Старосольська Дарія Володимирівна
| Дарія Старосольська | |
|---|---|
| Дарія Старосольська, з дому Шухевич | |
| Народилася | 3 січня 1881 Львів, Королівство Галичини та Володимирії |
| Померла | 28 грудня 1941 (60 років) Георгієвка, Казахстан |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Національність | українка |
| Діяльність | громадська діячка, музикантка, викладачка, редакторка |
| Alma mater | Львівська консерваторія |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рід | Шухевичі |
| Батько | Шухевич Володимир Осипович |
| Мати | Ґерміна Шухевич |
| У шлюбі з | Старосольський Володимир Якимович |
| Діти | Юрій, Ігор, Уляна |
Да́рія Володи́мирівна Старосо́льська (до шлюбу Шухевич; 3 січня 1881, Львів, тепер Україна — 28 грудня 1941)[1] — українська громадська діячка, музикантка, редакторка.
Народилася 3 січня 1881 року у Львові в родині Володимира і Герміни Шухевичів.
Закінчила львівську консерваторію Галицького музичного товариства за фахом фортепіано (учениця професора фортепіано Вілема Курца).
У 1907–1940 роках викладач Вищого музичний інституту імені Миколи Лисенка. Серед її учнів — Галина Голинська[2].
Була засновницею і кілька разів головою «Кружка українських дівчат» у Львові (від 1908 року назва «Кружок Українок»), редактор часопису «Мета» (з 1908) та його продовження «Наша Мета» (1919—1922), діячкою Української соціал-демократичної партії.
Авторка статей, нарисів і поезій у часописі «Нова хата» і в газеті «Діло». У 1940 році вивезена радянською владою до Казахстану, де померла у 28 грудня 1941 року в селищі Георгієвка[1].
- чоловік: Старосольський Володимир.
- діти: Юрій, Ігор, Уляна Старосольські.
Згідно з ухвалою Львівської міської ради від 4 липня 2024 року вулицю Олександра Карпінського перейменовано на вулицю Старосольських[3].
- ↑ а б Дарія Шухевич (Старосольська; нар. 3 січня 1881—пом. 28 грудня 1941). rodovid.org. Родовід. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Книга мистців і діячів української культури, учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954 / Упоряд. М. Бажанський. — Торонто, 1954. — С. 55.
- ↑ Вікторія Ейсмунт (4 липня 2024). У Львові погодили перейменування ще чотирьох вулиць. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 5 липня 2024. Процитовано 6 липня 2024.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Лабанців-Попко З. Сто піаністів Галичини / Зіновія Лабанців-Попко; Наук. ред. Наталя Кашкадамова. — Львів: Наукове товариство імені Тараса Шевченка, 2008. — С. 48—49. — 224 с. — (Серія: Українознавча наукова бібліотека НТШ / Наукове товариство імені Тараса Шевченка; Число 23). — ISBN 966-88681-2-9.
- Старосольський Ігор Крутими дорогами. Спомини. — Львів: Видавництво М. Коць, 2000. — 204 с. — ISBN 966-7891-00-3.
- Любович Уляна Дим // Уляна Любович. Розкажу Вам про Казахстан… — 3-тє видання, доп. — Львів: Каменяр, 2001. — С. 110-116. — ISBN 966-7255-62-X.