Тимчук Айна Леонідівна
| Айна Леонідівна Тимчук | |
|---|---|
 | |
| 12-а Голова Харківської ОДА | |
| 27 листопада 2020 — 11 серпня 2021 | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Олексій Кучер |
| Наступник | Олександр Скакун (в.о.) |
| Народилася | 21 листопада 1973 (51 рік) м. Дніпропетровськ, УРСР |
| Відома як | політична діячка |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Alma mater | Дніпропетровський державний університет |
| У шлюбі з | Андрій Тимчук |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Айна Леонідівна Тимчук (нар. 21 листопада 1973, Дніпропетровськ, тепер Дніпро) — український чиновник, колишня голова Харківської обласної державної адміністрації з 27 листопада 2020 року[1] до 11 серпня 2021 року[2].
У вересні 1990 — липні 1995 року — студентка Дніпропетровського університету, спеціальність «Управління трудовими ресурсами», кваліфікація «Економіст».
У жовтні 1995 — січні 1996 року — інспектор з економіки та кадрових питань‚ помічник директора з економічних та кадрових питань орендного підприємства «Одяг» міста Дніпропетровськ.
У лютому — серпні 1997 року — інструктор-спеціаліст ІІ категорії відділу з питань громадсько-політичної роботи управління громадських зв'язків виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.
У серпні — жовтні 1997 року — головний бухгалтер — головний спеціаліст управління політики виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.
У жовтні 1997 — жовтні 2000 року — інженер-спеціаліст І категорії управління платних послуг та побутового обслуговування населення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.
У жовтні 2000 — жовтні 2002 року — заступник керівника апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У жовтні 2002 — серпні 2003 року — заступник голови — керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У серпні 2003 — лютому 2004 року — заступник голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату.
У 2004 році закінчила Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», кваліфікація «Магістр державного управління».
У лютому 2004 — жовтні 2005 року — заступник голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — завідувач відділу з питань розвитку місцевого самоврядування та роботи з депутатами. У жовтні 2005 — березні 2006 року — заступни голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — завідувач відділу з питань розвитку місцевого самоврядування. У березні — серпні 2006 року — заступник голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — начальник відділу з питань розвитку місцевого самоврядування.
У серпні 2006 — листопаді 2007 року — керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У листопаді 2007 — квітні 2010 року — заступник голови — керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У серпні — листопаді 2010 року — радник Харківського міського голови з організаційних питань.
У листопаді 2010 — березні 2014 року — заступник Харківського міського голови — керуюча справами виконавчого комітету Харківської міської ради.
У березні 2014 — квітні 2015 року — заступник керівника апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У квітні 2015 — січні 2018 року — заступник голови — керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У січні 2018 — листопаді 2020 року — керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
27 листопада 2020 року була призначена головою Харківської обласної державної адміністрації[3]. 11 серпня 2021 року її було звільнено з посади після погодження Кабінетом Міністрів України згідно із поданою нею заявою[2][4]. Її строк перебування на цій посаді став другим за короткотривалістю в історії Харківської області. Вона поступилась лише Степанові Масельському, який був головою ОДА у кінці 2004 — лютому 2005 року.[5] Тимчасовим керівником Харківської обласної державної адміністрації було призначено Олександра Скакуна[6].
Як виявило слідство, 2015 року Тимчук оформила довіреність на себе та колишнього чоловіка Андрія Тимчука на громадянку РФ Людмилу Доброскок, що мала представляти їхні інтереси в органах тимчасової окупаційної влади Криму[7]. Вона вела бізнес на окупованих територіях і планувала продати свій готель «Асторія» в Криму[8][9][10]. У липні 2021 року Український національний союз разом із представниками інших патріотичних організацій звинуватили Тимчук у корупції та зв'язках з колаборантами і провели низку масових акцій протесту проти її призначення в Харкові[11]. Після цього Айна Тимчук була змушена піти зі своєї посади[12][13].
- орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2019)[14];
- почесне звання «Заслужений економіст України» (2008);
- III ранг державного службовця (2019).
- ↑ Президент призначив головою Харківської ОДА Айну Тимчук. www.president.gov.ua (укр.). Офіс Президента України. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ а б Указ Президента України від 11 серпня 2021 № 355/2021 «Про звільнення А.Тимчук з посади голови Харківської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Зеленський змінив голів Харківської та Одеської ОДА. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Зеленський звільнив голову Харківської ОДА. Lb.ua. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Президент Зеленський звільнив Тимчук з посади голови Харківської ОДА. Харків Times. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- ↑ Зеленський звільнив голову Харківської ОДА і призначив тимчасового керівника. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Бізнес глави ХОДА в окупованому Криму: з'явились нові докази. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Голова Харківської ОДА Тимчук вела бізнес в анексованому Криму, – розслідування. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Голова Харківської ОДА могла вести бізнес в окупованому Криму, - розслідування. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Могла мати бізнес в окупованому Криму: Кабмін погодив звільнення Айни Тимчук. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Удовенко, Олександр (3 серпня 2021). Харьков: за что боролись под стенами ХОГА. PRESSINFORM (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 19 листопада 2022. [Архівовано 2021-08-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабмин согласовал увольнение главы Харьковской ОГА Айны Тимчук. Комментарии Украина (рос.). 11 серпня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Уволена председатель Харьковской ОГА Айна Тимчук. "Харьковские известия" - інформаційно-аналітичний портал (укр.). 11 серпня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України від 4 травня 2019 року № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- Президент призначив головою Харківської ОДА Айну Тимчук [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Тимчук Айна Леонідівна [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Народились 21 листопада
- Народились 1973
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Голови Харківської облдержадміністрації
- Українські жінки-політики
- Жінки-політики XXI століття
- Харківська міська рада
- Випускники Національної академії державного управління при Президентові України
- Випускники Дніпровського університету
- Уродженці Дніпра