Формула-1 — Чемпіонат 1959

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1958    Сезон 1959    1960 ►
Австралія Джек Бребем
Чемпіон світу
Австралія Джек Бребем (Cooper-Climax)
Кубок конструкторів
Велика Британія Cooper-Climax

Формула-1 1959 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по грудень та складався з 9 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 10 травня та закінчився на Гран-прі США 12 грудня. Переможцем в особистому заліку став Джек Бребем. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Cooper-Climax.

Команди та пілоти

[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1959 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
ФРН Dr Ing F. Porsche KG Behra-Porsche-Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D Італія Марія Тереза де Філіппіс 1
Porsche 718 RSK
718/2 		ФРН Вольфганг фон Тріпс 1, 6
Бельгія Equipe Nationale Belge Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D Бельгія Люсьєн Б'янкі 1
Бельгія Ален де Шанжі 1
Франція Жан Люсьєнбонне Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Франція Жан Люсьєнбонне 1
Велика Британія Owen Racing Organisation BRM P25 BRM P25 2.5 L4 D США Гаррі Шелл 1, 3–8
Швеція Йо Бонніер 1, 3–8
Велика Британія Рон Флокгарт 1, 4–5, 7–8
Велика Британія Cooper Car Company Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D Нова Зеландія Брюс Макларен 1, 4–9
Австралія Джек Бребем 1, 3–9
США Мастен Грегорі 1, 3–7
Італія Джорджо Скарлатті 8
Велика Британія R.R.C. Walker Racing Team Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Стірлінг Мосс 1, 3, 6–9
Франція Моріс Трентіньян 1, 3–9
Велика Британія British Racing Partnership BRM P25 BRM P25 2.5 L4 D Велика Британія Стірлінг Мосс 4–5
ФРН Ганс Геррманн 6
Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 Велика Британія Айвор Б'юб 1
Cooper-Borgward Borgward 1500 RS 1.5 L4 5
Велика Британія Кріс Брістоу 5
Велика Британія High Efficiency Motors Cooper-Maserati T45 Maserati 250S 2.5 L4 D Велика Британія Рой Сальвадорі 1, 4, 9
Велика Британія Джек Фермен 8
Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.5 L4 5
Велика Британія Team Lotus Lotus-Climax 16 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Грем Гілл 1, 3–8
США Піт Лавлі 1
Велика Британія Іннес Айрленд 3–4, 6–9
Велика Британія Алан Стейсі 5, 9
Велика Британія John Fisher Lotus-Climax 16 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Брюс Гелфорд 1
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 246
156 		Ferrari 155 2.4 V6
Ferrari D156 1.5 V6 		D Франція Жан Бехра 1, 3–4
США Філ Гілл 1, 3–4, 6–9
Велика Британія Тоні Брукс
Велика Британія Кліфф Еллісон 1, 3, 6, 8–9
Бельгія Олів'є Гендеб'єн 4, 8
США Ден Ґерні 4, 6–8
ФРН Вольфганг фон Тріпс 9
Італія Scuderia Ugolini Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Італія Джорджо Скарлатті 1, 4
Нідерланди Карл Годін де Бофор 4
Монако Monte Carlo Auto Sport Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Монако Андре Тестю 1
Велика Британія David Brown Corporation Aston Martin DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 A Велика Британія Рой Сальвадорі 3, 5, 7–8
США Керролл Шелбі 3, 5, 7–8
Нідерланди Ecurie Maarsbergen Porsche 718 RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D Нідерланди Карл Годін де Бофор 3
Італія Scuderia Centro Sud Cooper-Maserati T51 Maserati 250S 2.5 L4 D Велика Британія Ян Берджесс 4–6, 8
Велика Британія Колін Девіс 4, 8
ФРН Ганс Геррманн 5
Португалія Маріо де Араужу Кабрал 7
Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 Уругвай Асдрубал Фонтес Баярдо 4
Бразилія Фріц Д'Орей 4–5
Велика Британія Vandervell Products Vanwall VW 59 Vanwall 254 2.5 L4 D Велика Британія Тоні Брукс 5
Велика Британія J.B. Naylor JBW-Maserati 59 Maserati 250S 2.5 L4 D Велика Британія Браян Нейлор 5
Велика Британія Ace Garage – Rotherham Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Тревор Тейлор 5
Велика Британія Alan Brown Equipe Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Майк Тейлор 5
Велика Британія Пітер Ешдаун 5
Велика Британія Gilby Engineering Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Кіт Ґрін 5
Велика Британія United Racing Stable Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Білл Мосс 5
Велика Британія R.H.H. Parnell Cooper-Climax T51
T45 		Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Генрі Тейлор 5
Велика Британія Тім Парнелл 5
Велика Британія David Fry Fry-Climax F2 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Майк Паркс 5
Велика Британія Денніс Тейлор Lotus-Climax 12 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Денніс Тейлор 5
Велика Британія Dorchester Service Station Lotus-Climax 16 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Девід Пайпер 5
Франція Жан Бехра Behra-Porsche-Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D Франція Жан Бехра 6
Швейцарія Отторіно Волонтеріо Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Італія Джуліо Каб'янка 8
США Leader Cards Inc. Kurtis Kraft-Offenhauser Midget Offenhauser 1.7 L4 F США Роджер Ворд 9
Італія OSCA Automobili Cooper-OSCA T43 OSCA 2.0 L4 D Аргентина Алехандро де Томасо 9
США Camoradi USA Tec-Mec-Maserati F415 Maserati 250F1 2.5 L6 D Бразилія Фріц Д'Орей 9
Велика Британія Taylor-Crawley Racing Team Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.5 L4 D США Джордж Константін 9
США Blanchard Automobile Co. Porsche 718 RSK Porsche 547/3 1.5 F4 G США Гаррі Бланчард 9
Велика Британія Connaught Cars-Paul Emery Connaught-Alta C Alta GP 2.5 L4 D США Боб Саїд 9
Франція Ecurie Bleue Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D США Гаррі Шелл 9
США Філ Кейд Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D США Філ Кейд 9
Джерело:[1]

