Перейти до вмісту

Спілка архітекторів СРСР

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спілка архітекторів СРСР
рос. Союз архитекторов СССР Редагувати інформацію у Вікіданих

Нагрудний знак члена «Спілки архітекторів СРСР»
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Типорганізація Редагувати інформацію у Вікіданих
творча спілка СРСРd Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1932 Редагувати інформацію у Вікіданих
Розпущено1991 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфераархітектура СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМіжнародна спілка архітекторів (1948Редагувати інформацію у Вікіданих
Критерій членівархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Членів16 983 (1983Редагувати інформацію у Вікіданих
Друкований органАрхитектура СССР Редагувати інформацію у Вікіданих
Материнська
організація
Міжнародна спілка архітекторів Редагувати інформацію у Вікіданих

Нагороди
орден Леніна (1970)

CMNS: Спілка архітекторів СРСР у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Спілка архітекторів СРСР (до 1955 року Спілка радянських архітекторів) — громадська творча організація, що об'єднувала архітекторів та інших спеціалістів, діяльність яких пов'язана з архітектурою. Створена в 1932 році постановою ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій».

Заснування спілки поклало край творчого розвитку архітектури в СРСР, зокрема завершення періоду блискучого авангардного розвитку. Розпочалося формування державної тоталітарної системи мистецтв, під гаслами штучно створеного напряму — «соціалістичного реалізму». В архітектурі це привело до штучної монументально-ретроспективної орієнтації архітектури й містобудування та суцільного (тоталітарного) контролю над творчістю митців.[1]

Найвищим керівним органом спілки був Всесоюзний з'їзд. Між з'їздами спілкою керували правління та секретаріат. Правлінню підпорядковувалися архітектурний фонд і курси підвищення кваліфікації архітекторів.

До спілки входили спілки архітекторів союзних республік, місцеві спілки і організації автономних республік, країв, областей і міст. У 1983 році спілка нараховувала 16 983 члени.

З розпадом СРСР спілка припинила свою діяльність у 1991 році.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дубинський В. П. Конспект лекцій з курсу “Теорія і критика сучасної архітектури” (кінець ХІХ – ХХ – початок ХХІ ст.) (для студентів 5 курсу спеціальності 7.06010202, 8.06010202 “Містобудування” ). — Х. : ХНУМ, 2013. — 123 с.

Джерела

[ред. | ред. код]