Перейти до вмісту

Татаров Олег Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олег Юрійович Татаров
Народився31 серпня 1982(1982-08-31) (42 роки)
Новоукраїнка, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьправник
державний службовець
Alma materНаціональний університет внутрішніх справ
КНУ імені Тараса Шевченка
Лондонський університет
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d] і професор
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Татаров.

Оле́г Ю́рійович Тата́ров (31 серпня 1982(1982-08-31), Новоукраїнка, Кіровоградська область) — український правник, державний службовець[1][2]. Заступник Керівника Офісу президента України з 5 серпня 2020 року[3]. Працював у правоохоронних органах та курував кримінальні провадження стосовно Тетяни Чорновол, Автомайдану та активістів Євромайдану. Працював адвокатом, представляв інтереси «Укрбуд девелопмент», де був юристом. Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України (січень 2014)[4].

Підозрюється НАБУ та САП в пособництві у наданні хабаря у вигляді паркомісця в ЖК «Артемівський» від народного депутата Максима Микитася заступнику директора Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Костянтину Дубоносу. За версією слідства, прохання забудовників Татаров у 2020 році домовлявся з Київським НДЕКЦ МВС про фальсифікацію експертизи, на яку пізніше посилались в «Укрбуді»[5]. Після втручання у справу генпрокурора Венедіктової у затвердженні підозри було відмовлено, прокурорів, що мали представляти обвинувачення в суді, таємно змінено на інших, а справу забрано у НАБУ та САП і передано її до СБУ, яка, як вважають журналісти, є більш лояльним до Татарова органом досудового розслідування, через тісні дружні зв'язки з керівництвом відомства[6].

Татарова пов'язують з окремими членами комісії з обрання керівника САП, яка з мовчазної згоди вищих посадових осіб держави понад півтора року саботувала призначення очільника САП Олександра Клименка, колишнього детектива НАБУ, який відомий розслідуванням справи Татарова про розкрадання при будівництві житла для Нацгвардії[7][8][9].

Біографія

[ред. | ред. код]

2003 року закінчив Національний університет внутрішніх справ. 2005 року отримав диплом магістра в Національній академії внутрішніх справ. 2010 року закінчив КНУ ім. Шевченка за спеціальністю «облік та аудит».[10] Закінчив Лондонський університет і отримав європейську ліцензію адвоката[10].

1999—2014 — проходив службу в органах внутрішніх справ[10].

З 2011 року був заступником начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ[11].

2014 року, після втечі президента Януковича, звільнений із посади.[11] Під час роботи в МВС не обіймав посади, щодо яких здійснюються заходи з люстрації[12].

З 2014 року займається адвокатською практикою, керівний партнер адвокатського об'єднання «Татаров, Фаринник, Головко»[10].

5 серпня 2020 року указом президента Зеленського призначений заступником керівника Офісу Президента України[3]. Призначення викликало критику українських громадських діячів, адвокатів, журналістів та політологів[13]. 7 серпня 2020 року Зеленський заявив, що Татаров є професіоналом і «несправедливо всіх керівників часів Януковича вважати старою владою»[14].

На початку повномасштабного вторгнення, за словами президента Зеленського, «вбивав чеченців у Києві разом з Малюком»[15][16].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Член низки спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук[17]. Автор понад 300 наукових праць з питань кримінального процесу, діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду та адвокатури[18][19]. Викладав у навчальних закладах[яких?] дисципліни: «Кримінальний процес», «Міжнародна правова допомога у кримінальному провадженні», «Доказування у кримінальному провадженні», «Організація взаємодії підрозділів під час досудового розслідування», «Сучасні аспекти кримінального прав та процесу»[20].

2011—2014 — працюючи заступником керівника головного слідчого управління МВС України, входив до складу робочих груп з питань удосконалення правового регулювання діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та адвокатури. Зокрема, групи з удосконалення законодавства про безоплатну правову допомогу,[21] групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів[22].

