Перейти до вмісту

Пістолет Макарова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пістолет Макарова
Пістолет Макарова
Пістолет Макарова
Типсамозарядний пістолет
Походження СРСР
Історія використання
На озброєнні1951-дотепер
ОператориДив. Поширення
ВійниВійна в Афганістані
Війна у В'єтнамі
Російсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
РозробникМикола Макаров
Розроблено1948
ВиробникІжевський механічний завод (СССР/Росія), Ernst Thaelmann / Simson (Suhl) (Німеччина), Arsenal (Болгарія), Norinco (Китай)
Характеристики
Вага0,733 кг
Довжина161,5 мм
Довжина ствола93,5 мм
Ширина29,4 мм
Набій9×18 мм ПМ
ДіяВільний затвор
Дульна швидкість315 м/с[1]
Дальність вогню
Ефективна50 м
Максимальна50 м (ефективна)
350 м (до якої зберігається вбивча дія кулі)[2]
Система живленнямагазин на 8 набоїв (на деяких російських моделях магазини на 10 чи 12 набоїв)
Прицілвідкритий
Пістолет Макарова у Вікісховищі

9-мм пістоле́т Мака́рова — радянський самозарядний пістолет, прийнятий на озброєння Збройних сил та правоохоронних структур СРСР у 1951 році.

Історія створення пістолета

[ред. | ред. код]
Пістолет Макарова та його прототип Walther PP, фото внизу
Німецький пістолет Walther PP, 1929 рік.

У роки Другої світової війни короткоствольна зброя пройшла серйозну перевірку. Досвід цієї війни породив нові тактико-технічні вимоги до пістолетів, зокрема їм треба було стати компактнішими, легшими, надійнішими та швидкострільнішими. Пістолет ТТ зразка 1933 р. мав численні вади, а саме: ненадійна фіксація магазину, незручна форма руків'я тощо. Крім того, було визнано за доцільне мати на озброєнні армії два типи пістолета: автоматичний з довгим стволом — для офіцерів та сержантів, що будуть безпосередньо брати участь в бойових діях (ним став пістолет Стєчкіна), і компактний — для старших офіцерів і як «зброя мирного часу».

Тому, у 1945 році, на вимогу Радянської Армії, в СРСР було оголошено конкурс на розробку нового компактного пістолета для оперативно-бойового застосування. Технічні вимоги до пістолета були досить жорсткими. За умовами конкурсу, новий пістолет повинен був перевершувати ТТ за вагогабаритними показниками (бути компактнішим, зручним для застосування у ближньому бою), надійністю у польових умовах та влучністю стрільби, застосовувати патрон 7,65 мм або 9 мм, крім того, ще й повинен бути технологічним у масовому виробництві. При цьому ще й орієнтувалися на порівняно невелику потужність та застосування пістолета в раптових зіткненнях з противником на малих відстанях. В результаті спочатку був створений новий патрон до пістолета — 9×18 мм, який за потужністю являє собою той розумний максимум, що можна використовувати в пістолеті з вільним затвором. В основу цієї розробки лягли довоєнні німецькі праці у тому ж напрямку, що приводить до створення фірмою GECO патрону 9×18 Ultra. Потрібно зазначити, що незважаючи на однакові позначення, радянський патрон невзаємозамінний з німецьким, тому що має більший діаметр кулі (справжній калібр радянського патрону — 9,39 мм).

У конкурсі на новий пістолет взяли участь відомі конструктори — Токарєв Ф. В., Воєводін П. В., Коровін С. А., Раков І. І., Сімонов С. Г., а також молоді, ще мало відомі — Макаров М. Ф. з Тули, Сєврюгін Г. В., Клімов А. Л. і Лобанов А. І. з Іжевська. Після серії жорстких випробувань на надійність найкращим був визнаний зразок під 9-мм патрон, сконструйований колективом інженерів на чолі з Миколою Федоровичем Макаровим.

За основу розробки, було взято німецький пістолет Walther PP, зразка 1929 року. Пістолет, який переміг у конкурсі, мав певні відмінності від «Вальтера», але зберіг його загальне компонування та конструкторські рішення. Ескізне пророблення ПМ завершилося у 1947 р. В 1948 був підготовлений остаточний варіант проекту.