Календар

[ред. | ред. код]
№ Гран-прі Траса Дата
1 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 10 травня
2 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 31 травня
4 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 5 липня
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Ейнтрі, Мерсісайд 18 липня
6 ФРН Гран-прі Німеччини АФУС, Берлін 2 серпня
7 Португалія Гран-прі Португалії Монсанто-Парк, Лісабон 23 серпня
8 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 13 вересня
9 США Гран-прі США Міжнародний автодром Сібрінга, Гайлендс, Флорида 12 грудня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

[ред. | ред. код]

Гран-прі

[ред. | ред. код]
№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Стірлінг Мосс Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
2 США 500 миль Індіанаполіса США Джонні Томсон США Джонні Томсон США Роджер Ворд США Watson-Offenhauser F Звіт
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Швеція Йо Бонніер Велика Британія Стірлінг Мосс Швеція Йо Бонніер Велика Британія BRM D Звіт
4 Франція Гран-прі Франції Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Тоні Брукс Італія Ferrari D Звіт
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Австралія Джек Бребем Велика Британія Стірлінг Мосс
Нова Зеландія Брюс Макларен 		Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
6 ФРН Гран-прі Німеччини Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Тоні Брукс Італія Ferrari D Звіт
7 Португалія Гран-прі Португалії Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
8 Італія Гран-прі Італії Велика Британія Стірлінг Мосс США Філ Гілл Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
9 США Гран-прі США Велика Британія Стірлінг Мосс Франція Моріс Трентіньян Нова Зеландія Брюс Макларен Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

[ред. | ред. код]

