Перейти до вмісту

Сарненський район (1940—2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ця стаття про ліквідований район. Про сучасний район див. Сарненський район.
Сарненський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Рівненська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5625400000
Утворений: 20 січня 1940
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: ▬ 104 272 (на 1.01.2019)
Площа: 1970 км²
Густота: 51,1 осіб/км²
Тел. код: +380-3655
Поштові індекси: 34500—34580
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Сарни
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Міста: 1
Смт: 2
Селища: 3
Села: 61
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: Сарненська РДА
Сарненська райрада
Адреса: 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51
Мапа
Мапа

Сарненський район у Вікісховищі

Са́рненський райо́н — колишній[1] район у північній частині Рівненської області України. Площа — 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.

Географія

[ред. | ред. код]

Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.

Володимирецький район Дубровицький район
Рокитнівський район
Костопільський район Березнівський район

Геологічна будова

[ред. | ред. код]

В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.

В геологічній будові беруть участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.

Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.

Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.

Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

Мінеральні ресурси

[ред. | ред. код]

У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.

Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.

На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.

Гідрографічна мережа

[ред. | ред. код]

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.

Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.

Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Рекреаційні ресурси

[ред. | ред. код]

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишки.

Екзогенні геологічні процеси

[ред. | ред. код]

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.

Умов для розвитку зсувів на території району не має.

Адміністративно-територіальний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Сарненського району (1940—2020)

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.

Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Природні заповідники

[ред. | ред. код]

Рівненський (загальнодержавного значення).

Гідрологічні заказники

[ред. | ред. код]

Озеро Стрільське (загальнодержавного значення), Сомине (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники

[ред. | ред. код]

Кузьмівський, Урочище «Каліжари».

Лісові заказники

[ред. | ред. код]

Карасинський, Костянтинівське, Костянтинівський, Урочище «Берці», Чабельський.

Орнітологічні заказники

[ред. | ред. код]

Урочище «Вовча гора».

Ботанічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Букова алея, Купринівське дерево, Рідкісне дерево сосни.

Гідрологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Озеро «Карпилівське».

Комплексні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Сарненський дендропарк, Стоянка партизан.

Заповідні урочища

[ред. | ред. код]

Букові насадження, Вікові соснові насадження, Ділянка соснового лісу, Дубовий гай (Степанське л-во), Дубовий гай (Ясногірське л-во), Поліщукове, Розвилка, Урочище «Любонька», Чорний Ліс.

Історія

[ред. | ред. код]

Сарненський район з центром у місті Сарни у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року.[2]

1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Сарненський район до складу новоствореного Сарненського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.[3]

Під час Другої світової війни підрозділам УПА вдалося організувати в Сарненському районі роботу 15 сільських управ[4].

За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 211 родин «бандпособників» і націоналістів.[5]

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1959[6] 57 092 —
1970[7] 87 666 +53.6%
1979[8] 91 982 +4.9%
1989[9] 96 842 +5.3%
2001[10] 98 836 +2.1%
2017[11] 104 064 +5.3%
2018[11] 104 353 +0.3%
2019[11] 104 272 −0.1%
Динаміка населення

Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.

Національність

[ред. | ред. код]

У 1945 році поляки становили 17 % населення району.[12]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,58 %
білоруська 0,12 %
циганська 0,04 %
вірменська 0,01 %
молдовська 0,01 %
польська 0,01 %
угорська 0,01 %

Вікова і статева структура

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[14]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 48 938 12 997 8663 15 259 8136 3750 133
Жінки 50 791 12 747 8075 13 147 9483 6984 355


Транспортне сполучення

[ред. | ред. код]

Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (Київ—Варшава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей Київ—Ковель—Ягодин і Рівне—Лунинець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[15]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ятки історії Сарненського району

У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  2. ↑ Зміни в адміністративно-територіальному устрої Рівненської області. http://oblrada.rv.ua/. Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 8.06.2017. Процитовано 11 листопада 2019. [Архівовано 2017-06-08 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Kreisgebiet Sarny. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2019. (нім.)
  4. ↑ Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  5. ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10. — (Реабілітовані історією)
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
  7. ↑ Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
  8. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
  10. ↑ Кількість наявного населення за статтю та типом поселень - 056 РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, Стать, Рік, Зміст , Тип поселення, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка) [Архівовано 26 червня 2019 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Вертелецька Н. В. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини у повоєнний період (1944-1953 рр.) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2011. — С. 455. — ISSN 2309-8074. Процитовано 11 листопада 2019.
  13. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарненський район (1940—2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сарненський_район_(1940—2020)&oldid=44118092