Перейти до вмісту

Скотт Тремейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скотт Тремейн
Народився25 травня 1950(1950-05-25)[1][2] (74 роки)
Торонто, Канада[2]
Країна Канада
 США
Діяльністьастроном, астрофізик, викладач університету, фізик
Alma materПринстонський університет[3]
Університет Макмастер
Галузьастрофізика[4]
ЗакладПринстонський університет
Массачусетський технологічний інститут
Торонтський університет
Науковий керівникДжеремія Острікер[3] і Russell Kulsrudd[3]
Аспіранти, докторантиEric B. Fordd[3]
Paul A. Wiegertd[3]
Martin D. Weinbergd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Королівське товариство Канади
Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі зMarilyn Tremained
Нагороди

Скотт Дункан Тремейн (нар. 1950)[5] — астрофізик канадського походження. Він є членом Лондонського королівського товариства[6], Королівського товариства Канади та Національної академії наук США[7]. Тремейна вважають одним із провідних світових астрофізиків[8][9] за його внесок у теорію Сонячної системи та галактичної динаміки[10]. Співавтор книги «Галактична динаміка» — найпопулярнішого підручника й довідника в цій галузі. Тремейнові приписують створення назви «пояс Койпера»[11]. На його честь названо астероїд 3806 Тремейн[12][13][14][15].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Тремейн здобув ступінь бакалавра в Університеті Макмастера в 1971 році та ступінь доктора філософії в Принстонському університеті в 1975 році[16]. У 1996 році він здобув ступінь почесного доктора філософії в Університеті Макмастера[17]. З 1981 по 1985 рік він був асоційованим професором Массачусетського технологічного інституту[18]. У 1986 році він став першим директором Канадського інституту теоретичної астрофізики в Університеті Торонто і обіймав цю посаду до 1996 року[18]. У 1995 році він отримав відзнаку «Професор університету» в Університеті Торонто[19]. У 1997 році він залишив Канадський інститут теоретичної астрофізики і обійняв посаду професора в Принстонському університеті, і з 1998 по 2006 рік обіймав посаду голови кафедри астрофізичних наук[5].

У 2007 році Скотт Тремейн залишив Принстонський університет і став професором Інституту перспективних досліджень. На посаді завідувача кафедри його замінив Девід Спергель[20].

Скотт Тремейн був понад 20 років одружений з професоркою Мерилін Мантей Тремейн, експертом із взаємодії людини та комп'ютера, колишньою головою секції SIGCHI Асоціації обчислювальної техніки[21].

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]
Пандора і Прометей, супутники-пастухи кільця F Сатурна, передбачені Голдрайхом і Тремейном

У 1979 році Тремейн разом із Пітером Голдрайхом правильно передбачили, що тонке F-кільце Сатурна і тонкі кільця Урана створені супутниками-пастухами[22][23][24]. Супутники Сатурна Прометей і Пандора були вперше помічені в 1981 році[25], а в 1986 році супутники-пастухи були знайдені навколо кілець Урана[26].

Спільно з Джеймсом Бінні Тремейн написав книгу «Галактична динаміка», яка часто вважається стандартною довідкою в цій галузі[5][27][28][29][30] і понад десять тисяч разів цитується у наукових публікаціях[31][32].

Тремейн разом зі співробітниками з Торонтського університету показали, що короткоперіодичні комети походять із поясу Койпера[33][34].

