Репортери без кордонів
Репортери без кордонів | |
---|---|
фр. Reporters sans frontières | |
Абревіатура | rty(фр.) |
Тип | організація |
Засновник | Robert Ménardd Émilien Jubineaud Jacques Molénatd Rémy Louryd |
Засновано | 1985 |
Правовий статус | декларована асоціаціяd[1] |
Галузь | Q112166189?[1] |
Країна | Франція |
Штаб-квартира | Париж |
Місце діяльності | увесь світd |
Членство | Initiative Transparent Civil Societyd |
Генеральний секретар | Thibaut Bruttind (липень 2024) |
Керівник | Pierre Haskid (2017), Éric Chold (2015), Alain Le Gouguecd (2013) і Dominique Gerbaudd (2009) |
Штат працівників | 121 осіб |
Партнерство | ЮНЕСКО[2] |
Дохід | ▲6 166 135 € (2019) |
Вебсайт: rsf.org/fr | |
Нагороди | |
Репортери без кордонів у Вікісховищі |
Репортери без кордонів (РБК, фр. Reporters sans frontières, RSF, англ. Reporters Without Borders, RWB) — міжнародна недержавна організація захисту прав людини, яка оберігає свободу слова в усьому світі. Організація проводить боротьбу з цензурою та виступає за звільнення журналістів, котрі перебувають в ув'язненні, пов'язаному з їхньою професійною діяльністю. При цьому організація спирається на параграф 19 Загальної декларації прав людини. Організація заснована 1985 року в Парижі. З липня 2012 року генеральним секретарем організації є Крістоф Делуа (Christophe Deloire).
За спільними дослідженнями РБК та Міжнародної федерації журналістів найнебезпечнішими регіонами для журналістів є ті, де проходять війни та вибори. За даними активістів RWB, 2009 року у світі загинуло 76 журналістів, з них 13 — у Мексиці, 9 — у Сомалі, 7 — у Пакистані та 6 — у Російській Федерації[3].
Організація щорічно поширює Індекс свободи преси, що є рейтингом країн за рівнем дотримання принципів вільних медіа. Рейтинг створюється на підставі анкетування журналістів, науковців та інших спеціалістів в усьому світі. Один з поточних рейтингів було розповсюджено 20 квітня 2021 року[4], а останній — 3 травня 2023 року, у Всесвітній день свободи преси[5].
5 липня 2021 року організація «Репортери без кордонів» оприлюднила новий список «ворогів свободи преси». До переліку ввійшли президент Росії Володимир Путін та Олександр Лукашенко, самопроголошений президент Білорусі. До переліку також вперше внесли прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Загалом у реєстрі налічуються 37 глав держав і урядів, які, на думку організації, найбільш жорстко тиснуть на журналістів у своїх країнах.[6]
- ↑ а б SIRENE
- ↑ https://www.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2023/10/UNESCO_List%20NGOs%20official%20partnership%20-%20Liste%20ONG%20partenariat%20officiel_September2023.pdf
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20120224223859/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4703 Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] Журналисты на передовой истории — ana-mpa]
- ↑ Індекс свободи преси: Україна опустилася на одну позицію. Deutsche Welle (українською) . 20 квітня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ Індекс свободи слова: Україна посіла 79 місце в рейтингу «Репортерів без кордонів». 03.05.2023
- ↑ Путін, Лукашенко та Орбан увійшли в список ворогів свободи преси, — «Репортери без кордонів», Лівий берег
- Репортери без кордонів
- RSF Press Freedom Index: Independent Assessment or EU Propaganda?, John Rosenthal, Nov 6, 2007
- Coups d'Etat sans frontières, Le Monde, August 2002
Це незавершена стаття про неприбуткову організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |