Тор'ян

То́р'ян (угор. Tarján, грец. ταριάνου) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства^[1]^[2]^[3].

Плем'я Тор'ян згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»^[4]. Згідно твердженню Дюли Немета, в назві племені Тор'ян вбачають тюркське визначення титулу «Таркан», «Тархан» — один з титулів військового керівника. В історіографії угорське плем'я Тор'ян зіставляється з башкирським плем'ям Тархан (Гайна) на Уралі^[5]. В Угорщині існує місто Tarján, назване на честь цього угорського племені; а в Румунії місто, що має подібну форму походження назви міста — Туріа (рум. Turia, угор. Tarján, нім. Turia), де стоїть пам'ятник князю Арпаду.

Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен^[6]:

Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
Медьєр — ( угор. Megyer, грец. μεγέρη)
Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки

↑ András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
↑ George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
↑ S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
↑ Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
↑ Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.

[Róna-1] András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319

[Hodos-2] George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19

[3] S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586

[4] Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.

[5] Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)

[Györffy:törzsnevek-6] Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]