Виробництво нового пістолета було налагоджено в Іжевську у 1949 році та продовжувалось понад 50 років. На озброєння Радянської Армії, МВС та органів держбезпеки пістолет Макарова, чи ПМ, офіційно був прийнятий в 1951 році. Однак у середині 1990-х років в конкурсі на штатну зброю для російських силових структур модернізований варіант пістолета Макарова — ПММ — програв пістолету Яригіна (ПЯ). Що ж стосується України, то відомо, що на заміну пістолету Макарова для правоохоронних органів держави КП «НВО «Форт» МВС України» розробило новий пістолет Форт-12 під той же патрон, що й в ПМ.

Будова

[ред. | ред. код]
Дія автоматики з вільним затвором

Дія ПМ заснована на віддачі з вільним затвором. Замикання ствола відбувається за рахунок маси затвора і пружності зворотної пружини, вдягнутої на ствол.

Ударно-спусковий механізм подвійної дії з відкритим курком. У ПМ застосований вільний ударник, який не має пружини, що утримує його в задньому положенні. Теоретично це може привести до випадкового пострілу при падінні пістолета з великої висоти, але Н. Ф. Макаров вважав, що ударник не має достатньої ваги, аби серйозно враховувати цю можливість.

Пістолет складається з 32 деталей і таких основних частин:

  • рамка зі стволом і спусковою скобою;
  • затвор з ударником, викидачем і запобіжником;
  • зворотна пружина;
  • ударно-спусковий механізм;
  • руків'я з гвинтом;
  • затримка затвору;
  • магазин.

Після того, як вставлено магазин і дослано набій в патронник, ПМ можна встановити на запобіжник. При цьому відбувається безпечний спуск курка з бойового взводу, курок відходить від ударника і блокується, спусковий гачок йде вперед і теж блокується. Блокується також і затвор (у «Вальтер ПП» затвор не блокується і зброю можна перезаряджати при увімкненому запобіжнику). З увімкненим запобіжником ПМ готовий до носіння.

Постріл з ПМ

Перед пострілом прапорець запобіжника, що знаходиться на лівому боці задньої частини затвору, потрібно перевести в нижнє положення, в позицію «вогонь» (що зручніше за «Вальтер ПП», де важіль треба переводити у верхнє положення). Курок встане на запобіжний взвод і ПМ буде готовий до пострілу самовзведенням. При першому натисканні на спусковий гачок одночасно зводиться курок, тому для спуску потрібно більше зусилля, ніж при зведеному курку — близько 3,5 кг. Після першого пострілу курок буде зведений (поставлений на бойовий взвод) і для пострілу досить легкого і короткого натискання із зусиллям близько 1,5 кг.

Після зняття із запобіжника курок можна звести вручну, як у пістолетах з ударно-спусковим механізмом одинарної дії, для влучнішого першого пострілу. За зведення курка спусковий гачок відходить назад. Тепер перший постріл можна зробити коротким натисканням. Курок можна зняти з бойового взводу притримуючи його великим пальцем і натискаючи на спусковий гачок. Після того як спусковий гачок буде відпущений і піде вперед, курок встане на запобіжний взвод, що запобігає контакт курка з ударником за неповного зведення курка.

Гільза після пострілу викидається вправо.

Стандартний магазин ПМ містить 8 набоїв. Після витрачення всіх патронів затвор встає на затворну затримку. Зняти затвор з затримки можна за допомогою важеля, що знаходиться зліва на рамці. Якщо не вставлений порожній магазин, то зняти затвор з затримки можна й іншим способом, відтягнувши його трохи назад і відпустивши. Якщо в пістолет вставлений споряджений магазин, то, після зняття затвора з затримки, патрон досилається в патронник, і пістолет знову готовий до пострілу.

Засувка магазина, як і у більшості європейських пістолетів того часу, розташована в основі руків'я. Таке розташування засувки виключає випадкове витягання магазину, проте менш зручне для швидкої зміни магазину.

Відмінні риси пістолета Макарова — простота конструкції і багатофункціональність деталей. Так, затримка затвору служить одночасно і відбивачем гільз. Двопера пластинчаста бойова пружина служить одночасно пружиною важеля взводу і пружиною шептала, а також пружиною відбою курка (вигин її широкого пера) при постановці на запобіжний взвод. Нижній кінець пружини є пружиною засувки магазина.

Н. Ф. Макаров створив пістолет, конструкція якого містить ряд оригінальних рішень. Пістолет простий в експлуатації, має великий службовий ресурс і надійніший за взятий за основу Walther PP.

Деякі деталі, наприклад, бойова пружина і, особливо, запобіжник, мають досить складну форму. Але, надалі, зміна технології дозволила спростити і здешевити виробництво.

