Томашов Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томашов Юрій Васильович
Народився8 серпня 1929(1929-08-08)
Tyoplaya Gorad, Горнозаводський район, Пермський край, Росія
Помер26 березня 2019(2019-03-26) (89 років)
Єкатеринбург, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьgeneral designer
Alma materУральський державний технічний університетd
Знання мовросійська
ЗакладУральський державний технічний університетd
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Юрій Васильович Томашов (рос. Юрий Васильевич Томашов, 8 серпня 1929(19290808), Уральська область, РРФСР — 26 березня 2019, Єкатеринбург) — радянський і російський конструктор, генеральний конструктор Центрального конструкторського бюро «Трансмаш», Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій, член-кореспондент Російської академії ракетно-артилерійських наук (1993).

Як конструктор, головний конструктор ОКБ-3, а потім генеральний конструктор ЦКБ «Трансмаш» Томашов брав участь у розробці декількох десятків зразків військової техніки, понад 20 із яких були прийняті на озброєння. У їх числі 152-мм самохідна гаубиця «Акація», 240-мм самохідний міномет «Тюльпан», 152-мм самохідна гармата «Гіацинт-С» і 152-мм самохідна гаубиця «Мста-С».

Біографія

[ред. | ред. код]

Юрій Томашов народився 8 серпня 1929 року в селищі Тепла Гора Чусовського району Уральської області, нині Горнозаводського району Пермського краю, в сім'ї робітника. У 1936 році сім'я переїхала в село Верхня Синячиха Свердловської області.[1]

У 1948 році закінчив Уральський машинобудівний технікум. У 1954 році закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту (УПІ) за спеціальністю «інженер-механік».

Свою трудову діяльність розпочав в 1948 році на Уралмашзаводі помічником майстра. У 1954 році був переведений техніком-конструктором в ОКБ-3 Уральського заводу транспортного машинобудування, потім був старшим техніком-конструктором, інженером, старшим інженером-конструктором, керівником групи ОКБ-3, заступником головного конструктора з 1961 року, головним конструктором, генеральним конструктором ЦКБ «Трансмаш» в 1978—1990 роках. У 1990—2001 роках був генеральним конструктором, начальником ЦКБ «Трансмаш». У 2001 році вийшов на пенсію.

Юрій Васильович був професором кафедри «Автомобілі та трактори» в УПІ.

Внесок

[ред. | ред. код]

Брав участь у розробці та освоєнні у виробництво самохідних артилерійських систем СУ-100П, СУ-100ПМ, СУ-152Г, СУ-1. Як 1-й заступник головного конструктора ОКБ-3 брав участь в керівництві створення самохідних артилерійських систем СГ «Акація» (2СЗ, 2СЗМ), СМ «Тюльпан» (2С4), СП «Гіацинт» (2С5), за які в колективі співавторів удостоєний Державної премії СРСР і Ленінської премії, ЗРК «Круг» (2К11), гусеничного мінного загороджувача, ЗСУ-37-2 «Єнісей», самохідної радіолокаційної станції 1РЛ135 «Купол», багатоцільового транспортера, лазерного танка 1К17 «Стиснення» . Під керівництвом Ю. В. Томашова створені самохідна гаубиця «Мста-С» (2С19), 5 моделей трамваїв «Спектр», 4 типи лебідок для вантажних і пасажирських ліфтів, впроваджені у виробництво приводи штангових глибинних насосів 12 видів вантажопідйомністю від 4 до 12 т, ліфтові лебідки, автомобільний самоскид з розвантаженням на обидві боку (ЗІЛ-УЗТрМ-345), установка для гасіння пожеж на нафтових і газових свердловинах «Штурм» та іншого. Має понад 60 авторських свідоцтва на винаходи. Автор 11 друкованих праць.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За свої досягнення був неодноразово нагороджений:

  • орден Трудового Червоного Прапора (26.04.1971);
  • Державна премія СРСР (1974);
  • орден Леніна (1979, 23.10.1990);
  • лауреат Ленінської премії (1982);
  • звання Герой Соціалістичної Праці із золотою медаллю «Серп і Молот» (23.10.1990);
  • член-кореспондент Російської академії ракетно-артилерійських наук (1993);
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (25.09.1999);
  • Почесний знак «За заслуги перед містом Єкатеринбургом» ;
  • Відзнака «За заслуги перед Свердловською областю» III ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)