Є адвокатом ексзаступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова[13]. 2016 року був адвокатом проросійського нардепа Опозиційного блоку Вадима Новинського[11]. Був адвокатом Олесі Кузнецової, вдови Івана Кузнецова, який у травні 2018 зі спільником напав на Сергія Стерненка. У травні 2019 року вимагав від СБУ оголосити підозру в «умисному вбивстві» та замаху на вбивство Стерненку[11][23].

Діяльність під час Революції гідності[24]

[ред. | ред. код]

Штурм Майдану 11 грудня

[ред. | ред. код]

У ніч проти 11 грудня 2013 року міліціянти провели невдалу спробу розгону Євромайдану в Києві, у якій взяло участь понад 5 000 силовиків. Бійці «Беркуту» та внутрішніх військ намагалися відтіснити мітингувальників щитами. Тієї ночі з боку протестувальників було поранено 42 людини. Татаров пояснив це «потребою забезпечити проїзд громадського транспорту»[25].

Побиття Тетяни Чорновол

[ред. | ред. код]

25 грудня 2013 року побили журналістку та активістку Майдану Тетяни Чорновол. Татаров заявив, що це могла бути провокація самої активістки[26][27].

Викрадення Дмитра Булатова

[ред. | ред. код]

22 січня 2014 року зник лідер «Автомайдану» Дмитро Булатов. 30 січня його знайшли живим у селі Вишеньки під Києвом і доставили до столичної лікарні. Активіст мав численні гематоми, порізану щоку, частину правого вуха було відрізано. Булатов розповів про катування з боку викрадачів, які говорили з російським акцентом. Далі його вивезли до лісу й викинули з машини. Булатов увесь час перебував у темному місці із зав'язаними очима[28].

Татаров заявив, що як одну з версій зникнення Булатова слідство розглядає інсценування з метою провокації[29]. У лютому 2014 року Татаров заявив, що Булатов перед викраденням начебто придбав ноутбук Apple за 28 тис. грн, для цієї покупки Дмитро нібито скористався карткою, на рахунок якої здійснювали пожертви для потреб «Автомайдану»[30]. Булатов назвав цю інформацію фейком[31].

Виправдання агресії міліції проти мітингувальників на Майдані

[ред. | ред. код]

18-20 лютого 2014 року стали найкривавішими в ході Революції гідності: тоді загинули 80 активістів і 13 правоохоронців[32]. 19 лютого 2014 року Татаров заявив, що працівники міліції не використовували вогнепальної зброї, і що дехто із загиблих мітингувальників «мав поранення в потилицю»[33].

Нагорода від Януковича

[ред. | ред. код]

18 лютого 2021 журналісти програми «Схеми» повідомили, що Татаров у розпал Революції гідності отримав звання «Заслужений юрист України» від Януковича за особистим поданням тодішнього очільника МВС Віталія Захарченка, внесеним 16 грудня 2013 року[34][35][36].

Скандали

[ред. | ред. код]

Призначення заступником голови Офісу Президента України

[ред. | ред. код]

5 серпня 2020 року президент Володимир Зеленський призначив Татарова заступником голови Офісу Президента України.

7 серпня 2020 року громадська організація «Родини Небесної сотні» виступила проти призначення Татарова заступником голови ОПУ через його минуле: «виправдовував та покривав масові злочини та порушення прав людини під час Революції гідності», працював у МВС під керівництвом Віталія Захарченка, який утік під час Євромайдану в Росію[37][38][39][40].

Призначення Татарова заступником голови ОПУ викликало обурення у громадськості[41][42][43].

7 серпня 2020 року Володимир Зеленський заявив, що вважає несправедливим, що до представників «старої влади» часто зараховують усіх, хто обіймав якусь керівну посаду за президентства Віктора Януковича. Також додав, що «головне, щоб людина була чесна»[44].

У червні 2021 року голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін ініціював петицію про звільнення Олега Татарова з посади заступника голови ОПУ. 18 червня ця петиція набрала 25 тисяч підписів[45]. 6 липня на неї відповів Володимир Зеленський[46].

