Координати: 52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д. / 52.250; 43.783

Ртищево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ртищево
рос. Ртищево
Герб Прапор
Герб Ртищево Прапор Ртищево
Вокзал станції Ртищево-I
Вокзал станції Ртищево-I
Вокзал станції Ртищево-I
Основні дані
52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д. / 52.250; 43.783
Країна Росія
Регіон Саратовська область
Столиця для Ртищевський район і Q21195804?[2]
Засновано 1666 — село, 1871 — станція
Статус міста 1920
Площа 32 км²
Населення 43 300 осіб (2007)
Висота НРМ 210 м
Міста-побратими Левіце, Словаччина
Телефонний код (7) 84540
Часовий пояс UTC+3, UTC+4 і SAMT[3]
GeoNames 500886
ЗКАТО 63440000000
ЗКТМО 63641101001
Поштові індекси 412030-412036
Міська влада
Мер міста Олександр Бисеров[1]
Вебсайт rtishevo.sarmo.ru
Мапа
Мапа
Ртищево. Карта розташування: Росія
Ртищево
Ртищево
Ртищево (Росія)


CMNS: Ртищево у Вікісховищі

Рти́щево (рос. Рти́щево) — місто (з 1920) у Росії, адміністративний центр Ртищевського району Саратовської області.

Розташовано на заході Приволзької височини, за 214 км на захід від Саратова.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Ртищево

[ред. | ред. код]
На цьому місці розташовувалася Покровська церква села Ртищево
Дільнична лікарня села Ртищевоо
(нині інфекційне відділення
Ртищевської ЦРЛ)

Село Ртищево виникло наприкінці XVI — початку XVII століть і належить до найдавніших російських поселень Прихопер'я. Вже в 1666 року у селі значився церковний прихід. Першими жителями його були переселенці з Перемишльської землі, Руського воєводства Королівства Польського. Село мало розміри півтори версти завдовжки й триста сажнів завширшки. До 1723 року воно називалося Покровським — від назви церкви.

В 1723 року по указу Петра I на території майбутніх Балашовського й Сердобського повітів були відведені землі й угіддя учасникам Північної війни. У їхньому числі був майор, що вирізнився в боях В. М. Ртищев, що одержав у помісне володіння село Покровське й землі по ріці Ольшанці площею близько 4000 десятин. В 1727 року Ртищеви перевезли сюди кріпаків з інших своїх маловрожайних маєтків. З цього часу в села з'явилася друга назва: Ртищево — на прізвище поміщика. У 1971 році село Ртищево увійшло до складу міста.

Пристанційне селище Ртищево

[ред. | ред. код]

В 1868 року комітетом земської Тамбово-Саратовської залізниці під будівництво станції другого класу були відчужені польові наділи селян села Ртищево Сердобського повіту. В 1871 року станція Ртищево була здана в експлуатацію.

Водночас при станції, на орендованих землях селян першого й другого Ртищевских товариств села, виникло однойменне селище. Фактично, село й селище були єдиним адміністративним утворенням: дозвіл на оренду й поселення в селищі, так звані «вироки» видавав сільський схід і підписував сільський староста. Такий стан речей зберігався аж до 1917 року, коли була утворена Ртищевська волость, із центром у селищі Ртищево, тобто селище стало самостійною адміністративною одиницею. У 1920 році селищу Ртищево було привласнено статус міста.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення по роках (тис. осіб)
1875[4] 886 1923[5] 10,800 1940[6] 30,000 1970[7] 37,100 1996[7] 45,100 2005[7] 43,600
1897[4] ~3,000 1926[7] 11,400 1942[6] 28,203 1979[7] 41,100 2000[7] 45,000 2006[7] 43,448
1912[4] ~6,000 1936[6] 23,100 1959[7] 32,700 1989[7] 44,339 2001[7] 44,800 2007[7] 43,300
1917[5] 8,600 1939[5] 24,800 1967[7] 35,800 1992[7] 44,300 2003[7] 44,200

Промисловість

[ред. | ред. код]

Ртищево — великий залізничний вузол на перетині ліній СаратовТамбов і ПензаПоворино.

Залізниці, у які входила станція Ртищево з 1871 року
Роки / з по Назва
14 (27) січня 1871 1 січня 1891 Тамбово-Саратовська залізниця
1 січня 1891 11 січня 1892 Козлово-Саратовська залізниця
11 січня 1892 лютий 1939 Рязано-Уральська залізниця
лютого 1939 квітень 1942 Пензенська залізниця
квітня 1942 1 березня 1958 Південно-східна залізниця
1 березня 1958 вересень 1985 Приволзька залізниця
вересня 1985 Південно-східна залізниця

На підприємствах залізничного транспорту зайняте майже три чверті населення міста.

У місті також є м'ясокомбінат, завод «Аргон» і фабрика гігроскопічної вати.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал, будинки паровозного депо — зразки архітектури XIX століття.

Міський культурний центр (раніше Палац культури залізничників імені В. І. Леніна) — 1935 року будування.

Серед пам'ятників потрібно також відзначити Олександро-Невську церкву зі своєрідною архітектурою.

Олександро-Невська церква

Однопрестольна, в ім'я святого Благовірного Великого князя Олександра Невського, спочатку дерев'яна, церква була побудована на станції Ртищево Рязано-Уральської залізниці в 1889 року на пожертви залізничних службовців і приватних осіб. Побудована вона була на згадку чудесного рятування Найяснішої родини (17 (29) жовтня 1888 року на станції Боркі, під Харковом, відбулася катастрофа імператорського поїзда, у якому знаходився Олександр III зі своєю родиною. Ніхто з імператорського сімейства серйозно не постраждав). В 1911 року на засоби Товариства Рязано-Уральської залізниці, замість дерев'яної, побудували кам'яну церкву, розраховану на 780 осіб. У дерев'яному будинку розмістилася церковнопарафіяльна школа.

В 1924 року церкву закрили. У її будинку спочатку розташовувався робочий клуб імені В. І. Леніна (до 1935 року), потім аероклуб і райрада Осоавіахіма. У вересні 1940 року будинок був переданий у тимчасове користування райкому й райвиконкому під гараж, у березні 1941 року — під майстерні Ртищевського райпромкомбінату, потім під етапну комендатуру.

В 1944 року будинок церкви було повернуто вірянам. 1 липня 1944 року у місті Ртищево знову відкрилася православна церква.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний сайт Адміністрації Ртіщевского муніципального району
  2. ЗКТМУ
  3. (unspecified title) — 2016.
  4. а б в Шишмарёв Н. А. Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области).
  5. а б в Народное хозяйство Саратовской области за 50 лет Советской власти: статистический сборник. — Саратов: Саратовское отделения изд-ва «Статистика», 1967.
  6. а б в Архив Ртищевского горрайисполкома
  7. а б в г д е ж и к л м н п р Народная энциклопедия «Мой Город», Ртищево.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сдобников А. Нашему храму — 115 лет// Перекрёсток России. — 29 июня 2004
  • Селиванов Д. Ю.; Станция Ртищево: шаги становления// Перекрёсток России. — 20 января 2001, 27 января 2001
  • Соколов Н. Раскол в Саратовском крае, 1888
  • Шишмарёв Н. А.; Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области). — С. 9.

Посилання

[ред. | ред. код]