Купчастість і розсіювання

[ред. | ред. код]

ПМ має гарну, для компактного пістолета, точність. При стрільбі на 25 метрів стандартними патронами 57-Н-181 радіус розсіювання R100 становить 75 мм, а на 50 метрів — 160 мм. На відстані 10 метрів радіус розсіювання всього 35 мм.

Перевірка бою пістолета здійснюється стрільбою на 25 м по чорному колу діаметром 25 см, встановленому на щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Купчастість бою ПМ визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см. Середня точка влучення задовольняє вимогам, якщо вона відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Радіус розсіювання при стрільбі з приведеного до нормального бою пістолета характеризується такими цифрами:

Відстань, м Радіус розсіювання 100 % куль, см Радіус розсіювання 50 % куль, см
10 м 3,5 2
15 м 5 З
20 м 6,5 4
25 м 7,5 4.5
30 м 9 6
40 м 12 7
50 м 16 8

Складання та розбирання пістолета

[ред. | ред. код]

Розбирання пістолета може бути неповним і повним.

Неповне розбирання проводиться для чищення, змащення й огляду пістолета в такому порядку:

  1. витягти магазин з основи рукояті;
  2. зняти пістолет із запобіжника;
  3. опустити спускову скобу вниз і зрушити її вліво;
  4. відокремити затвор від рамки;
  5. повернути спускову скобу на місце;
  6. зняти зі ствола зворотну пружину.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Після цього пістолет перевіряється на правильність складання:

  1. зняти пістолет із запобіжника;
  2. поставити затвор на затворну затримку;
  3. зняти затвор з затворної затримки;
  4. поставити пістолет на запобіжник.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження пістолета під дощем або в снігу, при переході на нове змащення і при ремонті в такому порядку:

  1. неповне розбирання пістолета;
  2. відокремлення шептала і затримки затвору від рами;
  3. відокремлення руків'я від його основи і бойової пружини від рамки;
  4. відокремлення курка від рамки;
  5. відокремлення спускової тяги з важелем взводу від рамки;
  6. відокремлення спускового гачка від рамки;
  7. відокремлення запобіжника і ударника від затвору;
  8. відокремлення викидача від затвору;
  9. розбирання магазину.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Часте повне розбирання пістолета не допускається, оскільки прискорює зношення частин і механізмів.

Модифікації

[ред. | ред. код]

На базі пістолета Макарова розроблено велику кількість бойових, службових і цивільних модифікацій.

СРСР

[ред. | ред. код]
  • Пістолет Макарова (ПМ)
  • ТКБ-023 — дослідний зразок з полімерною рамкою. Розроблено в Тульському КБ Приладобудування на початку 1960-х рр. на базі ПМ, серійно не вироблявся (експлуатаційні властивості полімерної рамки не відповідали вимогам замовника).

Росія

[ред. | ред. код]
Газовий пістолет ИЖ 79-8
Пістолет ИЖ-79-9Т
Травматичний пістолет МР-79-9ТМ
  • ИЖ70 (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл) — комерційний варіант, розроблений на початку 1990х років як «спортивно-тренувальний пістолет»
  • ИЖ70-17A (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
  • ИЖ70-17AS (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка, пластикова бойова пружина)
  • ИЖ70-17AH (.380 ACP, HiCap, регульований приціл)
  • ИЖ70-18A (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
  • ИЖ70-18AS (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка)
  • ИЖ70-18AH (9 × 18 мм, HiCap, комерційна версія, регульований приціл)
  • Байкал 442 (спортивний пістолет під набій 9×18 мм, 8 -, 10 — або 12-зарядні магазини, сучасна версія ПММ з кнопковою засувкою магазина)
  • ПММ (Пістолет Макарова модернізований), розроблений на початку 1990-х років під більш потужний патрон 9×18 мм ПММ, оснащений 12-зарядним магазином. Прийнятий на озброєння в 1994 р.
  • ИЖ-71 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, розроблений в 1994 році[3], серійно випускався з 1996 по вересень 2008 року, в подальшому випуск продовжений під найменуванням МР-71
  • ИЖ-71-100 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, модифікація ИЖ-71 з магазином на 10 набоїв, з вересня 2008 року випускається під назвою MP-71Н
  • ИЖ71-18 (9×18 мм, HiCap, постійний приціл)
  • ОЦ-35 — модернізований варіант під використання набоїв 9×18 мм ПМ і 9×18 мм ПММ
  • MP-448 «Скіф» — модифікація з полімерною рамкою
  • 6П42-9 — 9-мм газовий пістолет з регульованим ціликом, і нарізним стволом створений шляхом штифтування стандартного пістолета ИЖ-70 калібру 9×18 мм ПМ і (або) 9×17 мм Курц
  • 6П42-7.6 — газовий пістолет під 7,6-мм набій ТК-024
  • ИЖ-79-8 (індекс — 6П42) — 8-мм газовий пістолет
  • ИЖ-79-9 — 9-мм газовий/травматичний пістолет
  • MP-471 — службовий травматичний пістолет під набій 10×23 мм Т, розроблений в 2004 році[4]
  • ИЖ-79-9Т «Макарич» — газовий пістолет з можливістю стрільби гумовою кулею під набій 9 мм PA
  • MP-79-9TМ — пістолет вогнепальний обмеженого враження під набій 9 мм P.A.
  • MP-80-13T — травматичний пістолет під набій .45 Rubber[5].
  • ПМ-Т — травматичний пістолет під набій 9 мм P.A. Виготовляється шляхом заміни ствола на штифтованний з бойових пістолетів ПМ. Виробник ЗиД, всього випущено близько 5 тис. шт.[6]
  • Байкал МР-654К — 4,5-мм пневматичний газобалонний пістолет, репліка MP-71Н.
  • Байкал MP654KS — хромований варіант MP654K
  • МР-371 — сигнальний пістолет під капсулі «Жевело» і КВ21, використовує імітатори патронів під капсулі, зовні виглядає як ИЖ-79-9Т, цілком із сталі

