Струбцина

Струбци́на^[1] (через російське посередництво від нім. Schraubzwinge, від Schraube — «гвинт» та Zwinge — «лещата»)^[2] — затискний пристрій у вигляді П-подібної скоби з гвинтовим або іншим затискачем на одній з її сторін.

Струбцина — один з видів допоміжних інструментів, що використовується для фіксації двох або більше деталей на момент обробки, або для щільного притиснення їх одна до одної, наприклад, при склеюванні.

За конструкцією, струбцина зазвичай складається з двох частин — основної рами і рухомого елемента із затискачем, переміщення якого дає змогу змінювати відстань між губками інструменту. Затискний пристрій, розміщений на рухомій частині — ходовий гвинт або важіль, використовується для фіксації рухомої частини, а також регулювання сили стиснення.

Струбцини можуть виготовлятися як з дерева, так і з металу.

Див. також

Джерела

Patrick Spielman (1986). Gluing and Clamping: A Woodworker's Handbook. Sterling Publishing. ISBN 0-8069-6274-7
Lee Jesberger (2007). Pro Woodworking Tips
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Примітки

↑ Струбцина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Струбцина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[1]

[2]