Прохоров Віктор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прохоров Віктор Олексійович
Народження8 січня 1843(1843-01-08)
Смерть24 жовтня 1896(1896-10-24) (53 роки)
КраїнаРосія Росія
НавчанняПетербурзька Миколаївська інженерна академія (Санкт-Петербург)
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв
Найважливіші спорудиособняк Гарнич-Гарницьких, особняк Ващенків-Захарченків

Прохоров Віктор Олексійович (* 8 січня 1843, Санкт-Петербург— † 24 жовтня 1896) — російський військовий інженер, київський міський архітектор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Санкт-Петербурзі. Навчався у Петербурзькій Миколаївській інженерній академії.

Після завершення навчання служив на Кавказі, а 1871 року переведений на службу до Київського фортечного інженерного управління.

Впродовж 1872—1877 років обіймав посаду міського архітектора Києва.

У 1877-78 роках служив на Балканах, брав участь у бойових діях, з 1878 по 1884 роки працював у Оренбурзі.

1884 року повернувся до Києва на посаду начальника Київського фортечного управління, яку обіймав до 1895 року. Потім служив у Закаспійській області.

Стиль

[ред. | ред. код]

Вживав стильові форми неоренесансу та неоготики.

Роботи у Києві

[ред. | ред. код]

Склав план зняття фортечних валів на Львівській площі (1872 p.). Здійснював інженерні роботи на Андріївській горі (1876 p.).

  • Житловий будинок у садибі купців Щербакових на вул. Нижній Вал № 23 (1874 p., пізніше надбудований),
  • Особняк Гарнич-Гарницьких на вул. Пушкінській № 34 (1875 р., пізніше надбудований),
  • Особняк Ващенків-Захарченків на вул. Пушкінській № 36 (1875 р., пізніше надбудований та перебудований),
  • Перебудова житлового будинку на вул. Паторжинського № 16 (1875 р., не зберігся),
  • Житловий будинок на вул. Володимирській № 25 (1875—1877 pp., перебудований),
  • Прибудова до житлового корпусу Левковських на вул. Верхній Вал № 16/4 (1875 p.).

Розпочав реконструкцію будинку Міської думи на Контрактовій площі для потреб 3-ї гімназії (1876—1877 pp., співавтор О. Шіле).

Джерела

[ред. | ред. код]