НДР

[ред. | ред. код]
Pistole M — пістолет Макарова виробництва НДР
Страйкбольна модель пістолета Макарова
  • Pistole M — стандартний ПМ під набій 9×18 мм, після отримання ліцензії від СРСР в 1956 році[7], перші пістолети були випущені в 1957 році, в 1958 році було розпочато серійне виробництво
  • Pistole Mk — .380 ACP, експериментальний

Німеччина

[ред. | ред. код]
  • Pistole Simson-Suhl Makarov — комерційна модель, виробництво почалось після возз'єднання Німеччини
  • LEGENDS MAKAROV — 6-мм пневматичний газобалонний пістолет, випускається німецькою компанією Umarex[8]

Болгарія

[ред. | ред. код]
  • Makarov — ліцензійна копія ПМ під набій 9 × 18 мм (дві версії — військова та морська), яку виготовляли на заводі № 10 в місті Казанлик
  • Arsenal Р-М01 — модифікація 1990 року, змінено форму спускової скоби і накладки на руків'я. Випускали в декількох варіантах:
  • Miltex Special Edition — комерційний варіант під набій 9×18 мм
  • Miltex Special Edition Sporting Pistol — комерційний варіант під набої 9×18 мм і .380 ACP (хромована і полірована версія)
  • Arsenal Brand Sporting Pistol — спортивний пістолет під набої 9×18 мм і .380 ACP
  • Б-1300 — варіант з зменшеною довжиною руків'я і зміненими накладками на руків'я[9]

Китай

[ред. | ред. код]
  • Type 59 (військова версія) — виробництво розпочато в 1959 році
  • Norinco Sporting Pistol (експортна версія)

Україна

[ред. | ред. код]
  • травматичні пістолети ПМР[10] і «Вій» під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «СОБР», м. Харків) виготовляються шляхом переробки серійних ПМ. Переробка полягає в заміні ствола, причому новий ствол приварюють до рамки для запобігання зворотньої переробки.
  • травматичний пістолет ПМ-Т під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Ерма-Інтер», м. Київ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ[11]
  • гладкоствольний травматичний пістолет ПМ-ГТ під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Ерма-Інтер», м. Київ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ
  • травматичний пістолет ПМ-РФ під набій 9 мм Р. А. (виробник — НВО «Форт», м. Вінниця), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ. У 2014 році випуск припинено[12]
  • травматичний пістолет «Беркут» під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Беркут» м. Дніпропетровськ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ. Всього, з 16 січня 2008 по 23 листопада 2009 підприємством було закуплено 2 тис. пістолетів ПМ, з яких 1257 шт. було перероблено в травматичні пістолети «Беркут»[13]
  • ПМФ-1 — 4-мм 5-зарядний пістолет (фактично — револьвер) під набій Флобера (виробник — компанія «СЕМ», з 2013 року).

