |
Всього | 63 | 9 | 2 | 1 | 5 | 0 | 20 | 5 | 0 | 0 | 90 | 15 | |
Ньюкасл Юнайтед | 2010–11 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | 4 | 1 | ||
Ньюкасл Юнайтед | 2011–12 | 26 | 5 | 2 | 1 | 2 | 0 | — | — | 30 | 6 | ||
2012–13 | 19 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | 0 | — | 22 | 4 | ||
2013–14 | 27 | 3 | 1 | 0 | 2 | 0 | — | — | 30 | 3 | |||
Всього | 76 | 13 | 3 | 1 | 4 | 0 | 3 | 0 | — | 86 | 14 | ||
→ Галл Сіті | 2014–15 | 8 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | — | — | 9 | 0 | ||
Ніца | 2015–16 | 34 | 17 | 1 | 1 | 2 | 0 | — | — | 37 | 18 | ||
Парі Сен-Жермен | 2016–17 | 23 | 0 | 3 | 3 | 2 | 0 | 3 | 0 | 1 | 1 | 32 | 4 |
2017–18 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Ренн | 2018–19 | 26 | 7 | 4 | 0 | 2 | 0 | 9 | 2 | — | 41 | 9 | |
Всього | 294 | 53 | 21 | 7 | 19 | 0 | 49 | 9 | 1 | 1 | 384 | 70 |
- Дані актуальні станом на 18 листопада 2015[148]
Національна збірна |
Сезон | Ігри | Голи |
---|---|---|---|
Франція | 2007-08 | 6 | 1 |
2008-09 | 1 | 0 | |
2009-10 | 0 | 0 | |
2010-11 | 1 | 1 | |
2011-12 | 5 | 0 | |
2015–16 | 2 | 0 | |
Всього | 15 | 2 |
# | Дата | Стадіон | Суперник | Рахунок | Результат | Змагання |
---|---|---|---|---|---|---|
1[149] | 13 жовтня 2007 | Торсволлюр, Торсгавн, Фарерські острови | Фарерські острови | 0-6 | 0-6 | Кваліфікація до Євро-2008 |
2[150] | 11 серпня 2010 | Уллевол, Осло, Норвегія | Норвегія | 0-1 | 2-1 | Товариський матч |
- «Ліон»
- Чемпіон Франції: 2004-05, 2005-06, 2006-07, 2007-08
- Володар Кубка Франції: 2007-08
- Володар Суперкубка Франції: 2005, 2006, 2007
- «Марсель»
- Чемпіон Франції: 2009-10
- Володар Кубка Ліги: 2009-10
- Володар Суперкубка Франції: 2010
- «Парі Сен-Жермен»
- Володар Кубка Франції: 2016-17
- Володар Кубка Ліги: 2016-17, 2017-18
- Володар Суперкубка Франції: 2016, 2017
- «Ренн»
- Володар Кубка Франції: 2018-19
- Збірна Франції
- Найкращий молодий гравець року за версією UNFP: 2007-08
- Гравець місяця за версією UNFP: лютий 2010
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ France-Tunisie le match de Hatem Ben Arfa [Архівовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ а б в г Hatem Ben Arfa, la perle que Paris a laissé passer. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
- ↑ Hatem Ben Arfa : portrait d'un jeune espoir du football français. Web Libre. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Hatem Ben Arfa, le diamant paradoxal. MoreFoot. 29 жовтня 2007. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Clairefontaine de diamants. Football.fr. 18 жовтня 2007. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2010-08-20 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ A la clairefontaine. Parlons Foot. 6 жовтня 2006. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ а б Hatem Ben Arfa Fansite[недоступне посилання з жовтня 2019] (англ.)
- ↑ Сторінка «Ліона» на сайті ФІФА [Архівовано 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ben Arfa a signé. L'Equipe. 18 серпня 2004. Архів оригіналу за 20 серпня 2004. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2004-08-20 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Nice 0 — 1 Lyon [Архівовано 11 вересня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Stade Rennais FC 1-2 Olympique Lyonnais (англ.)
- ↑ LOSC Lille Métropole 3-2 Olympique Lyonnais [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Van Nistelrooy the Lyon king. The Guardian. UK. 16 вересня 2004. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Fred leaves Lyon purring. УЄФА. 6 грудня 2005. Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2013-11-15 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Lyon 1 - 0 Sedan. soccernet.espn.go.com. 15 квітня 2007. Процитовано 9 грудня 2011.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Win in Paris cannot hide Perrin's problems. The Guardian. London. 4 березня 2008. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 26 листопада 2011.
{{cite news}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|6=
(довідка) (англ.) - ↑ Metz 1 - 5 Lyon. soccernet.espn.go.com. 15 вересня 2007. Процитовано 9 грудня 2011.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ PSG 2 - 3 Lyon. skysports.com. 28 жовтня 2007. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Improving Lyon resist Stuttgart revival. УЄФА. 7 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Les Trophées UNFP du football. National Union of Professional Footballers. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2009-08-04 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Lyon coach Perrin denies player rift. Reuters. 3 березня 2008. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2021-11-06 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ben Arfa veut prolonger. Ligue de Football Professionnel. 21 березня 2008. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2021-11-06 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Bagarre Ben Arfa–Squillaci. L'Equipe. 22 березня 2008. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2008-12-01 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ No Real Madrid bid for Ben Arfa. ESPN. 3 липня 2008. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2011-07-11 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Marseille not ready to give up on Ben Arfa. ESPN. 28 червня 2008. Архів оригіналу за 21 січня 2009. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2009-01-21 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ I won't return to Lyon. La Provence. 29 червня 2008. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2008-11-21 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ben Arfa misses training. La Provence. 30 червня 2008. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ а б в Ben Arfa finally joins Marseille. ФІФА. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa verra bien la Canebière. Mercato 365. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2011-07-14 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ First training session at the Commanderie for Ben Arfa. «Олімпік» (Марсель). 30 червня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Ben Arfa : "Lyon n'est pas un grand club !". extrafoot.be. 12 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2011. [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Marseille loan Cisse to Sunderland. ФІФА. 20 серпня 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2008. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Rennes v. Marseille Match Report. Ligue de Football Professionnel. 9 серпня 2008. Архів оригіналу за 24 серпня 2009. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Le Mans FC 1-1 Olympique de Marseille [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Olympique de Marseille 2-1 SM Caen [Архівовано 21 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Valenciennes FC 1-3 Olympique de Marseille [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Olympique de Marseille 3-1 AS Saint-Etienne [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ GF38 0-3 Olympique de Marseille [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Une altercation Ben Arfa - M'Bami?. 20minutes.fr. 17 вересня 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 9 грудня 2011. (фр.)
- ↑ Altercation Ben Arfa-M'Bami ?. lequipe.fr. 17 вересня 2008. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 9 грудня 2011. [Архівовано 2012-09-05 у Archive.is] (фр.)
- ↑ Lyttleton, Ben (28 жовтня 2008). Dissent and sensitivity overshadow PSG's Marseille adventure. The Guardian. London. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Dissent and sensitivity overshadow PSG's Marseille adventure. The Guardian. 28 жовтня 2008. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Marseille 3 - 1 St Etienne. soccernet.espn.go.com. 1 листопада 2008. Процитовано 9 грудня 2011.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Grenoble v Marseille. Match facts. guardian.co.uk. 8 серпня 2009. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Olympique Marseille vs. Lille 1 - 0. soccerway.com. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Marseille issue Ben Arfa fine. Sky Sports. 8 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa close to I'OM exit. Sky Sports. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa set for talks over future after bust-up. ESPN. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2012-10-23 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Marseille 1 - 2 Monaco. skysports.com. 4 жовтня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Olympique Marseille vs. Auxerre 0 - 2. soccerway.com. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ а б Ben Arfa en embuscade?. France Football. 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Didier wants Ben Arfa stay. Sky Sports. 21 січня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Trélissac v. Marseille Match Report. Ligue de Football Professionnel. 10 січня 2010. Процитовано 26 листопада 2011.[недоступне посилання з травня 2019] (фр.)
- ↑ Marseille show København no mercy. УЄФА. 25 лютого 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ PSG vs. Olympique Marseille 0 - 3. women.soccerway.com. 1 березня 2010. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Paris Saint-Germain 0-3 Olympique de Marseille [Архівовано 15 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Hatem Ben Arfa. freesporting.com. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Olympique de Marseille 2-1 Olympique Lyonnais [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Olympique de Marseille 4-1 OGC Nice [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Olympique de Marseille 3-1 Stade Rennais FC [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Olympique de Marseille 2-0 GF38 [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Marseille 3 - 0 Sochaux. skysports.com. 7 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 травня 2010. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Marseille clinch title after Rennes victory. ESPN. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2011-09-19 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Marseille 3 - 1 Rennes. skysports.com. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 9 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Hoffenheim join Ben Arfa hunt. Sky Sports. 2 серпня 2010. Архів оригіналу за 4 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ VfL Wolfsburg und Werder Bremen buhlen um Hatem Ben Arfa. Sportmedien. 23 липня 2010. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (нім.)
