Теодорос Варопулос

Теодорос Варопулос
грец. Θεόδωρος Βαρόπουλος
Ім'я при народженні	грец. Θεόδωρος Βαρόπουλος
Народився	30 січня 1894(1894-01-30) Astakosd
Помер	14 червня 1957(1957-06-14) (63 роки) Салоніки, Греція
Країна	Греція
Діяльність	викладач університету, математик
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії (1919) Паризький університет (1925)
Заклад	Афінський національний університет імені Каподистрії Університет Аристотеля
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Жак Соломон Адамар, Ернест Весс і Paul Monteld
Вчителі	Georgios Remoundosd
Діти	Nikolaos Varopoulosd

Теодорос Варопулос (грец. Θεόδωρος Βαρόπουλος; 30 січня 1884(1884січня30), Астакос — 14 червня 1957, Салоніки) — грецький математик, професор Афінського університету.

Біографія

Народився у бідній родині. Через три дні після його народження помер батько. Фінансову підтримку сім'ї надавав старший брат Ніколаос Цаніо, який працював учителем. Теодорос закінчив початкову школу у Зерваді та середню у Лефкаді. Через проблеми з грошима він переїхав до Афін, де успішно склав вступні іспити до Повітряної академії, проте не зміг оплатити навчання. У 1914 році перевівся на математичний факультет Афінського університету. Заробляв, працюючи в Афінському телеграфі та службовцям в університеті. Серед його викладачів були професори Кіпариссос Стефанос, Георгіос Ремундос, Ніколаос Хатзідакіс. Закінчив виш з відзнакою у 1918 році, у 1919 році здобув ступінь доктора математики.

У 1920 році, здобувши ступінь Еммануїла Бенакіса, Варопулос подався вчитися до Парижа. Розвиваючи теореми Георгіоса Ремундоса, він став направляти свої наукові праці у Французьку академію наук, і за рішенням Паризького університету йому дозволили захистити докторський ступінь без обов'язкового складання державних іспитів. У 1923 році він здобув ступінь доктора філософії, працював до 1925 року, публікуючи свої наукові праці у різних журналах і виступаючи на конференціях. Його високо оцінювали французькі математики, і після повернення до Греції Варопулос продовжував щорічно їздити до Парижа аж до Другої світової війни.

У 1925 році він влаштувався працювати вчителем середньої школи при Афінському коледжі. У 1927 році отримав призначення професором математики у педагогічному училищі, у 1929 році став позаштатним професором математичного аналізу Афінського університету. У 1931 році став ординарним професором математики Салонікійського університету, де і працював надалі. Помер у 1957 році після тривалої хвороби.

У 1920 році Варопулос виступив як запрошений оратор на Міжнародному конгресі математиків у Страсбурзі, у 1924 році — в Торонто. Був членом редакторської ради французького журналу «Bulletin de Sciences Mathématiques» з вересня 1927 року до жовтня 1928 року, редактором журналу Грецького математичного товариства, співпрацював з професором Панагіотисом Зервосом.

Особисте життя

Варопулос захоплювався французькою поезією, особливо творчістю Поля Верлена, й аматорською фотографією. Його почуття гумору й ексцентричний характер стали основою для безлічі чуток і небилиць. 21 вересня 1939 року він побрався з Алікі Стіні, вченою-фізикінею. У шлюбі народився син Ніколас, який також став математиком.

Популярність

Варопулос як вчитель математики викладав теореми зрозумілою літературною мовою та розвивав одночасно деякі філософські теорії. Поводячись суворо зі студентами, він допомагав фінансово найбіднішим із них. Зробив свій внесок у розвиток математичного факультету Салонікійського університету. Серед його учнів найвідомішими були Н. Н. Баганас, професор університету Бордо, та Нікос Артеміадіс, професор Американського університету.

Вибіркові публікації

• Sur la croissance et les zéros d'une classe de fonctions transcendantes // Thèses de l'entre-deux-guerres (numdam.org) : magazine. — 1923. — Vol. vol. 38 (26 décembre).. — «; 68 page doctoral dissertation».
• Sur les valeurs exceptionnelles des fonctions algébroïdes et de leurs dérivées // Bulletin de la Société Mathématique de France : magazine. — 1925. — Vol. 53 (26 décembre). — P. 23—34. — DOI:10.24033/bsmf.1078.
• Sur les involutions exceptionnelles et les valeurs exceptionnelles des algébroïdes // Bulletin de la Société Mathématique de France : magazine. — 1927. — Vol. 55 (26 décembre). — P. 151—162. — DOI:10.24033/bsmf.1118.
• Sur les valeurs exceptionnelles des fonctions dérivées et le théorème de M. Saxer // Acta Mathematica : magazine. — 1928. — Vol. 51, n^o 1 (26 décembre). — P. 23—29. — DOI:10.1007/BF02545659.
• Sur les algébroïdes Liées algébriquement // Rendiconti del Circolo Matematico di Palermo (1884–1940). — 1930. — Т. 54 (26 грудня). — С. 463—472. — DOI:10.1007/BF03021209.

Джерела

• Εθνικόν και Καποδιστριακόν Πανεπιστήμιον Αθηνών, Μιχαήλ Στεφανίδης], ред. (1948). Εκατονταετηρίς 1837 - 1937, Τόμος Ε΄, Ιστορία της Φυσικομαθηματικής Σχολής. Αθήναι: Πυρσός Α.Ε. с. 75-76 (β΄ μέρος). Процитовано 30 травня 2010.
• ΒΑΡΟΠΟΥΛΟΣ ΘΕΟΔΩΡΟΣ. www.astakosnet.gr. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.