Ржевсько-Вяземська операція (1943)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ржевсько-Вяземська операція (1943)
Ржевско-Вяземская операция (1943)
Ржевська битва
Радянсько-німецька війна
Радянські артилеристи входять до населеного пункту. Ржевська битва. 1943
Радянські артилеристи входять до населеного пункту. Ржевська битва. 1943
Радянські артилеристи входять до населеного пункту. Ржевська битва. 1943
Дата: 2 — 31 березня 1943
Місце: Ржев, СРСР
Результат: перемога Червоної армії
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Пуркаєв М. О.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Соколовський В. Д.
Третій Рейх Вальтер Модель
Військові сили
Союз Радянських Соціалістичних Республік 876 тис. о/с[1] Третій Рейх ?
Втрати
Союз Радянських Соціалістичних Республік 38862 — безповоротні втрати, 99715 — санітарні втрати,
Всього: 138577 чоловік
Третій Рейх 3 450 вбитих, 10 891 поранених, 926 зниклих безвісти,
Всього:15 267[2]

Ржевсько-Вяземська операція (2 — 31 березня 1943) — наступальна операція радянських військ Калінінського й Західного фронтів, проведена 2-31 березня з метою знищення угруповання противника на Ржевсько-Вяземському плацдармі. З німецького боку — Операція «Бюффель».

Ржевсько-Вяземський плацдарм, зайнятий німцями ще в 1941 році, знаходився на західній ділянці радянсько-німецького фронту і продовжував створювати загрозу на московському напрямку. На виступі, що мав 160 км в глибину і до 200 км по фронту, було зосереджено близько двох третин німецької групи армій «Центр». Це змушувало радянське командування тримати на цьому напрямку 12 загальновійськових і 2 повітряні армії Калінінського і Західного фронтів.

На початку 1943 року радянське командування запланувало проведення чергової Ржевско-В'яземської наступальної операції силами військ двох фронтів — Калінінського (22, 39, 41 і 43-тя армії, 3-тя повітряна армія) і Західного (5, 10, 20, 31, 33, 49 і 50-та армії, 1-ша повітряна армія). 6 лютого 1943 командувачі Калінінським і Західним фронтами генерали М. А. Пуркаєв і В. Д. Соколовський отримали директиву Ставки Верховного Головнокомандування про підготовку до нової наступальної операції. Знову була поставлена задача оточити і знищити основні сили групи армій «Центр».

Німецькі війська на Ржевсько-Вяземському виступі між тим виконували намічені за планом операції «Бюффель» заходи: протягом чотирьох тижнів була обладнана нова лінія оборони, підготовлені проміжні оборонні рубежі, вивезено «господарське добро» і бойова техніка, проведене мінування, пророблена інша робота, зокрема, знищувалося все, що не можна було забрати з собою.

Відхід основної частини німецьких військ розпочався напередодні радянського наступу 1 березня 1943 в 19 годин. Зроблено це було дуже непомітно. Ар'єргардні загони залишалися в Ржеві до вечора 2 березня. Перед відходом вони підірвали міст через Волгу в Ржеві. Цей вибух слухав А.Гітлер. Операція «Бюффель» була виконана повністю. Німці вважають, що вони залишили ржевсько-вяземський плацдарм непереможеними. Вони скоротили фронт групи армій «Центр» до 200 км і отримали резерви. Англійський кореспондент А.Верт писав:

«…Тепер, в березні 1943, німці, побоюючись, що радянські війська обійдуть їх з півдня та врешті-решт візьмуть німців у велике оточення між Москвою і Смоленськом», що їм не вдалося зробити в лютому 1942, просто відійшли з «московського плацдарму», хоча і з наполегливими ар'єргардні боями, особливо під Вязьмою, …при цьому вони зробили стільки руйнувань, скільки їм дозволив час".

2 березня війська радянських фронтів розпочали наступ. Сильне весняне бездоріжжя, складні умови лісисто-болотистій місцевості, широке використання противником різнорідних загороджень і заздалегідь підготовлених позицій різко знижували темпи просування радянських військ, сковували маневр висунутих вперед рухомих загонів. Війська фронтів, просуваючись не більше 6-7 км на добу, не змогли вийти в тил німецьких військ і відрізати їм шляхи відходу. 15-31 березня вони вийшли до заздалегідь підготовленого генералом Моделем оборонного рубежу північно-східніше Духовщини, Ярцева, Спас-Деменськ, де, зустрівши наполегливий опір, вимушені були припинити наступ.

В результаті ліквідації Ржевсько-Вяземського виступу лінія фронту була відсунута від Москви ще на 130—160 км, звільнені Ржев, Гжатськ, Сичівка, Білий, Вязьма.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стратегические операции Советских Вооруженных Сил в Великой Отечественной войне. //ВИЖ. 1987. № 10; Стратегические и фронтовые операции Красной Армии. //ВИЖ. 1998. № 2; Гриф секретности снят. М. 1993. С.226.
  2. http://ww2stats.com/cas_ger_okh_dec43.html [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.] Human losses Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1943 [BA/MA RW 6/556, 6/558]