Птолемей I Сотер
| Птолемей I Сотер дав.-гр. Πτολεμαίος Σωτήρ | |
|---|---|
| «Птолемей Спаситель» | |
.jpg) | |
| Фараон Египту | |
| Правління | 305/304 - 282 до н. е. |
| Коронація | 305/304 до н. е. |
| Попередник | Александр IV Македонський |
| Наступник | Птолемей II Філадельф |
| Біографічні дані | |
| Релігія | Давньогрецька релігія Релігія Стародавнього Єгипту |
| Народження | 367 року до н. е. Пелла, Македонія |
| Смерть | Січень 282 року до н. е. (84-85 років) Александрія, Єгипет |
| Поховання | Александрія, Єгипет |
| Дружина | Артакама |
| Другий шлюб | Таїс |
| Третій шлюб | Еврідіка Єгипетська |
| Четвертий шлюб | Береніка I |
| Діти | Птолемей II Філадельф Арсіноя II Птолемей Керавн Мелеагр Македонський Лісандра Птолемаіда Філотера Аргей Ейрена Lagus |
| Династія | Птолемеї |
| Батько | Лаг або Філіпп II Македонський |
| Мати | Арсіноя Македонська |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Птолемей I Сотер (дав.-гр. Πτολεμαίος Σωτήρ — «Птолемей Спаситель») (367 до н. е. — 283 до н. е.) — правитель і цар Єгипту, родоначальник династії Птолемеїв, син Лага або Філіппа II Македонського.
Воєначальник Александра Македонського, отримав Єгипет в управління 323 до н. е. під час поділу імперії діадохами. У 305 р. до н.е., після відбиття наступу Антигона I Одноокого на Єгипет проголосив себе царем.
У жорстких війнах з іншими полководцями Александра зумів розширити межі еліністичного Єгипту, приєднавши Киренаїку, Палестину, Фінікію (за виключенням Арвада), Кіпр, окремі території у Малій Азії (щонайменше, Лікію), Кіклади.
За правління Птолемея провадилась розбудова Александрії, а неподалік від Фів заснували нове місто — Птолеміада.
Був обожнений ще під час життя. Культ Птолемея впровадили на острові Родос[1].
Боротьба Птолемея I за Фінікію
Боротьба Птолемея I за узбережжя Малої Азії
- ↑ Нефёдов, 2011, с. 21.
- Птолемей I Сотер. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
- Птолемей I на сайті livius.org
- Монети Птолемея I Сотера
- Нефёдов К. Ю. Селевк Никатор и Александр Македонский: Эволюция пропаганды // Древности: Харьковский историко-археологический ежегодник. Вып. 10. — Харків, 2011. — С. 14-25. — ISBN 978-617-578-066-4.
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