- ↑ Newcastle poised to seal loan deal for in-demand Marseille midfielder Hatem Ben Arfa. Daily Mail. 9 серпня 2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Magpies close on Ben Arfa. Sky Sports. 12 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ L'OM cool Ben Arfa talk. Sky Sports. 12 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa: "J'ai ma dignité". L'Equipe. 15 серпня 2010. Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2010-08-17 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Ben Arfa eyeing Newcastle move. Sky Sports. 15 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa threatens to retire if he doesn't get Toon move. Daily Mirror. 15 серпня 2010. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Gignac récupère le numéro 10. medsuperfoot.blogspot.com. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2011. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Le Werder chaud sur Ben Arfa. L'Equipe. 18 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2010-08-20 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Bremen deny Ben Arfa interest. Sky Sports. 19 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Newcastle United Suffer Another Pre-Season Blow As Hatem Ben Arfa Returns Home. Metro. 21 липня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 9 грудня 2011. [Архівовано 2011-07-24 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ben Arfa à Newcastle c’est fait !. RMC Sport. 27 серпня 2010. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Newcastle United 0 – Blackpool 2. Ньюкасл Юнайтед. 11 вересня 2010. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Everton v Newcastle United. BBC. 18 вересня 2010. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Hatem Ben Arfa – Statement. Ньюкасл Юнайтед. 3 жовтня 2010. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Hatem's Here To Stay. Ньюкасл Юнайтед. 5 січня 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa transféré définitivement à Newcastle. Олімпік (Марсель). 5 січня 2011. Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ La visite d'Hatem Ben Arfa. Федерація футболу Франції. 8 лютого 2011. Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Ben Arfa: "Un staff médical compétent". Федерація футболу Франції. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 4 лютого 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Ben Arfa could return in April. Sky Sports. 23 лютого 2011. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Look who's back. Ньюкасл Юнайтед. 5 квітня 2011. Архів оригіналу за 8 квітня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Darlington v Newcastle: Ben Arfa And Forster Start. Ньюкасл Юнайтед. 15 липня 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa Injury Update. Ньюкасл Юнайтед. 20 липня 2011. Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Ben Arfa Back For Cup Clash?. Ньюкасл Юнайтед. 19 вересня 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Newcastle United 3 Blackburn Rovers 1. Ньюкасл Юнайтед. 24 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ «Ньюкасл» відстояв нічию на Олд Траффорд [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Wheeler, Chris (26 грудня 2011). Bolton 0 Newcastle 2: Toon quick to land double blow on Coyle. Daily Mail. London. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 січня 2012. (англ.)
- ↑ Newcastle 2–1 Blackburn. BBC Sport. 7 січня 2012. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2012.(англ.)
- ↑ Arsenal 2 - 1 Newcastle. BBC Sport. 12 березня 2012. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ West Brom 1 - 3 Newcastle. BBC Sport. 25 березня 2012. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle 2 - 1 Tottenham. BBC Sport. 18 серпня 2012. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle 1 - 1 Aston Villa. BBC Sport. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle through but Hatem Ben Arfa injured in draw with Marítimo. The Guardian. 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Fulham's Hugo Rodallega rises to quell Newcastle's fightback. The Guardian. 10 грудня 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle United's Hatem Ben Arfa suffers fresh injury setback. The Guardian. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Anzhi Makhachkala 0 Newcastle United 0: match report. The Telegraph. 7 березня 2013. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Ben Arfa to miss crunch Anzhi clash. ESPN. 13 березня 2013. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle 1-1 Benfica (agg 2-4). BBC Sport. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ QPR 1-2 Newcastle. BBC Sport. 12 травня 2013. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Newcastle 1-0 Fulham. BBC Sport. 31 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Aston Villa 1-2 Newcastle. BBC Sport. 14 вересня 2013. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Crystal Palace 0-3 Newcastle. BBC Sport. 21 грудня 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.(англ.)
- ↑ Marshall, Anthony (2 вересня 2014). Ben Arfa Joins Hull On Loan. Newcastle United F.C. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Hull 2-2 West Ham. BBC Sport. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Ben Arfa Contract Terminated. Newcastle United F.C. 04 січня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 04 січня 2015.
- ↑ Ben Arfa signed Nicca. OGC Nice. 05 січня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 05 січня 2015.
- ↑ Hatem Ben Arfa: Former Newcastle United forward signs for PSG. BBC Sport. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 1 липня 2016.(англ.)
- ↑ Paris Saint-Germain cruise past Lyon to win Trophee des Champions. ESPN. 7 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.(фр.)
- ↑ PSG ease into last four. www.ligue1.com. 5 квітня 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.(англ.)
- ↑ Бійка з Сіссе, підкат де Йонга і рік без футболу: дев'ять життів Хатема Бен-Арфа. UA-футбол. 7 січня 2021. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Бен Арфа з самоіронією відсвяткував рік поза складом ПСЖ. UA-футбол. 6 квітня 2018.
