Перейти до вмісту

Стамбол Ігор Іванович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стамбол Ігор Іванович
Народився27 жовтня 1988(1988-10-27) (36 років) або 1988[1]
Василівка, Біляївський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьісторик, письменник, викладач університету
Галузьісторія[2] і проза[2]
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінькандидат історичних наук
Вчене званнядоцент
Знання мовукраїнська[2]
ЗакладКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка, Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка[3] і Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського[4]
Посадастарший науковий співробітник

Ігор Іванович Стамбол (нар. 27 жовтня 1988, с. Василівка, Біляївський район Одеської області) — український історик, письменник, кандидат історичних наук, доцент Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка. Автор близько 50 наукових публікацій, оповідань у різних збірниках та п'яти власних книжок, серед яких дві художні.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ігор Стамбол народився 27 жовтня 1988 року у с. Василівка Біляївського району (тепер — Одеського району) Одеської області.

Освіту здобув в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (спеціальність «Історія України»), закінчив аспірантуру Одеського національного університету імені Іллі Мечникова (спеціальність «Історія України»).

У 2016 році Ігор Стамбол успішно захистив дисертацію кандидата історичних наук «Іван Львович Липа в українському національному русі (кінець XIX — початок 20-х років XX ст.)»[5][6]

Працював:

  • викладачем відділення соціально-економічних дисциплін Одеського автомобільно-дорожнього коледжу Одеського національного політехнічного університету;
  • молодшим, науковим, старшим науковим співробітником Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
  • доцентом кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка[7]

Ігор Стамбол також пише прозові твори в жанрах історичної, містичної та гостросоціальної прози. Перший письменницький успіх стався у 2014 році, коли він посів третє місце у категорії публіцистика на конкурсі «Мій Шевченко», який проводився одеською газетою «Чорноморські новини». У 2016 році його оповідання «Маєток з великого шляху», подане на конкурс «Це елементарно, сер! 3.0», увійшло до збірки малої детективної прози «Без терміну давності». А наступного року він став переможцем у номінації «Проза» на Конкурсі ім. Л. Мартовича та ім. Г. Тютюнника, а його новела «Бумеранг» здобула друге місце у всеукраїнському конкурсі «Новела по-українськи». У 2018 році оповідання «Проблиск в Одесі», яке отримало друге на конкурсі історичних оповідань «Про минуле» було опубліковане у збірці «Memento Momentum свободи»[8].

Наступного року вийшли дві книжки Ігоря Стамбола — «Іван та Юрій Липи» у видавництві «Фоліо» та перша збірка його оповідань «Злочинний порятунок», до якої увійшли шість історичних і соціальних оповідань про події Другої світової, повоєнний голод та 1990-ті роки в Україні. Вони були презентовані читацькій аудиторії в Одесі[9][10]. А після виходу у 2020 році містичного трилеру «Прокляття інших», над яким почав працювати у 2016 році, його презентації відбулися у 2020 та 2021 роках в Одесі[10][11], Ужгороді[8] та Самборі Львівської області[12].

У 2021 році Ігор Стамбол виступив укладачем та редактором-упорядником книги першого Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації Володимира Крижанівського «Ми знову здобули державність. Спогади першого посла незалежної України в Росії» та брав участь в низці презентацій цього видання в Києві[13], Одесі[14] та Вінниці[15]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Проводить дослідження у сферах:

  • бібліографія і біобібліографія;
  • документознавство;
  • новітні технології у бібліотечній та архівній справі;
  • історія, біографістика та славістика.

Автор близько 50 наукових публікацій.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]
  • Іван та Юрій Липи / І. Стамбол, С. Кучеренко. — Харків: Фоліо, 2016. — 121 с.
  • Стамбол І. І. Іван та Юрій Липи / І. І. Стамбол, С. В. Кучеренко — Харків: Фоліо, 2019. — 121
  • Стамбол І. І. Іван Львович Липа в українському національному русі: лікар, письменник, тарасівець: монографія / І. І. Стамбол ; ред., авт. передм. В. М. Хмарський ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. — Київ; Одеса, 2017. — 296 c.
  • Листування Івана Липи (1892−1922) / упор. Ігор Стамбол. — Київ: «Темпора», 2020. — 576 с.
  • Крижанівський В. Ми знову здобули державність. Спогади першого посла незалежної України в Росії / В. Крижанівський; літ. запис і упоряд. І. Стамбол. — Київ: Темпора, 2021. — 316 с.
  • Стамбол І. Михайло Комаров. Знамениті українці. — Фоліо 2021. — 128 с.
Прозові видання
  • Стамбол І. Злочинний порятунок / І. І. Стамбол. — Київ: Самміт-книга, 2017. — 108 с.
  • Стамбол І. Прокляття інших. — Тернопіль: Мандрівець. — 160 с.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Третє місце у категорії «Публіцистика» на конкурсі «Мій Шевченко», організований газетою «Чорноморські новини» (2014).
  • Лауреат бліц-конкурсу короткої прози в рамках проєкту «Бесарабські діалоги» Міністерства культури України (2015)
  • Перемога в номінації «Проза» на Конкурсі ім. Л. Мартовича та ім. Г. Тютюнника (2017)
  • Друге місце на всеукраїнському конкурсі «Новела по-українськи» за новелу «Бумеранг» (2017)[16]
  • Друге місце на конкурсі історичних оповідань «Про минуле» (2018)
  • Короткий список конкурсу «Новела по-українськи» за новелу «Випадковий подарунок» (2019)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1151235733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Захист кандидатської дисертації Стамбола Ігоря Івановича, Сайт Одеського Університету, 06.06.2016
  6. ↑ Сайт бібліотеки ім. В. Вернадського
  7. ↑ Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Співробітники. Кафедра бібліотекознавства та інформології. Стамбол Ігор Іванович. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022. [Архівовано 2022-08-10 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б В Ужгороді презентують містичний трилер "Прокляття інших". Закарпаття онлайн. 25 листопада 2020. Процитовано 10 серпня 2022. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Недійсний |deadurl=1 грудня 2020 (довідка)
  9. ↑ Презентація книги Ігоря Стамбола «Злочинний порятунок». Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  10. ↑ а б Сорокіна Ксенія. «Прокляття інших». У бібліотеці Грушевського відбувся перший, після ослаблення карантинних обмежень, публічний захід — презентація книжки Ігоря Стамбола. — Чорноморські новини. 2020. — № 59 (22177). — 30 липня. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2022.
  11. ↑ Ігор Стамбол. «Прокляття інших. Містично-апокаліптичний трилер». Анонс. Одеська національна наукова бібліотека. 1 серпня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2022.
  12. ↑ Презентація сучасної книги. Самбірська міська рада. Офіційний сайт. 18 вересня 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  13. ↑ Відбудеться презентація книжки Володимира Крижанівського «Ми знову здобули державність». Читомо. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  14. ↑ «МИ ЗНОВУ ЗДОБУЛИ ДЕРЖАВНІСТЬ»: спогади першого посла незалежної України в Росії. Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського. 20 грудня 2021. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  15. ↑ «Локальна пам'ять»: заходи до Дня соборності та інші новини з регіонів. Український інститут національної пам'яті. 28 січня 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 10 серпня 2022.
  16. ↑ Ігор Стамбол (12 грудня 2017). Бумеранг. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 10 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стамбол_Ігор_Іванович&oldid=43876126