Расул Рза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Расул Рза
азерб. Rəsul Rza
Народився6 (19) травня 1910[1]
Гейчай, Бакинська губернія, Російська імперія[1]
Помер1 квітня 1981(1981-04-01)[2][1] (70 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР[1]
ПохованняАлея честі
Країна Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльністьмовознавець, поет, перекладач, драматург, письменник, головний редактор, прозаїк
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Мова творівазербайджанська
Жанрвірш, п'єса і оповідна поезіяd
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
У шлюбі зНігяр Рафібейлі
ДітиАнар
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден «Знак Пошани»
заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР Сталінська премія
Сайт: rasulrza.musigi-dunya.az

CMNS: Расул Рза у Вікісховищі

Расул Рза (справжнє ім'я Расул Ібрагім-огли Рзаєв; 6 [19] травня 1910 — 1 квітня 1981) — азербайджанський радянський поет, заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1944), народний поет Азербайджанської РСР (1960); лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951), Герой Соціалістичної Праці (1980). Був депутатом ВР Азербайджанської РСР 1-го і 3-7-го скликань.

Батько помер, коли Расулу було п'ять років. Турботу про сім'ю взяв на себе рідний брат матері — Мамед Гусейн Рзаєв, прізвище якого згодом перейняв Расул Рза. Дядько був військкомом, секретарем райкому.

Расул Рза здобув середню освіту в районній школі. Закінчив ВДІК. Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1937—1938 роках Р. Рза працював начальником сценарного відділу, а в 1942—1944 роках — директором Бакинської кіностудії. У 1944—1946 роках був начальником управління у справах мистецтв Азербайджанської РСР. У 1948—1949 роках був міністром кінематографії Азербайджанської РСР.

Був головним редактором Азербайджанської радянської енциклопедії (з 1965 року), очолював ряд творчих і громадських організацій. Голова правління СП Азербайджанської РСР (1938—1939).

Творчість

[ред. | ред. код]

Почав публікуватися з 1927 року. Перші вірші поета друкувалися в газетах і журналах («Гянджа Ішчі», «Худжум», «Революція і культура» та ін.) Вірші Расул Рза випущені окремими виданнями: «Чапей» (1932), «Сі Ау» про національно-визвольний рух в Китаї; «Лист піонера» (1934), «Суворі дні», «Батьківщина», «Помста! Помста!», «Вірність», «Крила» (1935); збірка віршів вийшла в перекладі на російську мову в виданні Гослитиздата.

В кінці 1920-1930-х писав про інтернаціональну боротьбу проти фашизму і колоніалізму, різноманітне творче життя рідного народу, про розквіт національної культури, про братерську дружбу радянських людей різної національності. На початку 30-х років XX століття написав антифашистські і революційні вірші «Жінки», «Чинар», «Німеччина» (1934), «Мадрид», «Інгалесіо», «Кармен», «Матері Назима Хікмета», «Сі-Ау», «Чапей», «Зарево звільнення», що набули широкого визнання читачів. На Велику Вітчизняну війну відгукнувся збірками віршів і оповідань: «Безсмертні герої» (1943), «Лють і любов» (1942), «Бахтіяр» (1942). Братам з Південного Азербайджану він присвятив поему «Молодий місяць» і ряд віршів.

Переклав на азербайджанську мову твори Нізамі («Хосров і Ширін»), Есхіла («Прометей закутий»), Г. Лонгфелло, Дж. Байрона, Лопе де Вега, Й. В. Гете, Ш. Петефі, П. Елюара, Г. Гейне, Т. Г. Шевченка («Гайдамаки» та ін.), О. С. Пушкіна («Полтава», «Граф Нулін» і ін.), М. Ю. Лермонтова («Демон» і ін.), М . О. Некрасова («Кому на Русі жити добре»), Янки Купали («А хто там йде»), О. О. Блока, В. В. Маяковського («Володимир Ілліч Ленін», «Хорошо», «Облако в штанах» і ін.), О. О. Фадєєва і багатьох інших поетів. Твори Расула Рза переведені на багато іноземних мов.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. The Fine Art Archive — 2003.