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Пістолет ПМ знаходився у кожній укладці майна та обладнання космонавта на кораблі «Восток», тобто саме він став першою стрілецькою зброєю, що побувала в космосі.
  • Принаймні до 2004 р. в охороні ГУП «Конструкторське бюро приладобудування» значився справний пістолет ПМ виробництва 1949 року (заводський номер 11) з настрілом близько 50 тис. пострілів[14].
  • Навколо пістолета ПМ розгортається сюжет кінофільму «Макаров». Пістолет навіть стає у певному сенсі дійовою особою фільму.
  • У Фінляндії ПМ входить до четвірки моделей, обов'язкових для освоєння на курсах практичної стрільби (інші три — Glock 17, Beretta 92F і CZ 85).
  • На ринку цивільної стрілецької зброї в США ПМ користується певним попитом і непоганою репутацією насамперед з причини своєї дешевизни за цілком прийнятної надійності і невеликих габаритах як зброя самооборони. Найбільшим попитом серед поціновувачів зброї в США користуються ПМ виробництва НДР через вищу якість обробки і матеріалів виготовлення[джерело не вказане 3914 днів].

Пістолет Макарова у масовій культурі

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

ПМ присутній у багатьох кримінальних фільмах та телесіралах, події яких відбуваються на пострадянському просторі.

У відеоіграх

[ред. | ред. код]

Поширення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вогнева підготовка в питаннях та відповідях: навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни вогнева підготовка / Автори-укладачі: О. Ю. Конєв, О. І. Ульянов, О. Т. Ніколаєв, О. С. Геращенко, В. С. Трояновський, Є. Ф. Бахчеван. – Одеса : ОДУВС, 2017. – С. 74.
  2. ↑ Наставление по стрелковому делу: 9-мм пистолет Макарова (ПМ) — М.: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1973(рос.)
  3. ↑ ТУ 7113-012-07514647-94
  4. ↑ Пістолет службовий MP-471. Паспорт 471.776325.023 ПС
  5. ↑ Сучасне стрілецька зброя — травматичну зброю самооборони — пістолет травматичний МР-80-13Т «Макарич». Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 2 липня 2014.
  6. ↑ В. Каштанов. ПМ-Т: майже справжній Макаров. / / Журнал «Зброя», № 9, 2011, стр.1-3, 6-8
  7. ↑ Військово-політичне співробітництво соціалістичних країн. М., «Наука», 1988. Стор. 164
  8. ↑ LEGENDS MAKAROV [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] / офіційний сайт компанії Umarex
  9. ↑ А. Б. Жук. Енциклопедія стрілецької зброї: револьвери, пістолети, гвинтівки, пістолети-кулемети, автомати. — М.: Воениздат, 2002. Стор.296-297
  10. ↑ Паспорт пістолета ПМР для стрільби еластичними кулями. ТУ У29 6-30957398-002-2003. (Сертифікат відповідності UA1.073.0047039-10)
  11. ↑ ПМ-Т / офіційний сайт виробника
  12. ↑ Пістолет «ПМ-РФ» [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] / / опис на сайті компанії-виробника
  13. ↑ Сергій Ребров. Мисливських АКМов більше не буде? [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] / / Тижневик «2000», № 48 (487) від 27 листопада — 3 грудня 2009
  14. ↑ Невідомий Макаров. / / Журнал «Зброя», № 10, 2004 (спеціальний випуск), с. 14
  15. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0710628695. (англ.)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 30 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Kokalis, Peter. Weapons Tests And Evaluations: The Best Of Soldier Of Fortune. Paladin Press. 2001. pp99-102.
  18. ↑ Hogg, Ian (2002). Jane's Guns Recognition Guide. Jane's Information Group. ISBN 0-00-712760-X. (англ.)
  19. ↑ http://www.fas.org/nuke/guide/dprk/nkor.pdf
  20. ↑ а б Marchington, James (2004). The Encyclopedia of Handheld Weapons. Lewis International, Inc. ISBN 1-930983-14-X.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Болотин Д. Н. История советского оружия и патронов. — СПб.: Полигон, 1995. (рос.)
  • Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия — М.: Воениздат, 1998. (рос.)
  • Неизвестный Макаров.//Оружие, № 10, 2004, специальный выпуск. (рос.)
  • М. Драгунов. В честной борьбе.//Калашников. Оружие, боеприпасы, снаряжение, 2008, № 1, с. 14-25. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пістолет Макарова
пістолети Це незавершена стаття про пістолети.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пістолет_Макарова&oldid=41786594