Решітчастий лабіринт
 Фронтальний вигляд навколоносових пазух | |
 Лабіринти решітчастої кістки | |
| Деталі | |
|---|---|
| Нерв | Задній решітчастий нерв |
| Ідентифікатори | |
| Латина | labyrinthus ethmoidalis, cellulae ethmoidales, labyrinthi ethmoidales |
| MeSH | D005005 |
| TA98 | A06.1.03.005 |
| TA2 | 3180 |
| FMA | 84115 |
| Анатомічна термінологія | |
Решітчастий лабіринт[1] (лат. labyrinthus ethmoidalis) — парна складова решітчастої кістки мозкового черепа, складається з двох кісткових мас, розташованих обабіч перпендикулярної пластинки. Заглибини (комірки) обох лабіринтів називаються решітчасті комірки[2] (cellulae ethmoidales), вони є однією з чотирьох парних навколоносових пазух. Розміри і кількість їх можуть різнитися[3]. Залежно від розташування виділяють передню і задню групи комірок[4]. Комірки решітчастої кістки формують пазухи разом з прилеглими ділянками лобової, верхньощелепних, слізних, клиноподібної і піднебінних кісток. Розташовані між верхніми частинами порожнини носа й очними ямками, відділені від них тонкими кістковими пластинками[5].
Групи решітчастих комірок відкриваються в носові ходи[5].
- Задня група комірок (sinus ethmoidalis posterior) відкривається у верхній носовий хід над середніми носовими раковинами; іноді одна чи кілька комірок можуть відкриватися в клиноподібну пазуху.
- Передня група комірок (sinus ethmoidalis anterior) відкривається у середній носовий хід через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale).
Ці дві групи розділені базальною пластинкою (lamella basalis). Вона є однією з багатьох кісткових перегородок і більшою частиною поміщається всередині решітчастого лабіринту. Медіально пластинка переходить у кісткову частину середньої раковини[6].
Комірки Галлера, інфраорбітальні решітчасті комірки чи максило-етмоїдальні комірки (cellulae ethmoidales infraorbitales) — комірки, розташовані нижче очних ямок латеральніше очноямкової пластинки решітчастої кістки (lamina papyracea). Можуть йти догори від передніх чи задніх груп решітчастих комірок. Названі на честь швейцарського анатома Альбрехта фон Галлера.
Решітчасті комірки іннервуються сенсорними волокнами від переднього і заднього решітчастих нервів, а також очноямковими гілками крилоподібного ганглія, що проводять постгангліонарні парасимпатичні нервові волокна з лицевого нерва для забезпечення секреції слизу.
Комірки решітчастої кістки відсутні на момент народження, але можуть бути виявлені ближче до 2 років засобами КТ[7].
Запалення слизової оболонки лабіринту (етмоїдит) і етмоїдальна карцинома, поширюючись догори, можуть спричинити менінгіт чи лікворею, а поширюючись латерально — екзофтальм і диплопію[8].
- ↑ Черкасов В. Г. та ін. Решітчаста кістка // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- ↑ Черкасов В. Г. та ін. Ніс // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- ↑ Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 64
- ↑ St-Amant, Maxime. Ethmoidal air cells | Radiology Reference Article | Radiopaedia.org. radiopaedia.org (англ.).
- ↑ а б Otorhinolaryngology, Head and Neck Surgery, Anniko, Springer, 2010, page 188
- ↑ Hechl, Peter S.; Setliff, Reuben C.; Tschabitscher, Manfred (1997). Endoscopic Anatomy of the Paranasal Sinuses (англ.). Springer Vienna. с. 9—28. doi:10.1007/978-3-7091-6536-2_2. ISBN 978-3-7091-7345-9.
- ↑ Moore, K.L Et al(2014). Clinically Oriented Anatomy. Baltimore: Page960
- ↑ Human Anatomy, Jacobs, Elsevier, 2008, page 210
- Anatomy figure: 33:04-07 at Human Anatomy Online, SUNY Downstate Medical Center
- Anatomy photo:33:st-0711 at the SUNY Downstate Medical Center