У грудні 1995 року Майк Ірвін[en], Скотт Тремейн і Анна Житков досліджували два об'єкти з повільним рухом, які, імовірно, належать до поясу Койпера. Науковці продовжували дослідження Еджворта (1949) і Койпера (1951), які вказують на те, що протопланетні диски виходять за межі орбіти Нептуна і що матеріал диска за межами Нептуна не об'єднався в планети[35]. Цю групу планетезималей тепер називають поясом Койпера.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • «Член спадщини» Американського астрономічного товариства (2020)[36].
  • Премія Фонду Томалла за роботу з гравітаційної динаміки (2013).
  • Почесний доктор Університету Торонто «на знак визнання його наукового внеску в галузь астрофізики та його адміністративне керівництво на підтримку канадської та міжнародної науки» (2010)[37].
  • Нагорода Фонду Олександра фон Гумбольдта (2005).
  • Член Національної академії наук США (2002).
  • Почесний доктор Університету Святої Марії (1999).
  • Нагорода Дірка Брауера від Відділу динамічної астрономії Американського астрономічного товариства[38] «на знак визнання його багатьох видатних внесків у широке коло динамічних проблем як сонячної системи, так і галактичної динаміки»[30] (1998).
  • Премія Денні Хейнемана з астрофізики за «різноманітне та глибоке застосування динаміки до планет, кілець, комет, галактик і Всесвіту» (1997)[26].
  • Почесний доктор Університету Макмастера (1996).
  • Член Лондонського королівського товариства (1994).
  • Член Королівського товариства Канади.
  • Меморіальна медаль Резерфорда з фізики від Академії мистецтв, гуманітарних наук і наук Канади за «видатний внесок у сферу[sic] астрофізика, зокрема його вражаючий успіх у передбаченні властивостей динаміки планетних кілець і позапланетних об'єктів, які ними керують» (1990)[39].
  • Нагорода К. С. Білза від Канадського астрономічного товариства (1990)[40][41].
  • Премія Хелен Б. Ворнер з астрономії від Американського астрономічного товариства на знак визнання «його багатьох видатних внесків у широке коло динамічних проблем як Сонячної системи, так і галактичної динаміки» (1983)[30][42].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. а б https://dof.princeton.edu/about/clerk-faculty/emeritus/scott-duncan-tremaine
  3. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Чеська національна авторитетна база даних
  5. а б в Scott Duncan Tremaine (1950– ). Virtual Museum of Canada. Процитовано 9 квітня 2007.
  6. Lists of Royal Society Fellows 1660–2007. London: The Royal Society. Архів оригіналу за 24 March 2010. Процитовано 18 липня 2010.
  7. Tremaine Follows Bahcall's Stellar Path at the Institute. Town Topics. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  8. The Institute Letter. Institute for Advanced Studies. Архів оригіналу за 3 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-04-03 у Wayback Machine.]
  9. Bond awarded Dannie Heineman Prize. University of Toronto. Архів оригіналу за 4 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  10. Canadian Asteroids. Royal Astronomical Society of Canada. Архів оригіналу за 6 January 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  11. John Davies (2001). Beyond Pluto: Exploring the outer limits of the solar system. Cambridge University Press. с. 191.
  12. Asteroid 3806 named after eminent Canadian astrophysicist. Discovery Channel. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.]
  13. Look, up in the Sky. University of Toronto. Архів оригіналу за 4 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  14. McMaster Times – Spring 1997. Архів оригіналу за 29 September 2005. Процитовано 28 травня 2007.
  15. Asteroids (minor planets) related to UofT people. Архів оригіналу за 17 November 2002. Процитовано 28 травня 2007. [Архівовано 2002-11-17 у Wayback Machine.]
  16. Institute for Advanced Study: Faculty and Emeriti: Tremaine. Institute for Advanced Study. Архів оригіналу за 29 January 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-01-29 у Wayback Machine.]
  17. Canadian Institute for Theoretical Astrophysics. University of Toronto's The Bulletin. Архів оригіналу за 4 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  18. а б Featured speakers for the CUPC 2003. Canadian Undergraduate Physics Conference. Архів оригіналу за 7 December 2004. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2004-12-07 у Wayback Machine.]
  19. Canadian Institute for Theoretical Astrophysics. University of Toronto Bulletin. Архів оригіналу за 24 May 2007. Процитовано 30 травня 2007.
  20. ASTROPHYSICIST SCOTT TREMAINE JOINS THE FACULTY OF THE INSTITUTE FOR ADVANCED STUDY. Institute for Advanced Study. Архів оригіналу за 19 December 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-12-19 у Wayback Machine.]
  21. SIGCHI organizers. Архів оригіналу за 19 February 2007. Процитовано 30 травня 2007. [Архівовано 2007-02-19 у Wayback Machine.]
  22. NASA/JPL/Ron Baalke. Historical Background of Saturn's Rings. Calvin J. Hamilton. Процитовано 9 квітня 2007.
  23. Chaos Seen in Movement of Ring-Herding Moons of Saturn. NASA/JPL. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.]
  24. New Clues Emerge in Mystery of Planetary Rings. The New York Times. 27 червня 1989. Процитовано 9 квітня 2007.
  25. Frequently Asked Questions About Saturn's Rings. NASA. Архів оригіналу за 5 November 1999. Процитовано 9 квітня 2007.
  26. а б Cosmologist Scott Tremaine receives two honors. Canadian Institute for Advanced Research. Архів оригіналу за 11 October 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-10-11 у Wayback Machine.]
  27. UofT Asteroids. University of Toronto. Архів оригіналу за 17 November 2002. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2002-11-17 у Wayback Machine.]
  28. Binney, J.; Tremaine, S. Galactic Dynamics. Princeton University Press. Архів оригіналу за 20 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  29. Scott Tremaine. International Center for Scientific Research. Процитовано 9 квітня 2007.
  30. а б в Tremaine to Receive 1997 Brouwer Award. Harvard University. Архів оригіналу за 9 May 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  31. Citations for 1987gady.book.....B from the ADS Databases. NASA's Astrophysical Data System. 1987. Bibcode:1987gady.book.....B.
  32. Binney:Galactic Dynamics – Google Scholar. Процитовано 9 квітня 2007.
  33. Where Comets Come From. Discovery Magazine. Процитовано 9 квітня 2007.
  34. KENNETH CHANG (12 вересня 2006). Pluto's Exotic Playmates. The New York Times. Процитовано 9 квітня 2007.
  35. Irwin, Mike; Tremaine, Scott; Zytkow, Anna N. (1 грудня 1995). A Search for Slow-Moving Objects and the Luminosity Function of the Kuiper Belt. The Astronomical Journal. Т. 110. с. 3082. doi:10.1086/117749. ISSN 0004-6256. Процитовано 26 травня 2023.
  36. AAS Fellows. AAS. Процитовано 30 вересня 2020.
  37. News | University of Toronto.
  38. U. of T. The Bulletin, June 9/97, Faculty of Arts & Science. University of Toronto. Архів оригіналу за 4 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  39. RSC: The Academies of Arts, Humanities and Sciences of Canada : Rutherford Memorial Medals in Physics. The Royal Society of Canada. Архів оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  40. Winners of the Canadian C.S. Beals Award. Canadian Astronomical Society. Архів оригіналу за 9 July 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  41. Carlyle Smith Beals (1899–1979). Процитовано 9 квітня 2007.
  42. AAS Prizes and Awards. American Astronomical Society. Архів оригіналу за 4 April 2007. Процитовано 9 квітня 2007. [Архівовано 2007-04-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]