Розслідування НАБУ

[ред. | ред. код]

З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія «УкрБуд» Максима Микитася[47].

28 листопада 2020 року заступник голови Офісу президента Олег Татаров заявив, що директор НАБУ Артем Ситник є «корінням проблем у антикорупційній політиці держави»[48]. Офіс президента зі свого боку заявив, що Татаров висловив особисту думку і не відображає позицію президента України Володимира Зеленського[49][50].

1 грудня 2020 року стало відомо, що НАБУ розслідує справу щодо Татарова. Справа стосується його можливої причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася. НАБУ, серед іншого, веде прослуховування заступника голови Офісу Президента України[51][52].

2 грудня 2020 року НАБУ і САП підготували підозру Олегові Татарову, але генпрокурорка України Ірина Венедіктова відсторонила 4-х прокурорів, які вели цю справу[53][54]. Згодом НАБУ відкрито звинуватило офіс Венедіктової в саботажі справи щодо Татарова[55][56].

4 грудня 2020 року під Офісом президента України пройшла акція, учасники якої вимагали звільнення Ірини Венедіктової, глави Офіса президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова.

Татаров, коментуючи акцію під Офісом Президента, під час якої вимагали його відставки, заявив, що поки перебуває у владі, має намір і далі просувати політику зменшення впливу на Україну сил, які намагаються нав'язати країні «зовнішнє управління»[57][58] (теза, яка просувається російською пропагандою після початку російсько-української війни з 2014 року[59][60][61][62]).

9 грудня 2020 року під Офісом президента України провели акцію з плакатами «Корупція вбиває», «Stop corruption». Мітингарі закликали президента України Володимира Зеленського очистити Офіс Президента від корупціонерів. Окрім того, учасники акції передали звернення з вимогою звільнити Олега Татарова й інших осіб, які, за їхніми словами, фігурують у корупційних справах[63][64].

12 грудня 2020 року Олег Татаров заявив, що має намір подати позов проти директора НАБУ Артема Ситника про «захист честі, гідності та ділової репутації»[65][66].

14 грудня 2020 року суддя Сергій Вовк Печерського суду ухвалив передати справу, у якій фігурує Олег Татаров, від НАБУ до ДБР. У НАБУ на це відповіли, що такі рішення суперечать закону[67][68].

18 грудня 2020 року НАБУ повідомили, що під процесуальним керівництвом прокурорів САП вручили підозру Татарову у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)[69][70]. За даними слідства, Татаров у будівельній компанії «УкрБуд» міг бути причетний до надання хабаря за видачу недостовірного висновку судового експерта щодо афери з квартирами для військових Національної гвардії[71].

21 грудня 2020 року Татаров написав заяву про призупинення своїх службових обов'язків як заступника глави Офісу президента України «у зв'язку з істотним суспільним резонансом»[72].

Увечері 23 грудня 2020 року Офіс генерального прокурора передав провадження, у якому фігурує заступник голови Офісу президента Олег Татаров, з НАБУ до СБУ[73][74][75]. У НАБУ назвали таке рішення незаконним і звинуватили Офіс генерального прокурора у втручанні в розслідування[76][77][78]. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що не причетна до передачі справи, у якій фігурує Татаров, до СБУ[79].

24 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд України відклав на 28 грудня 2020 року засідання з обрання запобіжного заходу заступнику глави Офісу президента Олегу Татарову. На засіданні суду відзначили, що після передачі справи Татарова від НАБУ до СБУ, немає інформації про повноваження прокурорів у справі[80][78][81][82].

28 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд не зміг провести засідання щодо обрання запобіжного заходу Олегу Татарову, оскільки на засідання не з'явилися прокурори Офісу генпрокурора. Суд переніс засідання на 30 грудня 2020 року[83][84][85].

