Станицин Віктор Якович

Станицин Віктор Якович
Народився	20 квітня (2 травня) 1897 Катеринослав, Російська імперія
Помер	24 грудня 1976(1976-12-24) (79 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор, театральний режисер, театральний педагог
Alma mater	Друга студія ММТd
Заклад	Друга студія ММТd, Московський художній театр і Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	з 1918
Партія	КПРС
У шлюбі з	Yelena Ponsovad
IMDb	nm0822337
Нагороди та премії

Зовнішні зображення
	В.Я. Станицин в ролі Іллі Андрійовича Ростова у фільмі «Війна і мир» (1965—1967)

Станицин Віктор Якович (рос. Станицын Виктор Яковлевич; справжнє прізвище — (рос.)Гёзе) (нар. 2 травня 1897(18970502), м. Катеринослав (нині — м. Дніпро, Україна), Російська імперія — 24 грудня 1976, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський російський актор, театральний режисер та педагог. Заслужений артист РСФСР (1933). Народний артист РРФСР (1938). Заслужений діяч мистецтв Північно-Осетинської АРСР (1946). Народний артист СРСР (1948). Лауреат Державної премії СРСР (1947, 1949 (за роль у фільмі «Третій удар»), 1951, 1952). Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1974).

Життєпис

Навчався у Другій студії МХАТу (1918–1924).

З 1924 року — актор, пізніше — режисер Московського художнього театру (МХАТ СРСР ім. М. Горького).

На сцені МХАТу зіграв безліч ролей.

Був одним з провідних педагогів Школи-студії МХАТ, а також — одним із членів художнього керівництва театру.

У кіно знімався рідко. Зіграв у фільмах: «Без вини винні» (1945), «Мертві душі» (1960, губернатор), «Війна і мир» (1967, Ілля Андрійович Ростов), в українській кінокартині «Третій удар» (1948, Ф. І. Толбухін, генерал армії) та ін.

Величезний внесок у кіно- та театральне мистецтво актора і режисера В. Я. Станицина відзначено державними нагородами.

Помер 23 грудня 1976 р. в Москві. Похований на Введенському (Німецькому) кладовищі.

Особисте життя

У шлюбі з актрисою Оленою Понсовою у нього народилася дочка Ольга Станицина, згодом — провідна актриса Театру імені К. С. Станіславського.

Режисерські роботи

(рос.)

• 1934 — «Піквікський клуб» Ч. Діккенса
• 1937 — «Простая девушка» Василия Шкваркина — Театр Сатиры
• 1943 — «Последние дни» М. А. Булгакова (1943, совместно с В. О. Топорковым)
• 1943 — «Русские люди» К. М. Симонова (1943, художественный руководитель постановки Н. П. Хмелёв, совместно с М. О. Кнебель)
• 1945 — «Идеальный муж» О. Уайльда
• 1947 — «Победители» Б. Ф. Чирскова
• 1949 — «Домби и сын» по Ч. Диккенсу
• 1950 — «Разлом» Б. А. Лавренёва
• 1950 — «Вторая любовь» Е. Ю. Мальцева и Н. А. Венкстерн (совместно с С. К. Блинниковым)
• 1957 — «Мария Стюарт» Ф. Шиллера
• 1958 — «Вишнёвый сад» А. П. Чехова
• 1973 — «На всякого мудреца довольно простоты» А. Н. Островского

Фільмографія

Акторські роботи

• «Чини і люди». «Анна на шиї» (1929, Артинов; реж. Яків Протазанов, Михайло Доллер)
• «Справи і люди» (1932, американець)
• «Чотири візити Самюеля Вульфа» (1934, Біль Стейнер)
• «Любов і ненависть» (1935, Іван Порфирович)
• «Зорі Парижа» (1936, Карл Штайпер, командир Інтернаціонального батальйону; реж. Григорій Рошаль)
• «Ювілей» (1941, Шипучин)
• «Без вини винні» (1945, Ніл Стратонич Дудукин)
• «Третій удар» (1948, Ф. І. Толбухін, генерал армії; Київська кіностудія, реж. Ігор Савченко)
• «Сталінградська битва» (1949, В. Черчилль, прем'єр-міністр Великої Британії/генерал Ф. І. Толбухін; реж. Володимир Петров)
• «Падіння Берліна» (1949, В. Черчилль; реж. Михайло Чіаурелі)
• «Вогні Баку» (1950, В. Черчилль)
• «Незабутній 1919 рік» (1952, В. Черчилль; реж. Михайло Чіаурелі)
• «У них є Батьківщина» (1949, Барклі)
• «Анна Кареніна» (1953, фільм-спетакль; Степан Аркадійович Облонський)
• «Мертві душі» (1960, фільм-спетакль; губернатор)
• «Війна і мир» (1967, Ілля Андрійович Ростов; реж. Сергій Бондарчук)
• «Соло для годинника з боєм» (1974, фільм-спектакль; інспектор Міч) та ін.

Режисерські роботи (постановник спектаклів)

• «Єдиний свідок» (1973, фільм-спектакль)
• «Марія Стюарт» (1976, фільм-спектакль)
• «На всякого мудреця досить простоти» (1976, фільм-спектакль)

Література

• Митці України. К., 1992. — С.549—550;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.557;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.717.

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)