- ↑ "Динамо" зробило пропозицію екс-гравцю "ПСЖ" Бен Арфа – ЗМІ. Дзеркало тижня. 5 червня 2018.
- ↑ "Бен Арфа не повернеться в Ніццу та не перейде в екзотичний чемпіонат, – агент. Футбол24. 31 березня 2018. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Ренн підписав Хатема Бен Арфа. UA-футбол. 2 вересня 2018.
- ↑ Бен-Арфа покине Ренн в якості вільного агента. UA-футбол. 3 червня 2019.
- ↑ а б La France termine troisième (3–2). Федерація футболу Франції. 12 січня 2003. Архів оригіналу за 22 квітня 2003. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Entrée en matière réussie face au Gabon (8–0). Федерація футболу Франції. 16 квітня 2003. Архів оригіналу за 19 квітня 2003. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ La France poursuit sur sa lancée (3–0). Федерація футболу Франції. 17 квітня 2003. Архів оригіналу за 19 квітня 2003. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ La France gagne (3–1) et se retrouve en finale!. Федерація футболу Франції. 19 квітня 2003. Архів оригіналу за 19 квітня 2003. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ L'Italie bat la France en finale (5–1). Федерація футболу Франції. 21 квітня 2003. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Un premier test réussi face à la Suède (5–2). Федерація футболу Франції. 23 вересня 2003. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Philippe Bergeroo: "Un tournoi riche d'enseignements". Федерація футболу Франції. 1 листопада 2003. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ France lifted by late goals. УЄФА. 4 травня 2004. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2010-08-31 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Flamboyant hosts earn final chance. УЄФА. 9 травня 2004. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ French surge seals semi-final spot. УЄФА. 12 травня 2004. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Les joueurs retenus. Федерація футболу Франції. 4 березня 2005. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ Entrée en matière victorieuse face au Pays-de-Galles (3–1). Федерація футболу Франції. 24 жовтня 2005. Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ La France tenue en échec [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ France v. Romania Match Report. УЄФА. 1 червня 2007. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ French star refuses Tunisia offer. BBC. 12 травня 2006. Архів оригіналу за 24 листопада 2006. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ France blast Faroes 6-0 after fog delay [Архівовано 30 липня 2012 у Archive.is] (англ.)
- ↑ Raymond Domenech crée la surprise en dévoilant une pré-liste de 30 joueurs [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Domenech picks Marseille's Valbuena but leaves Ben Arfa behind. France24. 17 травня 2010. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ Karim Benzema and Hatem Ben Arfa in Laurent Blanc's first France squad. Guardian Media Group. London. 5 серпня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2011. Процитовано 26 листопада 2011. (англ.)
- ↑ 11/08/2010 Equipe de France A – Amical. Французька футбольна федерація. 11 серпня 2010. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2011. (фр.)
- ↑ N'Golo Kante in France's Euros squad; Lacazette, Gameiro, Ben Arfa miss out. ESPN. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 25 листопада 2017.(англ.)
- ↑ Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- ↑ La carriere de Hatem BEN ARFA. Ligue de Football Professionnel. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 16 серпня 2010.(англ.)
- ↑ 10. Hatem Ben Arfa. Olympique de Marseille. Архів оригіналу за 9 вересня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.(фр.)
- ↑ Hatem Ben Arfa. OM Planete. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 16 серпня 2010. [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Ben Arfa Hatem [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.], fff.fr. Retrieved 16 June 2010
- ↑ Henry celebrates in France romp. UEFA. 14 жовтня 2007. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 16 грудня 2014.(англ.)
- ↑ Further woe for Les Bleus. Sky Sports. 11 серпня 2010. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.(англ.)
- Хатем Бен Арфа на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль на сайті om.net
- Профіль [Архівовано 5 квітня 2010 у Wayback Machine.] на сайті espn.com [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті Прем'єр-ліги [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Хатем Бен Арфа у рейтингу найкращих бомбардирів світу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)(рос.)(укр.)
- Хатем Бен Арфа на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії. |
- Народились 7 березня
- Народились 1987
- Уродженці Кламара
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Французькі футболісти
- Гравці молодіжної збірної Франції з футболу
- Гравці збірної Франції з футболу
- Футболісти «Олімпіка» (Ліон)
- Футболісти «Олімпіка» (Марсель)
- Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»
- Футболісти «Галл Сіті»
- Футболісти «Ніцци»
- Футболісти «Парі Сен-Жермен»
- Футболісти «Ренна»
- Футболісти «Реала» (Вальядолід)
- Футболісти «Бордо»
- Французькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футболісти «Лілля»