30 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і не обрав запобіжний захід Олегу Татарову. Прокурор заявив, що він не може стверджувати, що підозра достатньо обґрунтована[86][87][88][89][90].

Рішенням від 13 січня 2021 року Вищий антикорупційний суд зобов'язав генпрокурорку Ірину Венедіктову розглянути клопотання про передачу справи Олега Татарова від СБУ до НАБУ[91][92].

Bihus.info

[ред. | ред. код]

3 грудня 2020 року журналісти з Bihus.info випустили розслідування, у якому зазначається, що компанія «Дейрінг Капітал», співвласником якої є тесть заступника голови Офісу Президента Олега Татарова, Олександр Павлушин, отримала від Київради землю під забудову одразу після призначення Татарова в ОП[93]. Татаров назвав цю інформацію фейком і звернувся до правоохоронців[94].

Центр протидії корупції

[ред. | ред. код]

За повідомленням Центру протидії корупції, Олег Татаров допоміг утекти з України куму Путіна Вікторові Медведчуку, колишньому заступнику голови Адміністрації президента України за часів Януковича Андрієві Портнову та сину Портнова призовного віку, який покинув країну 28 березня 2022 року. Крім того Олег Татаров намагався розблокувати заморожені в Україні рахунки Миколаївського глиноземного заводу, який належить російському мільярдеру Олегові Дерипасці[95][96][97][98].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Колишня дружина — Татарова Тетяна Олександрівна, керівниця благодійного фонду «Для дітей»[99].
  • Колишній тесть — Павлушин Олександр[99].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Науковці України. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 7 серпня 2020.
  2. ↑ Зеленський призначив заступником голови Офісу президента ексчиновника МВС часів Януковича — Татарова. LB.ua. 5 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  3. ↑ а б Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 310/2020 «Про призначення О.Татарова Заступником Керівника Офісу Президента України»
  4. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2014 року № 27/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України»
  5. ↑ Who Is «Burying» Tatarov's Case? Timeline (англ.). Трансперенсі Інтернешнл. 2021-30-11. Процитовано 19 липня 2022.
  6. ↑ Справа Татарова: підозрюваний хотів закриття провадження (укр.). Слово і Діло. 21 січня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
  7. ↑ SAPO Commission Chair and Individual Members Again Sabotage Fulfillment of IMF Promises (англ.). Трансперенсі Інтернешнл. 2021-12-2. Процитовано 19 липня 2022.
  8. ↑ «Схеми» виявили зв’язки Татарова з членами комісії, яка обирає антикорупційного прокурора (укр.). Радіо Свобода. 13 травня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
  9. ↑ Що відомо про Олександра Клименка, який має очолити САП (укр.). Суспільне Новини. 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  10. ↑ а б в г Татаров Олег Юрійович. Закон і Бізнес. Процитовано 7 серпня 2020.
  11. ↑ а б в г Зеленський про Татарова: Залишилося багато нормальних, які не побігли за Януковичем. Українська правда. 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  12. ↑ Про очищення влади. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 10 серпня 2020.
  13. ↑ а б Зеленський збирає кадри Януковича: мережі обурило нове призначення в ОП (укр.). BBC News Україна. 6 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  14. ↑ Зеленский о Татарове: Осталось много нормальных, которые не побежали за Януковичем. Украинская правда (рос.). Процитовано 10 серпня 2020.
  15. ↑ Зеленський розповів, що Татаров із Малюком "вбивали чеченців у Києві". Українська правда.
  16. ↑ Свобода, Радіо (27 серпня 2024). «Вбивав чеченців у Києві»: Зеленський про ефективність роботи Олега Татарова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.
  17. ↑ Спеціалізовані вчені ради | USFSU (укр.). Процитовано 12 серпня 2020.
  18. ↑ Татаров Олег Юрійович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2020.
  19. ↑ Татаров О. Ю. pravosuddya.law.knu.ua. Процитовано 12 серпня 2020. [Архівовано 2020-10-30 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Склад кафедри.
  21. ↑ Про утворення робочої групи з удосконалення законодавства про безоплатну правову допомогу. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 10 серпня 2020.
  22. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №347/2013-рп. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 10 серпня 2020.
  23. ↑ Татаров вимагав для Стерненка підозри у злочині, що передбачає довічне. Українська правда. 9 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  24. ↑ Бідун, Василь; Реплянчук, Дмитро (6 серпня 2020). Надійний професіонал Татаров. Slidstvo.info.
  25. ↑ У міліції пояснили, чому брали штурмом Майдан саме вночі. Українська правда. 13 грудня 2013.
  26. ↑ Бутирський, Захар (25 грудня 2013). Напад на Чорновол: МВС розглядає версію "провокація". Deutsche Welle.
  27. ↑ Міліція знає, що Чорновол перед побиттям їхала сама. Радіо Свобода. 25 грудня 2013.
  28. ↑ Жорстоко побитого Дмитра Булатова доправили до лікарні. BBC News Україна. 30 січня 2014.
  29. ↑ Одна из версий МВД исчезновение Булатова - инсценировка с целью провокаций. ipress.ua (російською) . 31 січня 2014.
  30. ↑ МВД: Перед похищением Булатов купил ноутбук Apple за деньги Автомайдана. gordonua.com (російською) . 10 лютого 2014.
  31. ↑ Булатов опровергает информацию МВД о покупках с его банковской карты во время похищения. Інтерфакс-Україна (російською) . 11 лютого 2014.
  32. ↑ Ржеутська, Лілія (19 лютого 2019). П'ять років після вбивств на Майдані: як далеко просунулось слідство?. Deutsche Welle.
  33. ↑ СБУ та МВС закидають активістам викрадення зброї. YouTube. 19 лютого 2014.
  34. ↑ «Схеми»: В розпал Майдану Янукович нагородив Татарова за особистим поданням Захарченка – документ. Радіо Свобода. 18 лютого 2021.
  35. ↑ Татаров у розпал Майдану отримав нагороду від Януковича – Схеми. Українська правда. 18 лютого 2021.
  36. ↑ Янукович нагородив Татарова під час Майдану — Схеми. suspilne.media. 18 лютого 2021.
  37. ↑ Сім'ї Небесної Сотні виступили проти призначення Татарова заступником голови Офісу Зеленського. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 23 травня 2021.
  38. ↑ Цензор.НЕТ. Призначення Татарова в ОП - це наруга над пам'яттю. Влада вкотре пробиває моральне дно, - Родини Героїв "Небесної Сотні". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  39. ↑ Сім’ї Небесної сотні виступили проти призначення Татарова заступником голови ОП. Новинарня (укр.). 7 серпня 2020. Процитовано 23 травня 2021.
  40. ↑ "Наруга над пам'ятю героїв": родини Небесної сотні про призначення посадовця часів Януковича Татарова заступником голови ОПУ. espreso.tv (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  41. ↑ Новий скандал в Офісі Зеленського через Татарова. Що сталось і до чого тут МВФ. BBC News Україна (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  42. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Призначення Татарова: Зеленському закидають ігнорування люстрації | DW | 06.08.2020. DW.COM (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  43. ↑ Призначення Татарова в Офіс президента наближає Україну до системної кризи – Євген Магда. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  44. ↑ Зеленський про Татарова: Залишилося багато нормальних, які не побігли за Януковичем. Українська правда (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  45. ↑ Петиція про звільнення Татарова набрала 25 000 підписів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 червня 2021.
