Перейти до вмісту

Светозар Вуйович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Светозар Вуйович
Особисті дані
Народження 3 березня 1940(1940-03-03)[1]
  Бальціd, Білеча, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина, Королівство Югославія
Смерть 16 січня 1993(1993-01-16) (52 роки)
  Сараєво, Республіка Боснія і Герцеговина
Громадянство  Югославія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Югославія «Радник» (Хаджичі)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1972 Югославія «Сараєво» 299 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963–1964 Югославія Югославія 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973–1975 Югославія «Сараєво»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Светозар Вуйович (босн. Svetozar Vujović, 3 березня 1940, Бальці — 16 січня 1993, Сараєво) — югославський футболіст і боснійський тренер. Він провів всю свою футбольну кар'єру в «Сараєво» і є третім гравцем цього клубу за кількістю матчів — загалом 299 офіційних матчів. Після завершення кар'єри в 1973—1975 роках був тренером «Сараєво». а потім директор клубу до своєї смерті в 1993 році[2][3][4][5].

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Могила Светозара Вуйовича на Лавському кладовищі в Сараєво

Як футболіст

[ред. | ред. код]

Народився в селі Бальці, біля Білечі і розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Радник» (Хаджичі) в 1957 році, а з 1959 року грав за «Сараєво». Мирослав Брозович, тодішній тренер «Сараєва», поставив Вуйовича на позицію захисника[3][2]. Згодом він також виступав на позиції півзахисника.

Всього він провів за «Сараєво» 444 ігри, 299 офіційних, з яких 254 були в чемпіонаті, і забив вісім голів. Зігравши 299 ігор, Вуйович є третім гравцем з найбільшою кількістю ігор в історії футбольного клубу «Сараєво». У першому сезоні зі своєю командою 1966/67 він виграв чемпіонат Югославії[3][6][2].

За збірну Югославії зіграв у восьми іграх. Він дебютував у матчі проти збірної Румунії в Бухаресті 27 вересня 1963 року, а останню гру за національну збірну провів в Осаці 22 жовтня 1964 року також проти вибору Румунії[3]. Також Светозар грав на Олімпіаді 1964 року, яка проходила у Токіо, проте там команда Югославії не здобула медалей.

1971 року він завершив свою кар'єру через аерофобію, яка в нього розвилась, провівши спільно зі своїм одноклубником Бошко Античем прощальний матч влітку 1972 року з лісабонським «Спортінгом»[4][3].

Як тренер

[ред. | ред. код]

Вуйович був тренером «Сараєва» в період з 1973 по 1975 рік і після цього був призначений директором клубу. У ролі директора, а пізніше президента, Вуйович провів двадцять років у клубі[3][2][6].

Трагічно загинув 16 січня 1993 року у дні облоги Сараєва сербами.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Сараєво»: 1966/67

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б в г IN MEMORIAM: Svetozar Vujović (1940 - 1993). FKSinfo.com (босн.). 16. 01. 2012. Процитовано 03. 04. 2017.
  3. а б в г д е In Memoriam: Svetozar Vujović (1940 - 1993). fksarajevo.ba (босн.). FK Sarajevo. 17. 01. 2012. Архів оригіналу за 04. 04. 2017. Процитовано 03. 04. 2017. [Архівовано 2017-04-04 у Wayback Machine.]
  4. а б 22 godine od smrti Svetozara Vujovića. sportavaz.ba (босн.). Avaz Sport (from Sport.ba). Процитовано 03. 04. 2017.
  5. History - FK Sarajevo. FK Sarajevo (англ.). Архів оригіналу за 04. 04. 2017. Процитовано 03. 04. 2017. [Архівовано 2017-04-04 у Wayback Machine.]
  6. а б FK Sarajevo during the period of 1970-1975. FK Sarajevo (англ.). fksarajevo.ba. Архів оригіналу за 14. 12. 2018. Процитовано 03. 04. 2017. [Архівовано 2018-12-14 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]