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот МОН
Монако 		500
США 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		США
США 		Очки[b]
1 Австралія Джек Бребем 1 2 3 1 Схід Схід 3 (4) 31 (34)
2 Велика Британія Тоні Брукс 2 Схід 1 Схід 1 9 Схід 3 27
3 Велика Британія Стірлінг Мосс Схід Схід ДСК 2 Схід 1 1 Схід 25.5
4 США Філ Гілл 4 6 2 3 Схід 2 Схід 20
5 Франція Моріс Трентіньян 3 8 11 5 4 4 9 2 19
6 Нова Зеландія Брюс Макларен 5 5 3 Схід Схід Схід 1 16.5
7 США Ден Ґерні Схід 2 3 4 13
8 Швеція Йо Бонніер Схід 1 Схід Схід 5 Схід 8 10
9 США Мастен Грегорі Схід 3 Схід 7 Схід 2 10
10 США Роджер Ворд 1 Схід 8
11 США Джим Ратманн 2 6
12 США Джонні Томсон 3 5
13 США Гаррі Шелл Схід Схід 7 4 7 5 7 Схід 5
14 Велика Британія Іннес Айрленд 4 Схід Схід Схід Схід 5 5
15 Бельгія Олів'є Гендеб'єн 4 6 3
16 США Тоні Беттенгаузен 4 3
17 Велика Британія Кліфф Еллісон Схід 9 Схід 5 Схід 2
18 Франція Жан Бехра Схід 5 Схід НС 2
19 США Пол Голдсміт 5 2
— Велика Британія Рой Сальвадорі 6 Схід Схід 6 6 Схід Схід 0
— Велика Британія Рон Флокгарт Схід 6 Схід 7 13 0
— Велика Британія Ян Берджесс Схід Схід 6 14 0
— ФРН Вольфганг фон Тріпс Схід НС 6 0
— США Джонні Бойд 6 0
— Велика Британія Грем Гілл Схід 7 Схід 9 Схід Схід Схід 0
— США Дуейн Картер 7 0
— США Гаррі Бланчард 7 0
— США Керролл Шелбі Схід Схід 8 10 0
— Італія Джорджо Скарлатті НКВ 8 12 0
— Велика Британія Алан Стейсі 8 Схід 0
— США Едді Джонсон 8 0
— Нідерланди Карл Годін де Бофор 10 9 0
— США Пол Руссо 9 0
— Бразилія Фріц Д'Орей 10 Схід Схід 0
— США Ей Джей Фойт 10 0
— Велика Британія Кріс Брістоу 10 0
— Португалія Маріо де Араужу Кабрал 10 0
— Велика Британія Колін Девіс Схід 11 0
— США Джин Гартлі 11 0
— Велика Британія Генрі Тейлор 11 0
— США Боб Вейт 12 0
— Велика Британія Пітер Ешдаун 12 0
— США Ел Герман 13 0
— Велика Британія Айвор Б'юб НКВ 13 0
— США Джиммі Дейволт 14 0
— США Чак Арнольд 15 0
— Італія Джуліо Каб'янка 15 0
— США Джим Маквіті 16 0
— ФРН Ганс Геррманн Схід Схід 0
— Велика Британія Джек Фермен Схід Схід 0
— Велика Британія Брюс Гелфорд Схід 0
— США Едді Сакс Схід 0
— США Ел Келлер Схід 0
— США Пет Флаерті Схід 0
— США Дік Ратманн Схід 0
— США Білл Чізбург Схід 0
— США Дон Фріленд Схід 0
— США Рей Кроуфорд Схід 0
— США Дон Бренсон Схід 0
— США Боб Крісті Схід 0
— США Боббі Ґрім Схід 0
— США Джек Тернер Схід 0
— США Чак Веянт Схід 0
— США Джад Ларсон Схід 0
— США Майк Магілл Схід 0
— США Ред Амік Схід 0
— США Лен Саттон Схід 0
— США Джиммі Браян Схід 0
— Велика Британія Браян Нейлор Схід 0
— Велика Британія Девід Пайпер Схід 0
— Велика Британія Майк Тейлор Схід 0
— Аргентина Алехандро де Томасо Схід 0
— США Джордж Константін Схід 0
— США Боб Саїд Схід 0
— Бельгія Ален де Шанжі НКВ 0
— Бельгія Люсьєн Б'янкі НКВ 0
— Італія Марія Тереза де Філіппіс НКВ 0
— США Піт Лавлі НКВ 0
— Франція Жан Люсьєнбонне НКВ 0
— Монако Андре Тестю НКВ 0
— Велика Британія Білл Мосс НКВ 0
— Велика Британія Кіт Ґрін НКВ 0
— Велика Британія Майк Паркс НКВ 0
— Велика Британія Тревор Тейлор НКВ 0
— Велика Британія Денніс Тейлор НКВ 0
— Велика Британія Тім Парнелл НКВ 0
— Уругвай Асдрубал Фонтес Баярдо НС 0
— США Філ Кейд НС 0
Поз. Пілот МОН
Монако 		500
США 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		США
США 		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори

[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Гонка 500 миль Індіанаполіса не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.

Поз. Конструктор МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		США
США 		Очки[c]
1 Велика Британія Cooper-Climax 1 (2) (3) 1 (4) 1 1 1 40 (53)
2 Італія Ferrari 2 (5) 1 1 3 2 (3) 32 (38)
3 Велика Британія BRM Схід 1 6 2 5 5 7 18
4 Велика Британія Lotus-Climax Схід 4 Схід 8 Схід Схід Схід 5 5
— Велика Британія Cooper-Maserati 6 Схід Схід 6 10 11 Схід 0
— Велика Британія Aston Martin Схід 6 6 10 0
— ФРН Porsche Схід 10 НС 7 0
— Італія Maserati НКВ 8 Схід Від Від 15 НС 0
— Велика Британія Cooper-Borgward 10 0
— Велика Британія JBW-Maserati Схід 0
— Велика Британія Vanwall Схід 0
— США Kurtis Kraft-Offenhauser Схід 0
— Велика Британія Cooper-OSCA Схід 0
— Італія Tec-Mec-Maserati Схід 0
— Велика Британія Connaught-Alta Від Схід 0
— Франція Behra-Porsche-Porsche НКВ НС 0
— Велика Британія Fry-Climax НКВ 0
Поз. Конструктор МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		США
США 		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1959 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC, але не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.
  2. ↑ Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  3. ↑ Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ All the drivers 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  4. ↑ а б Monaco 1959 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  5. ↑ 1959 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
  6. ↑ 1959 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1959&oldid=40184905