  46. ↑ «Не передбачено законодавством»: Зеленський відповів на петицію з вимогою звільнити Татарова. Радіо Свобода (українською) . 6 липня 2021. Процитовано 10 липня 2022.
  47. ↑ Справа Татарова: НАБУ відкрило провадження через втручання Венедіктової. Українська правда. 25 грудня 2020.
  48. ↑ Олег Татаров про НАБУ - в ОП відхрестилися від заяви про Ситника. УНІАН. 29 листопада 2020.
  49. ↑ Новий скандал в Офісі Зеленського через Татарова. Що сталось і до чого тут МВФ. BBC News Україна. 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
  50. ↑ Слова Татарова про Ситника не відображають позиції Зеленського – ОП. Українська правда. 29 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
  51. ↑ НАБУ розслідує справу стосовно заступника Єрмака, який сварив Ситника – джерела. Українська правда. 1 грудня 2020.
  52. ↑ У справі Микитася взяли під арешт посадовця МВС. Українська правда. 2 грудня 2020.
  53. ↑ Заступнику Єрмака підготували підозру, але Венедіктова зупинила її вручення. Українська правда. 2 грудня 2020.
  54. ↑ Заступнику Єрмака підготували підозру, однак Венедіктова заблокувала її вручення, – ЗМІ. 24 Канал. 2 грудня 2020.
  55. ↑ НАБУ звинуватило Венедіктову у зриві затримання посадовця. ЗМІ пишуть про Татарова. BBC News Україна. 2 грудня 2020.
  56. ↑ НАБУ звинувачує Офіс Венедіктової в саботажі справи щодо Татарова. Українська правда. 2 грудня 2020.
  57. ↑ Татаров відреагував на акцію під ОП і знову заявив про “зовнішнє управління”. Українська правда. 5 грудня 2020.
  58. ↑ Татаров відреагував на акцію з вимогою його відставки і заявив про «зовнішнє управління». В ОП заяву назвали «двозначною». nv.ua. 5 грудня 2020.
  59. ↑ Наратив "Зовнішнього управління". Uacrisis.org. 8 грудня 2020.
  60. ↑ Гарячі теми російської дези: Коронавірус, Сорос, МВФ і зовнішнє управління. Випуск №28. texty.org.ua. 19 березня 2020.
  61. ↑ Закусило, Мар'яна (8 жовтня 2020). Українські медіа поширюють кремлівські наративи про Україну як «недодержаву», «нацистську державу» та «зовнішнє управління» нею – моніторинг. detector.media.
  62. ↑ «Україні треба позбутись зовнішнього управління», «Захід контролює українські медіа»: ключові антизахідні наративи минулого тижня. Радіо Свобода. 26 травня 2020.
  63. ↑ Дезінфектори та мило на Банковій: під ОП вимагали звільнення Татарова – фоторепортаж. Радіо Свобода. 9 грудня 2020.
  64. ↑ Під Офісом Зеленського відбулась акція за відставку заступника голови ОП Татарова. babel.ua. 9 грудня 2020.
  65. ↑ Татаров позиватиметься проти голови НАБУ через "справу Микитася". suspilne.media. 12 грудня 2020.
  66. ↑ Татаров подає до суду на Ситника. Українська правда. 12 грудня 2020.
  67. ↑ Скандальний суддя Вовк вирішив передати справу щодо заступника голови Офісу президента Татарова з НАБУ до Держбюро розслідувань. Slidstvo.info. 14 грудня 2020.
  68. ↑ НАБУ відреагувало на рішення суду щодо справи, де фігурує Татаров. Українська правда. 14 грудня 2020.
  69. ↑ Заступнику Єрмака Татарову вручили підозру в Офісі президента. Українська правда. 18 грудня 2020.
  70. ↑ Заступникові Єрмака Татарову повідомили про підозру. Радіо Свобода. 18 грудня 2020.
