Координати: 41°53′59″ пн. ш. 12°28′18″ сх. д. / 41.89986° пн. ш. 12.47167° сх. д. / 41.89986; 12.47167

Санта-Марія-делла-Паче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санта-Марія-делла-Паче
41°53′59″ пн. ш. 12°28′18″ сх. д. / 41.89986° пн. ш. 12.47167° сх. д. / 41.89986; 12.47167
Країна Італія[1][2]
РозташуванняРим[1][2]
Типкостел і церква[2]
СтильАрхітектура Відродження
АрхітекторДонато Браманте
ЗасновникСікст IV
Дата заснування15 століття

Санта-Марія-делла-Паче. Карта розташування: Італія
Санта-Марія-делла-Паче
Санта-Марія-делла-Паче
Санта-Марія-делла-Паче (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Гравюра Джузеппе Вазі. Фасад церкви Санта Марія делла Паче у 18 столітті.

Санта-Марія-делла-Паче (італ. Santa Maria della Pace — свята Марія миру) — титулярна церква (з 13 квітня 1587) в Римі, біля П'яцца-Навона.

Історія

[ред. | ред. код]

Церква побудована в 1480 році за папи Сікста IV в подяку Богородиці з нагоди укладення договору про мир. Першу капелу праворуч від входу до церкви — капелу Кіджі (італ. Capella Chigi) — прикрашають фрески роботи Рафаеля, створені на замовлення банкіра Кіджі і являють собою зображення чотирьох сивіл (Кумської, Перської, Фригійської та Тібуртинської) в оточенні янголів.

Реставрація у 1656 році проводилася за планами П'єтро да Кортона: фасад було перебудовано в бароковому стилі.

Кіджі — багата родина, що перебралася в Рим з міста Сієна. Замову на декор каплиці Кіджі зробив представник родини Агостіно Кіджі. Це не перша робота Рафаеля для Кіджі. Він разом з учнями працював над фресками на віллі Кіджі в Римі, що пізніше була перейменована і відома тепер як Вілла Фарнезіна. Родина Кіджі не полишала меценатства і в XVII столітті. Серед митців, що працювали на Кіджі в XVII столітті сам Лоренцо Берніні (1598–1680).

Титулярна церква

[ред. | ред. код]

Франсіско Хавьер Еррасуріс Осса — архієпископ Сантьяго, кардинал-священик з титулом церкви Санта Марія делла Паче з 21 лютого 2001 року.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б в dati.beniculturali.it — 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]