Перейти до вмісту

Стеван Лубурич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Стеван Лубурич
Стеван Лубурич
Стеван Лубурич
Особисті дані
Народження 16 вересня 1904(1904-09-16)
  Белград, Австро-Угорщина
Смерть 8 січня 1970(1970-01-08) (65 років)
  Белград, СФРЮ
Прізвисько Чича
Громадянство  Югославія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1922–1934 Югославія «Югославія» 24[1] (10)
1934–1941 Югославія «Борац» (Белград) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1925–1930 Югославія Югославія 6 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Стеван Лубурич (серб. Стеван Лубурић / Stevan Luburić, нар. 16 вересня 1904, Белград  — пом. 8 січня 1970, там само) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами за клуб «Югославія», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Є вихованцем футбольного клубу «Югославія». У 1922, 1923, 1924, 1925, 1926, 1928 і 1932 роках ставав з командою чемпіоном Белграда.

Починаючи з 1923 року в країні почав проводитись національний чемпіонат, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. У першому розіграші «Югославія» вибула у півфіналі. Натомість у чемпіонаті 1924 року здобула перемогу. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1. У кожному з матчів Лубурич забивав по голу.

У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). Лідерами команди у чемпіонських сезонах разом з Лубуричем були Милутин Івкович, Бранко Петрович, Алоїз Махек, Драган Йованович, Душан Петкович, Бранислав Секулич та інші.

У наступному році «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2), а ще через рік клуб вперше не потрапив до фінального турніру, програвши САШКу у кваліфікації. В команді відбувалась зміна поколінь. Наступного разу клуб зумів потрапити в трійку призерів у 1929 році, коли посів третє місце. Через рік «Югославія» стала другою.

Загалом у складі «Югославії» зіграв 294 матчі і забив 146 м'ячів. За кількістю зіграних матчів у складі клубу поступається лише Бранко Петровичу, у якого 308 матчів[2].

Завершував кар'єру в команді «Борац» (Белград).

З 1941 по 1945 рік перебував у німецькому полоні. З 1945 року працював у союзі тренерів. 1959 року пішов з футболу.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7). Загалом зіграв за збірну 6 матчів і забив 1 гол.

Також виступав у складі збірної Белграда, за яку зіграв 25 матчів. Зокрема, у 1927 році став переможцем Кубка Югославської федерації, турніру для збірних найбільших міст Югославії. Лубурич зіграв лише в одному матчі того турніру, проте у фіналі. Команда Белграда перемогла збірну Суботиці з рахунком 3:0, а Стеван на 63-й хвилині забив другий гол у матчі[3].

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.10.1925 Прага Чехословаччина Чехословаччина 7 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
30.05.1926 Загреб Югославія Югославія 3 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
10.05.1927 Бухарест Румунія Румунія 0 – 3 Югославія Югославія Кубок короля Олександра -
15.05.1927 Софія Болгарія Болгарія 0 – 2 Югославія Югославія товариський матч 1
13.04.1930 Белград Югославія Югославія 6 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч -
04.05.1930 Белград Югославія Югославія 2 – 1 Румунія Румунія Кубок короля Олександра -
Усього Матчів 6 Голів 1

Трофеї і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. Профіль Бранко Петровича на reprezentacija.rs. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  3. Подробиці змагань. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017. [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]