  71. ↑ Татарову оголосили підозру в причетності до корупції. РБК-Україна. 18 грудня 2020.
  72. ↑ Заступник глави ОП Татаров написав заяву про призупинення повноважень. Українська правда. 21 грудня 2020.
  73. ↑ Офіс генпрокурора забрав у НАБУ справу про корупцію Татарова. Новинарня. 24 грудня 2020.
  74. ↑ Офіс генпрокурора забрав справу Татарова у НАБУ і віддав СБУ. Українська правда. 24 грудня 2020.
  75. ↑ Справа Татарова вже не у САП, «це все змінює» – речниця. Радіо Свобода. 24 грудня 2020.
  76. ↑ НАБУ заявило про втручання Офісу генпрокурора у розслідування через Татарова. suspilne.media. 24 грудня 2020.
  77. ↑ НАБУ відреагувало на відібраного Татарова: Безпрецедентне в історії втручання. Українська правда. 24 грудня 2020.
  78. ↑ а б Справа Татарова: НАБУ звинуватило Венедіктову в безпрецедентному втручанні. Суд перенесли. BBC News Україна. 24 грудня 2020.
  79. ↑ Венедіктова відреагувала на передачу справи Татарова в СБУ. Українська правда. 24 грудня 2020.
  80. ↑ ВАКС оголосив перерву у засіданні щодо запобіжного заходу заступнику голови ОП Татарову. suspilne.media. 24 грудня 2020.
  81. ↑ Через передачу справи Татарова в СБУ йому не змогли обрати запобіжний захід. Українська правда. 24 грудня 2020.
  82. ↑ ВАКС переніс розгляд запобіжного заходу Татарову. Радіо Свобода. 24 грудня 2020.
  83. ↑ Засідання щодо обрання запобіжного заходу Татарову перенесли на 30 грудня. Дзеркало тижня. 28 грудня 2020.
  84. ↑ Татарову не змогли обрати запобіжний захід, не прийшли прокурори. Українська правда. 28 грудня 2020.
  85. ↑ Суд про запобіжний захід Татарову перенесли на 30 грудня. Радіо Свобода. 28 грудня 2020.
  86. ↑ Суд скасував клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу заступнику голови ОП Татарову. suspilne.media. 30 грудня 2020.
  87. ↑ Прокурор відкликав подання на арешт Татарова. Українська правда. 30 грудня 2020.
  88. ↑ Татаров уникнув арешту. Українська правда. 30 грудня 2020.
  89. ↑ Справа Татарова: Генпрокуратура відкликала клопотання про арешт. BBC News Україна. 30 грудня 2020.
  90. ↑ Антикорупційний суд задовольнив прохання прокуратури відкликати клопотання про арешт Татарова. Радіо Свобода. 30 грудня 2020.
  91. ↑ ВАКС зобов’язав Венедіктову вирішити, хто займатиметься справою Татарова. Українська правда. 15 січня 2021.
  92. ↑ Вищий антикорсуд зобов'язав Венедіктову переглянути підслідність справи щодо Татарова. Раніше її передали з НАБУ до СБУ | Громадське телебачення. hromadske.ua. 15 січня 2021.
  93. ↑ Фірма тестя скандального зама Єрмака отримала від Київради землі на 21 мільйон одразу після його призначення в ОП. Bihus.Info. 3 грудня 2020.
  94. ↑ Корупційний скандал із заступником Єрмака. Татаров звернувся до правоохоронців через «спроби дискредитації у ЗМІ». nv.ua. 3 грудня 2020.
  95. ↑ Татаров дозволив втекти Медведчуку та Портнову, — ЦПК
  96. ↑ Татаров допоміг Медведчуку втекти з України — Центр протидії корупції
  97. ↑ Заступник голови Офісу Президента Татаров допоміг втекти з України куму Путіна Медведчуку.
  98. ↑ Втеча Медведчука: куму Путіна ДОПОМІГ ВИЇХАТИ З УКРАЇНИ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ОП ТАТАРОВ — ЦПК, 5 канал, 06.04.2022
  99. ↑ а б Карпатський секрет Татарова: стартап екстестя, зв'язок з Каськівим і сусіди з МВС (укр.), процитовано 30 березня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Шабунін назвав справжню причину ГУЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ БАКАНОВА ТА ВЕНЕДІКТОВОЇ  на YouTube // Телеканал Прямий. — 2022. — 18 липня.

Декларація

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Татаров_Олег_Юрійович&oldid=43951820